Електроакусти́чна му́зика () — вид електронної музики, що створюється шляхом маніпуляцій з попередньо записаними або генерованими звукамиКлепиков М. Интервью с Артемием Артемьевым // electroshock.ruА. Артемьев: «…одним из наиболее активно развивающихся направлений сейчас является электроакустическая музыка. Она подразумевает не только искусственные электронные тембры, но также и звук, извлекаемый из акустических инструментов, различные шумы как естественного, так и искусственного происхождения. Затем все это многократно обрабатывается в студии». . Зазвичай зберігається на електронних носіях інформації та відтворюється за допомогою гучномовців, без безпосередньої участі людини-виконавця. Поняття «електроакустична музика» традиційно асоціюється з тими академічними формами «технічної музики»Термин «техническая музыка» ввёл в музыковедческое употребление чешский композитор и музыкальный теоретик Цтирад Когоутек в своей книге: Техника композиции в музыке ХХ века.— М.: Музыка, 1976. (Предисловие: К. Иванов, Ю. Рагс, Ю. Холопов). В данном своём фундаментальном исследовании к «технической» Ц.Когоутек относит все те виды музыки, которые образовали в своей совокупности понятие «электроакустика»: музыку электронную, конкретную, магнитофонную, компьютерную («кибернетическую») , які мають виражену експериментальну специфіку та альтернативну спрямованістьЭто следует из книги Ц. Когоутека «Техника композиции в музыке ХХ века».— М.: Музыка, 1976. стр. 185—280 . У середовищі музикантів, поле професійної діяльності яких містить у собі різні жанри та форми електронної музики, електроакустичну музику зарахо́вують до одного з напрямів академічної електронної музикиДив статтю Артем'єв Е. Від Технологій Конкретної Музики до Музиці Комп'ютерної // e-music.ru, 2006..
Специфіка
Електроакустична музика виділяється всередині XX століття як природне продовження конкретної музики в загальному контексті посилення ролі і значення сонорики, алеаторики, стохастики, серіальної техніки (включаючи додекафонію), серіалізму (структуралізму), пуантилізму і т. д.Це випливає з книги Ц. Когоутека «Техніка композиції в музиці ХХ століття».-М.: Музика, 1976.стр. 22-185
Важливе значення в електроакустичній музиці має робота над звуковим матеріалом: над створенням за допомогою різних електронних пристроїв і сучасних комп'ютерних технологій нових, «штучних» музичних звуків, сонорних комплексів, складних звукових текстур і т.д. Галанте Ф. Спочатку створите звук і лише потім приступайте до створення твору . До того ж «музичними» в електроакустичній музиці можуть вважатися звуки будь-якої природи і будь-якого походження Столлер П. Електроакустика .
Еволюціонування У середині 70-х років XX століття до електроакустичної музики, поряд з конкретною, долучилася також і «комп'ютерна музика» ()Це випливає з лекцій Андрія Смирнова, прочитаних в Московської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського..
Певною мірою до естетичної концепції, що характеризується терміном «електроакустика», наблизилися також і деякі експериментальні та альтернативні напрями «молодіжної» музики («індастріал», «саундскейп» і т. ін.), які розвивалися в контексті різних авангардних рухів (футуризм, дадаїзм та сюрреалізм) і спиралися передусім на роботу з шумами і тембрами.
Різновиди
Значною мірою (з деякими застереженнями) синонімом терміна «електроакустична музика» є широко розповсюджений в академічних колахDufour D. «Peu importe le son», ' 'Le Son des musiques'', Symposium Ina-GRM and France-Culture, Paris: Ina-GRM/Buchet-Chastel, 1989Dhomont F. «Is there a Quebec sound»,Organised Sound, 1 (1), Cambridge University Press, 1996 термін «акусматична музика» — музика, джерело звуку якої приховане для слухачаSchaeffer P. Traité des objets musicaux. Le Seuil, Paris, 1966. Серед музикантів існують деякі розбіжності, пов'язані з тим, чи відносити даний термін до стилю музичної композиції, чи до виду сприйняття музикиMcFarlane M.W. The Development of Acousmatics in Montréal,eContact! , 6.2, Journal of the Canadian Electroacoustic Community, Montreal, 2001..
Різновидом електроакустичної музики, що отримав найбільше поширення в США, є «магнітофонна музика» або «музика для плівки» ()Це випливає з книги Ц. Когоутека «Техніка композиції в музиці ХХ століття». — М.: Музика, 1976. — С. 185—191.
Представники
До найвідоміших композиторів, які працювали в ца́рині електроакустичної музики, з тим або іншим ступенем творчої причетності до неї, належать: Едгар Варез, Лучано Беріо, Джон Кейдж, Карлгайнц Штокгаузен, Яніс Ксенакіс, Бруно Мадерна, Луїджі Ноно, Дьордь Лігеті, Макс Метьюс, Мілтон Бебіт, Анрі Пуссер, Дітер Кауфман, П'єр Булез, Едісон Денисов, Едуард Артем'єв, Алла Загайкевич, Святослав Луньов, Данило Перцов та інші.
Організації Сайт IRCAM. Institut de Recherche et Coordination Acoustique/Musique Сайт SEAMUS Society for Electro-Acoustic Music in the United States Сайт проекту Sound and Music Сайт Російської асоціації електроакустичної музики Сайт Термен-Центру при Московській консерваторії ім. П. І. Чайковського
Фестивалі Великі міжнародні фестивалі електроакустичної музики:
Ars Electronica — Festival Ars Electronica (Linz, Austria) Electroacoustic — International Electroacoustic Music Festival (Bourges, France) FUTURA — Festival international d'art acousmatique et des arts de support (Crest, France) Inventionen Das Festival für aktuelle Musik im Sommer (Berlin, Germany) SICMF — International Computer Music Festival (Seoul, South Korea)
Примітки
Література Денис Колокол. Сучасна електроакустика в постатях. Лейбл Erstwhile // «Гуркіт». — № 1 (2007). — Стор. 41-59. Денис Колокол. For 4 Ears, Cut, Erstwhile. Сучасна електроакустика в обличчях // «Аутсайдер» (Київ). — № 5 (2005). — Стор. 96-111. Роман Піщалов. Історія електронної музики. Спроба хронологізації // «Аутсайдер» (Київ). — № 4 (2004). — Стор. 46-51. Віктор Пушкар. Сон, керований у ручному режимі. Спроба пояснення певних явищ сучасної музики // «Аутсайдер» (Київ). — № 4 (2004). — Стор. 40-45.
Посилання