Мико́ла Па́влович Дашке́вич (*16 серпня 1852 р., с. Бежів, нині Черняхівського району Житомирської області — †2 лютого 1908 р., Київ) — український літературознавець, історик, фольклорист, учень Володимира Антоновича, професор Київського університету, дійсний член Петербурзької АН.
Життєпис Народився в сім'ї священика села Бежів. Від 1868 року навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету. Закінчивши університет, працював у ньому викладачем, доцентом, а згодом професором кафедри всесвітньої літератури. Читав лекції на Київських вищих жіночих курсах. У 1877 р. визнаний магістром загальної історії літератури.
Досліджував романтичні течії західноєвропейської літератури, творчість У. Шекспіра, Й.-В. Гете, Ф. Шіллера, Дж. Байрона, а також О. Пушкіна, В. Жуковського, М. Лермонтова, М. Гоголя, І. Котляревського та ін..
Був прихильником методів культурно-історичної школи Пипіна О. М.. Всупереч поглядам Петрова М. І. твердив про самобутність, оригінальність української літератури, її зв'язок з західноєвропейськими течіями і стилями (праця «» — «» 1888 р.). Автор досліджень про Івана Котляревського, дослідник українських дум (билинний епос, наукові розвідки про зв'язки української народної творчості з південно-слов'янським епосом). З історичних праць відомі дослідження княжого періоду нашої історії литовської доби, становище козацтва в Україні тощо. Уточнив хронологію Галицько-Волинського літопису, висловив припущення про місцезнаходження власне племені «литва».
Став членом Історичного товариства імені Нестора-Літописця. Обирався секретарем, а від кінця 1890-х років — головою Історичного товариства Нестора-літописця.
У 1907 р. став академіком Санкт-Петербурзької Академії наук.
Помер у Києві.
Вшанування пам'яті В селищі Черняхів існують вулиця та провулок Миколи Дашкевича, а також його ім'я носить школа в с. Бежів.
Праці Статті в «Бібліотеці великих письменників» С. О. Венгерова () http://history.org.ua/LiberUA/KnDG_1873/KnDG_1873.pdf Болоховская земля и ее значение в русской истории. Труды III археологич. съезда и отд. — , 1876. Из истории средневекового романтизма. Сказание о св. Граале. — , 1876. Постепенное развитие науки истории литературы и современные её задачи. — , 1877. Литовско-Русское государство, условия его возникновения и причины упадка // «Университетские Известия». — , 1882. — № 3, 5, 8-10; 1883. — № 4. О занятии Подолья литовцами // «Университетские Известия». — , 1882. — № 10. Былины об Алеше Поповиче и о том, как не осталось на Руси богатырей // «Университетские Известия». — , 1883. — № 3, 5. Политические замыслы Витовта // «Университетские Известия». — , 1883. — № 10. Новейшие домыслы о Болохове и болоховцах // «Университетские Известия». — , 1884. — № 6. Переговоры пап с Даниилом Галицким об унии Юго-Западной Руси с католичеством // «Университетские известия». — , 1884. — № 8. Первая уния Юго-западной Руси с католичеством (1246—1254). — , 1884. Борьба культур и народностей в Литовско-Русском государстве в период династической унии Литвы с Польшей // Университетские Известия. — , 1884. — № 10, 12. Люблинская уния и её политические последствия // «Университетские известия». — , 1885. — № 1. Приднепровье и Киев по некоторым памятникам древнесеверной литературы // «Университетские известия». — , 1886. — № 11. Данные для русской истории в Monumenta Poloniae historiae // «Университетские известия». — , 1885. — № 5 (из т.4); 1888. — № 12 (из т.5). О времени присоединения Волыни и Киева к Литве // Чтения в историческом обществе Нестора-летописца. — , 1888. — Т. 2, отд. 1. — С. 131—132. Романтика Круглого Стола в литературах и жизни Запада, выпуск 1-й. — , 1890. Рыцарский эпос в Италии после Ариосто. — , 1890. Пушкин в ряду великих поэтов. — , 1899. Еще разыскания и вопросы о Болохове и болоховцах // «Университетские Известия». — , 1899. — № 1. Значение мысли и творчества Гоголя. — , 1902. Вопросы о происхождении и развитии эпоса о животных по исследованиям последнего тридцатилетия. — , 1904.
Примітки
Джерела
Федченко П. М., Дашкевич Микола Павлович // — С.22. Катаргіна Т. І., Дашкевич Микола Павлович // — С.295. А. І. Чуткий. Дашкевич Микола Павлович // Микола Дашкевич (1852—1908): наук. вид. / А. Чуткий. — К.: Темпора, 2008. — 528 с.: фото
Флоринский Т. Д., Памяти Н. П. Дашкевича. «Журнал Министерства Народного Просвещения», , 1908. Сперанский M. H., Николай Павлович Дашкевич. «Известия Отделения русского языка и словесности императорской Академии наук», 1908, т. 13, кн. 2. Шахматов А. А., «Известия имп. Академии наук», 1908, № 11. «Eranos», , 1906 (Сборник статей по литературе и истории в честь Николая Павловича Дашкевича) Лобода А. М., Н. П. Дашкевич как историк литературы русской и малорусской. , 1908. Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог-справочник. , 1987.
Посилання
Катаргіна Т. І., Дашкевич Микола Павлович , сайт «Інститут історії України Національної академії наук України» Дашкевич Микола Павлович , сайт «Знамениті, великі, геніальні люди»