— повнометражний анімаційний фільм 2001 року від режисера Міядзакі Хаяо. Знятий студією «Studio Ghibli».

Це історія про десятирічну дівчину на ім'я Чіхіро Оґіно, котра разом із батьками переїжджає до нового дому. Дорогою через незнайомі місця вони випадково опиняються у світі камі. Її батьки перетворюються на свиней через чари відьми Юбаби, і Чіхіро змушена працювати у Юбаби, щоб врятувати батьків та повернутися у людський світ.

Світові касові збори фільму становлять 31,68 млрд. єн ($305 млн). Через 19 років касовий рекорд «Віднесених привидами» побив інший японський анімаційний фільм під назвою «Клинок, який знищує демонів: Нескінченний поїзд», зібравши $503 млн у 2020 році. Багатьма критиками «Віднесені привидами» вважаються однією з найкращих робіт МіядзакіПовний список нагород і номінацій фільму на сайті IMDb.

На 1 березня 2024 року фільм посідає 31-шу позицію у списку 250 найкращих фільмів за версією IMDb.

Назва

Японська назва «Сен то Чіхіро но камікакуші» відсилається до японської міфології Шінто, в якій  — це процес викрадення людей богами, або духами (камі), або ж дослівно «приховування» привидами. Згідно з міфологією, люди, які роздратували чи розізлили камі, можуть зникнути безвісти. За сюжетом батьки Чіхіро проігнорували знаки, що вони заїжджають на землю камі, за що останні їх покарали.

В японській міфології малі діти, а також діти у віці як Чіхіро знаходяться посередині між світом людей і світом камі. Ненароджені діти є ближчими до камі, ніж до людей, і після народження процес зростання також є процесом переходу від буття камі до буття людиною. І протягом цього процесу батьки намагаються виростити дитину в людину, а невидимі людському оку камі намагатимуться приховати дитину від людських очей і перетворити її остаточно на камі. Камікакуші відбувається в разі, якщо камі одержать перемогу і заберуть дитину у свій світ.

Сюжет Батько Акіо, мати Юко та їхня десятирічна дочка Чіхіро переїжджають до нового будинку, розташованого десь у глушині Японії. Переплутавши дорогу до нового будинку і проїхавши через дивний ліс, вони потрапляють у землю камі. Вони проїжджають повз маленькі будиночки, які в релігії Шінто будують для маленьких камі, а також повз декілька тотемів, які символізують камі. Усе це, разом з брамами Торі, мало попередити їх про те, що вони їдуть у місце, не призначене для людей, але батьки Чіхіро ігнорують це і нарешті зупиняються перед високою стіною, в якій темніє вхід. Увійшовши туди і пройшовши довгий темний тунель та широкий зелений луг, герої потрапляють у маленьке порожнє містечко, схоже на занедбаний парк розваг, що майже повністю складається з порожніх ресторанів. Ніде немає ані душі, але за приємним запахом батько знаходить відчинений ресторанчик, в якому бачить столи, повні делікатесів і різних страв. Вирішивши розплатитися потім, коли з'явиться господар, батько з матір'ю залишаються перекусити, а Чіхіро вирушає блукати містом. Прийшовши до великого будинку з написом «Купальні Абура-я», вона зустрічає хлопчика Хаку, який вимагає, щоб вона негайно тікала звідси. Настає вечір, місто наповнюють дивні тіні, що з'являються звідусіль. Чіхіро кидається до ресторану, де залишила батьків, і бачить, що вони перетворилися на свиней. Перелякана Чіхіро біжить туди, звідки вони прийшли, але на місці зеленого лугу тепер широка річка.

Хаку знаходить Чіхіро і допомагає їй: проводить у будівлю купалень і пояснює, що відбувається. Виявляється, Чіхіро разом із батьками потрапила в місто духів, куди приїжджають боги, духи та надприродні істоти з усього світу. Господиня містечка — чаклунка Юбаба — управителька купалень для надприродних істот. Усіх, крім гостей і своїх працівників, Юбаба перетворює на тварин. Щоб отримати надію на порятунок батьків і повернення додому, Чіхіро повинна працювати в Юбаби. За допомогою своїх нових знайомих — дідуся Камаджі та банниці Лін — Чіхіро вдається дістатися до кабінету Юбаби й отримати дозвіл на роботу і нове ім'я. Чіхіро тепер зватимуть Сен, і вона працюватиме, не покладаючи рук, щоб допомогти своїм батькам повернути людську подобу та знайти шлях додому.

Пізніше, коли Юбаба відсутня, Хаку знаходить Сен і показує її батьків, яких тримають у свинарнику. Хаку пояснює, що Юбаба контролює людей, забираючи їхні імена; якщо Чіхіро забуде, як її насправді звуть, то ніколи не зможе покинути світ духів. Інші працівники купалень погано ставляться до Сен. Першим до купалень прибуває дух забрудненої річки. Сен помічає, що з нього стирчить велосипедна ручка, і разом із робітниками витягує з духа велосипед та ще купу сміття. На знак подяки він дарує дівчині гіркий пиріжок, призначення якого вона поки що не розуміє. Із нього також висипається золотий пісок.

Сен впускає до купалень Безликого бога, який роздає працівникам багато золотого піску за прикладом Річкового бога, але вимагає за це їжі. Він проковтує все, що йому несуть, у тому числі жадібне жабеня. Внаслідок цього Безликий стає так само жадібним і не може спинитися у поїданні всього, що бачить. Тим часом Сен бачить паперових шикігамі, які атакують дракона, і впізнає в ньому Хаку. Коли він врізається в будинок Юбаби, Сен слідує за ним нагору. Один шикігамі ховається на її спині та згодом перетворюється на сестру Юбаби, Дзенібу, яка змінює розпещеного сина Юбаби, Бо, на мишеня. Сен разом із Хаку та Бо опиняються в котельні. Сен годує Хаку гірким пиріжком, змушуючи дракона виригнути печатку, яку він викрав у Дзеніби. Сен вирішує повернути печатку власниці, узявши із собою Бо.

Вона стикається з перегодованим Безликим і дає йому решту гіркого пиріжка. Безликий виходить із купалень разом із Сен і виригує все, що з'їв. Лін відводить Сен на залізничну станцію, щоб зустріти Дзенібу, а Сен запрошує Безликого піти слідом, попри протести Лін. Сен, Безликий і Бо вирушають за квитками на потяг, які Сен подарував Камаджі. Тим часом Юбаба наказує вбити батьків Сен, але Хаку показує, що Бо зник, і пропонує повернути його, якщо Юбаба відпустить Сен та її батьків. Юбаба погоджується, але тільки якщо Сен зможе впізнати батьків з-поміж свиней.

Сен зустрічається із Дзенібою, яка дає їй чарівну пов'язку. Хаку з'являється у вигляді дракона, а Сен, Бо і Хаку йдуть до лазні, залишаючи Безликого з Дзенібою. У польоті Сен дізнається, що Хаку є духом річки і вони вже бачилися в минулому. Сен впізнає батьків і Юбаба відпускає їх усіх. Хаку клянеться побачити її знову.

Сен покидає місто духів разом з батьками, які не пам'ятають, що сталося після того, як вони скуштували їжі духів. Повернувшись у світ людей, родина знаходить свою машину вкриту листям і пилом, оскільки минулого багато часу. Вони продовжують подорож до свого нового дому.

Персонажі

Основні

Чіхіро/Сен (сейю: Хііраґі Румі) — головна героїня фільму. В інтерв'ю творець фільму Хаяо Міядзакі згадує, що Чіхіро — звичайнісінька десятирічна дівчинкаПереклад інтерв'ю з Хаяо Міядзакі про «Сен та Чіхіро в полоні у духів», журнал «Animage», травень 2001 р.. Сейю Хіірагі Румі, яка озвучувала Чіхіро для фільму, дає дещо іншу характеристику Чіхіро: «Вона примхлива і розпещена, дуже схожа на сучасних дівчаток». Коли батьки Акіо і Юко повідомляють Чіхіро, що їм доведеться переїхати в новий будинок, дівчинка сильно переймається і починає вередувати. Вона незадоволена переїздом і заздалегідь вважає свою майбутню школу нудною і нецікавою. З розвитком сюжету Чіхіро проявляє свої найкращі риси характеру — вона відповідальна, терпляча і безкорислива.

На час роботи в лазні Юбаба дає дівчинці ім'я Сен () замість її власного Чіхіро (), забравши другий ієрогліф з імені. Слово «Чіхіро» перекладається як «бездонна глибина»; дослівно — тисяча хіро (хіро — міра глибини, 1,81 метра). Ієрогліф 千 може читатися також як сен.

Хаку

(сейю: Іріно Мію) — хлопчик, ім'я якого перекладається як «божество бурштинової річки». Він з'явився «несподівано і незрозуміло звідки», як і Чіхіро (за словами дідуся Камаджі), прийшов до Юбаби й отримав роботу. Вона зробила його своїм учнем. Дідусь Камаджі намагався відмовити Хаку, але той твердо стояв на своєму і з часом став правою рукою чаклунки Юбаби. Після зустрічі з Чіхіро Хаку допомагає їй в її починаннях. Незабаром Хаку розуміє, що зустріч з Чіхіро поступово змінює його і нагадує про те, яким він був, і чому він тут. Пам'ять, яку забрала Юбаба разом з його ім'ям, повертається, і він згадує, що зустрічався з Чіхіро раніше.

Насправді Хаку не людина, а дракон, хранитель річки в людській подобі. Колись у світі людей Чіхіро впала в річку, намагаючись зловити впущений черевичок, і ледь сама не потонула, якби не Хаку, який мешкав в цьому потоці. Коли Чіхіро летить на Драконі від Дзеніби, вона згадує цей момент з дитинства і річку, яка називалася . Хаку теж згадує цю зустріч. Він каже, що його справжнє ім'я — Нігіхаямі Кохаку Нуші, Господар річки. Він стає людиною, і разом з Чіхіро вони летять до купалень Юбаби. Знаючи своє справжнє ім'я, він може тепер піти від чаклунки.

Юбаба

(сейю: Нацукі Марі) — господиня «занедбаного парку розваг», чаклунка, яка не любить, коли їй суперечать, але завжди дотримується своїх обіцянок. Всіх тримає під каблуком, крім рідного сина Бо, якого жахливо балує. Посилає Хаку на небезпечні завдання. Щовечора перевтілюється в птаху і перевіряє свої володіння. Юбабу часто можна застати за перераховуванням золота і перебиранням коштовностей, їй приємно відчувати себе господинею такого великого підприємства, з чималим багатством. Юбаба нікому не довіряє, але вимагає від підлеглих неухильного виконання своїх вимог. Непрацюючі люди і духи її дратують, і вона швидко розправляється з ними: перетворює на свиню, або на вуглину. Характер Юбаби примхливий, але вона прагне передусім забезпечити обслуговування високопоставлених духів.

 — божество, яке не має власного обличчя, постійно перебуває в пошуках нового. За словами Міядзакі, йому хотілося «показати бога-блукача, у якого немає дому і аналогів якому немає в японському фольклорі». Спочатку вибір Безликого припав на Чіхіро, але коли він пропонував їй допомогу, вона відмовилася. Потім йому трапилось жадібне жабеня, яке хотіло відшкребти від підлоги залишки золотого піску, що залишився після обслуговування Річкового Божества (яке було настільки брудним, що спочатку його сприйняли за Духа смітників). Каонаші з'їв його і став таким, яким було жабеня: ненаситним, жадібним, і поступово став перевтілюватися на чудовисько і поїдати працівників купалень. Він ніколи не відрізнявся багатослівністю, але це не вважається його недоліком, тому що дії говорять про особу більше, ніж слова.

Дзеніба (сейю: Нацукі Марі) — сестра-близнючка Юбаби. Живе в скромному будиночку з городом поруч зі станцією «Дно болота». Юбаба посилає Хаку вкрасти печатку у Дзеніби. Він вкрав печатку, за що Дзеніба намагається його вбити. Чіхіро вирішує повернути печатку і врятувати Хаку. Дзеніба жорстоко поводиться з Хаку (тому що «він злодій»), після того, як Хаку краде у неї печатку. Але все ж вона прощає його, показуючи, що від будь-якого поганого вчинку можна очиститися. Вона рада і тому, що Каонаші залишився з нею, тому що самій з господарством, хоч і з невеликим, поратися важко — адже при цьому вона намагається не використовувати чаклунства. На прощання Дзеніба подарувала Чіхіро гумку для волосся, яку всі, хто були у Дзеніби, сплели разом. Дзеніба турботлива і скромна за своєю природою, не вимагає нічого більшого від життя, але, як можна переконатися, здатна дати жорстку відсіч.

Другорядні

Лін (сейю: Таман Юмі) — дівчина, що служить в лазнях Юбаби. Є наставницею Чіхіро, яка почала працювати у чаклунки. При першій зустрічі з Чіхіро Лін постійно квапила її, називала недотепою, незграбною і вказувала на всі недоліки. Але як тільки Лін дізналася, що Чіхіро отримала роботу, вона була щиро за неї рада і обіцяла свою допомогу у всьому. Буркотлива, але добросердна людина, не позбавлена чарівності. Її мрія — назбирати грошей, щоб виїхати.

Річкове Божество