Крешимир Баранович (; 25 серпня 1894, Шибеник — 17 вересня 1975, Белград) — хорватський композитор диригент і педагог, розквіт діяльності якого прийшовся на Міжвоєнний час.

Біографія Музиці навчався у Загребі у Д. Кайзера (фортепіано, теорія музики), у школі Музичного товариства, у 1912—14 у Музичній академії у Відні.

В 1915—27 — диригент Загребської опери. У 1927—29 виступав як диригент у Белграді; 1928 взяв участь у гастрольному турне по європейських країнах з балетною трупою Анни Павлової.

У 1929—43 роках — директор Національної опери у Загребі, у 1943—46 році — керівник оркестру радіо і диригент оперного театру у Братиславі (тоді Чехословаччина). У 1946—62 роках — диригент Національної опери, у 1951—61 роках — директор Белградської філармонії і професор Музичної академії у Белграді.

У своїй творчості Барановича спирався на музичний фольклор Хорватського Загір'я. Мелодійне обдарування, майстерне володіння оркестровою палітрою особливо проявлялися у його балетній музиці, позначеної національним колоритом. Балет Барановича «Пряникове серце» поклав початок національному балетному театру.

Твори Вокальні твори

Z mojih bregov (Фран Ґалович) для оркестру (1927) Moj grad (Вінко Николич) для хору та оркестру (1943) Iz osame (Крешимир Баранович) для голосу та оркестру (1944) Pan (Мирослав Крлежа), симфонічна пісня для декламатора, соліста, змішаного хору та оркестру (1957) Goran (Іван Ковачич), кантата для декламатора, соліста та оркестру (1960) Oblaci (Добриця Цежарич) для мецо-сопрано та оркестру (1963) Šume, šume (на основі хорватської народної пісні), кантата для змішаного хору та оркестру (1967) Na moru (Ґустав Крклеч) для баритону та оркестру (1973)

Театральні постановки «Пряникове серце» (Licitarsko srce) (Krešimir Baranović), балет (1924, Загреб) «Квіти маленької Іди» (Cvijeće male Ide) (Margareta Froman, за твором Ганса Християна Андерсена), балет (1925, Загреб) «Стрижено-скошено» (Striženo-košeno) (Gustav Krklec), комічна опера (1932, Загреб) «Імбрек з носом» (Imbrek z nosom) (Krešimir Baranović), балет (1935, Загреб) «Наречена з Цетинграда» (Nevjesta od Cetinjgrada) (Marko Fotez, за твором Turci idu Августа Шеноа), комічна опера (1942; 1951, Белград) «Китайська притча» (Kineska priča) (Dimitrije Parlić, prema Der Kreidekreis Klabunda), балет (1955, Белград) сценічна музика для Tirena (Marin Držić), Dundo Maroje (Marin Držić), Antigona (Софокл) i Henri IV. (Шекспір)

Інструментальні твори концертна увертюра (1916) симфонічне скерцо (1921) Svatovac для оркестру (1922) gudački kvartet (1924) «Балканська поема» (Poème balkanique) для оркестру (1926) сюїта з балету «Пряникове серце» для оркестру (1927) симфонієта в мі-бемоль мажор (1939) «Пісня гусляра» (Pjesma guslara), рапсодія для оркестру (1945) симфонієта для струнного оркестру (1952) концерт для валторни з оркестром (1973)

Нагороди 1960.: Жовтнева нагорода міста Белграда за кантату Ґоран 1962.: Медаль 7 липня 1971.: Медаль AVNOJ Орден Рад Орден за заслуги

Примітки

Література Krešimir Baranović, в кн.: Kovacević К., Hrvatski kompozitori i njihova djela, Zagreb, 1960;