Белгра́д, Белґра́дБелґрад // Белґрад // . — 1884. — С. 3. () — столиця та найбільше місто Сербії. Розміщене біля злиття річок Сави на Дунаю та на стику Тисо-Дунайської низовини й Балканського півострова. Населення становить бл. 1,7 млн осіб — майже чверть населення Сербії.
Передача назви На початку XX століття назву міста передавали українською як Беоґра́д. Ще раніше «Руска граматика» радила писати «Білград», що відповідає українській традиції передачі слов'янських топонімівДумки з приводу появи «Українського правопису» (3-тє вид. випр. і доп.) — К., 1990 //Записки наукового товариства ім. Т. Шевченка. Праці філологічної секції — Т. CCXXIV — Львів, 1992 — С. 422.
Історія міста Белград веде свою історію з III століття до н. е., коли кельти заснували на місці злиття річок Сава та Дунай своє останнє поселення Сінгідунум. У I столітті до н. е. Белград захопили римляни.
Слов'яни вперше оселилися у фортеці в VII ст. й назвали її Београд. У IX ст. місто захопили болгари, у XII ст. — угорці, які зруйнували його й побудували нове, що отримало назву Земун. Через деякий час Земун знищили візантійці, а на камінні споруджена белградська фортеця.
Сербським місто стало за часів правління короля Драгутина з династії Неманичів у XIII ст., столицею — за часів деспота Стефана Лазаревича у XV ст.
У 1521 році Белград завоювали турки, і він став одним з важливих центрів Османської імперії на Балканському півострові.
Унаслідок сербського повстання (1806 та 1815) під керівництвом Карагеоргія місто визволено і воно знову стало столицею Сербського князівства.
У бурхливому минулому Белград завойовувало 40 армій і 38 разів його відбудовували з попелу.
З 1918 року — столиця Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 р. Югославії).
У роки Другої світової війни Белград розбомблено та окуповано німцями. 20 жовтня 1944 року звільнено частинами Червоної армії та Народно-визвольної армії Югославії.
Географія та клімат Белград лежить на місці, де річка Сава впадає в Дунай. Більша частина міста лежить на правому березі річки Сави, на лівому — новий район.
Клімат — помірно континентальний. Середні температури січня — від −3 до +9 °C, липня — від +18 до +25 °C.
Економіка У Белграді та його передмістях (Земун, Железник, Раковиця тощо) зосереджені важливі економічні й сільськогосподарські потужності, знаходяться підприємства різних галузей машинобудівної, текстильної, шкіряно-взуттєвої, хімічної, деревообробної, поліграфічної та харчової промисловості. Переважають середні та невеликі підприємства. Значно поширене кустарне виробництво.
Транспорт
Белград має першорядне транспортне значення як важливий залізничний вузол і місце перетину основних автомагістралей. Тут міститься міжнародний річковий порт, аеропорт і телекомунікаційний центр. Планують будівництво метро.
Освіта Основні наукові й освітні заклади столиці: Сербська академія наук, Белградський університет (1808), Вища технічна школа, ряд інститутів, Народна бібліотека (300 тис. томів).
Культура Давні стіни міста бачили кельтів і римлян, готів і франків, слов'ян і турків. Так тут виникла химерна суміш східної та західної культур.
Тепер Белград — столиця сербської культури, освіти й науки. У місті сконцентрована найбільша кількість установ національного значення з галузі науки та мистецтва. Тут розташовані Сербська академія наук і мистецтв, заснована в 1886 році як Сербська королівська академія, Національна бібліотека Сербії, що з'явилася в 1832 році, Національний музей, заснований в 1841 р., Національний театр, заснований у 1869 році, Музей Ніколи Тесли.
У Белграді містяться найважливіші пам'ятки сербської архітектури (Храм Святого Сави, Калемегдан із Белградською фортецею тощо), пам'ятки культури та інші нерухомі культурні цінності, а також численні археологічні розкопки зі зразками матеріальної культури, що свідчать про високорозвинену цивілізацію та культуру на території Белграда від праісторії дотепер.
У місті багато парків, найвідоміший із них — , у якому розміщена Резиденція князя Милоша. У центрі Белграда зосереджені визначні споруди XIX—XX ст. — будинок Народної Скупщини, Національний театр, ратуша, готель «Метрополь» та інші.
Один з найвідоміших сербських реп-гуртів — «Београдски синдикат».
Міжнародні відносини
Міста-побратими Список міст-побратимів Белграда:
Ковентрі, Велико Британія (1957) Чикаго, США (2005) Любляна, Словенія (2010) Скоп'є, Північна Македонія (2012) Шанхай, Китай (2018) Баня-Лука, Боснія і Герцеговина (2020)
Міста-партнери Інші дружні відносини та співробітництво:
Афіни — Угода про дружбу і співробітництво, листопад 1966 р. Будапешт — Угода про дружбу і співробітництво, грудень 1970 р. Рим — Угода про дружбу і співробітництво, жовтень 1971 р. Берлін — Угода про дружбу і співробітництво, листопад 1978 р. Пекин — Угода про співпрацю, жовтень 1980 р. Алжир — Декларація про спільні інтереси, лютий 1981 р. Тель-Авів — Угода про співпрацю, травень 1990 р. Бухарест — Протокол про співпрацю, вересень 1999 р. Київ — Угода про співпрацю, травень 2002 р. Москва — Програма співпраці, грудень 2002 р. Загреб — Лист про наміри, жовтень 2003 р. (підписано спільно з Любляною) Любляна — Лист про наміри, жовтень 2003 р. (підписано спільно з Загребом) Баня-Лука — Угода про співпрацю, квітень 2005 р. Подгориця — Протокол про співпрацю, липень 2010 р. Скоп'є — Угода про співпрацю, березень 2012 р. Мінськ — Угода про співпрацю, червень 2014 р. Берн — Угода про співпрацю, лютий 2016 р. Тегеран — Меморандум о понимании, сентябрь 2016 г. Астана — Протокол про наміри, листопад 2016 р. Відень - Угода про співпрацю між містом Відень та містом Белград, жовтень 2019 р.
Деякі муніципалітети міста також мають побратимські зв'язки з невеликими містами або районами інших великих міст.
Нагороди Белград отримав різноманітні внутрішні та міжнародні відзнаки, зокрема французький орден Почесного легіону (проголошений 21 грудня 1920 року; Белград є одним із чотирьох міст за межами Франції, поряд із Льєжем, Люксембургом і Волгоградом, які отримали цю нагороду), Чехословацький військовий хрест (нагороджений 8 жовтня 1925), югославським Орденом Зірки Караджорджа (вручений 18 травня 1939) та югославським Орденом Народного Героя (проголошений 20 жовтня 1974, у 30-ту річницю повалення нацистської окупації під час Другої світової війни). Усі ці нагороди були отримані за бойові дії під час Першої та Другої світових воєн. У 2006 році журнал Financial Times «Прямі іноземні інвестиції» присвоїв Белграду звання «Місто майбутнього Південної Європи».
Персоналії Мілан Ракич (1876—1938) — сербський поет та дипломат Олівера Маркович (1925—2011) — югославська та сербська акторка. Милорад Павич (1929—2009) — сербський поет, прозаїк, літературознавець, перекладач. Мілета Проданович (* 1959) — сербський прозаїк, поет і художник, професор Академії мистецтв у Белграді. Зоран Чалич (1931—2014) — сербський режисер. Мілена Дравич (1940—2018) — сербська актриса Індіра Арадинович (* 1986) — сербська співачка. Лейла Хот (* 1986) — сербська співачка Новак Джокович (* 1987) — сербський тенісист. Горан Маркович (* 1946) — сербський кінорежисер.
українці Гернгросс Борис Володимирович — генеральний хорунжий армії Української Держави. Похований у місті. Єщенко Микола Дмитрович — генерал-хорунжий Армії УНР.
Галерея
Див. також 1517 Беоґрад — астероїд, названий на честь міста.
Примітки
Посилання
Град Београд
Джерела та література Плахотнюк С. О. Бе́лґрад //
Література