Гостоми́сл Буриво́йович — за В. М. Татищевим, легендарний новгородський (?) старійшина (князь/посадник?) із роду Словена, який володарював до приходу варягів. Дід Рюрика.
Гіпотези Найповніша інформація стосовно Гостомисла містилася, за писаннями Василя Татищева, у використаному ним Якимівському літописі, який нині датують XVII–XVIII ст. У примітках до тексту Борис Рибаков з цього приводу зазначав:
Гостомисл, залишившись без спадкоємця, загиблого в боротьбі з варягами, бачив сон: з живота його дочки Умили зросло чудове дерево. Волхви пояснили йому значення сну: від сина Умили продовжиться княжіння його.
В основному тексті татищевської «Історії» говориться: «Приходили варяги через море данини заради до словен у Великий ґрад. Слов'яни ж і русь, відмовивши, не дали їм данини. Тоді вмер словенський князь Гостомисл без спадкоємця. І почали люди самі собою володіти, але не було серед них справедливості; повстав рід на рід, були міжусобиці, воювали один на одного, самі себе більш, ніж вороги, розоряли. Це бачачи, старійшини землі, зібравши від словен, русі, чудь, кривичів і інших місць, міркували, що земля Руська хоча велика і рясна, але без князя розпорядку і справедливості немає; тому потрібно обрати князя, який би усім володів і керував. І погодившись, за заповітом Гостомисловим, обрали князя від варяг…»
Джерела Софонович Феодосій. Хроніка з літописців стародавніх. Хронограф редакции 1512 года // Полное собрание русских летописей. — Т. 22. — Спб., 1911. — С. 345. Татищев В. Н. История Российская… — Т. 2. — С. 32-33. Рыбаков Б. А. Древняя Русь… — C. 37-38. Густинская летопись… — С. 235.
Посилання Синопсис Київський (1674) Овчаров Виталий, «Гостомысл»