Кано́нік (від , , «правило»), також крилошанинКанонік, крилошанин // Українська Мала Енциклопедія. — Кн. 5: Літери К–Ком. — Буенос-Айрес, 1959. — С. 591Канонік // Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1959. — Т. 3. — С. 950, або капітуляр — у католицькій і англіканській церквах член капітули духовних осіб соборів і колегіальних церковКанонік // Українська Релігієзнавча ЕнциклопедіяСловник іншомовних слів. За редакцією О. С. Мельничука. — Київ: Головна редакція УРЕ, 1974. — 776 с.. Є дійсні (при єпископській резиденції) та почесні каноніки, що мають лише титул, без будь-яких обов'язків і прав..
У православній церковній мові і культурі термін «канонік» має інше значення і стосується богослужбової книги, що містить канони Богородиці та ін.Канонік //
Див. також Капітула
Примітки