Карта Вінланду — новітня підробка середньовічної карти світу (), що довгий час в наукових колах вважалась найстарішим артефактом, на якому було зображено Америку — у вигляді великого острова Вінланд (Vinlanda Insula) на захід від Гренландії. Карта уперше стала відомою після її опублікування 1965 року й подальшій популяризації як такої, що зображує скандинавські географічні відкриття у Північній Америці (Вінланд, Гренландія тощо). Сучасні дослідники схильні вважати її підробкою XX сторіччя.
Історія Уперше віднайдена 1957 року й опублікована 1965 року із супровідними коментарями спеціалістів Британської бібліотеки та Єльського університету, як документ XV століття, що базується на оригіналі XI століття.
У зв'язку зі значною вартістю артефакту і сумнівах в його автентичності керівництво Єльського університету звернулося до випускника університету Пола Меллона (сина філантропа Ендрю Меллона). Той не тільки погодився придбати карту, але й залучив до її дослідження фахівців Британського музею.
1960 року стало відомо про відкриття поселення вікінгів на березі Ньюфаундленда (Л'Анс-о-Медоуз), що підстьобнуло інтерес до норманської колонізації Америки і додало аргументів на користь автентичності карти. У 1965 році вчені, які досліджували карту, нарешті оголосили про її існування широкому загалу, і незабаром в Смітсонівському інституті пройшла спеціальна конференція з цього питання.
Протягом наступних десятиліть суперечки про автентичність картки Вінланду не вщухали. У 1996 році вона була застрахована на 25$ млн доларів. Хімічний аналіз чорнила та інші наукові тести, які проводилися з картою в XXI столітті, не дали остаточної відповіді. Більшість вчених вважають карту підробкою, посилаючись на досліджені подробиці, які виключають автентичність документа, інші продовжують запевняти, що карта може бути справжньою.
Викриття підробки 2018 року 2018 року фахівці Єльського університету, де зберігається карта, заявили, що останні наукові та історичні дослідження встановили, що карта є сучасною підробкою, про що свідчить використання в ній титанових пігментів виробництва XX століття. Реймонд Клеменс, куратор стародавніх книг і рукописів у Єльській бібліотеці рідкісних книг і рукописів Бейнеке, вважає, що останні історичні та наукові дослідження доводять «без сумніву», що карта Вінланду «є підробкою, а не середньовічним продуктом, як стверджували раніше». У статті 2019 року Клеменс підкреслює той факт, що «історичні дослідження Джона Пола Флойда показали, що в основу карти Вінланду насправді лягла не середньовічна карта Б'янко 1436 року, а друкована факсимільна карта, зроблена з карти Б'янко 1782 року. Флойд виявив це, знайшовши помилку в карті 1782 року, яка була відтворена також на карті Вінланду, але не зустрічається більше ніде.
Нове дослідження також виявило докази того, що підробка карти здійснювалась навмисно і усвідомлено. Латинський напис на її звороті, можливо, записка палітурника, що керував збіркою Speculum Historiale — справжнього середньовічного твору та ймовірного джерела пергаменту з телячої шкіри для карти — замінено сучасними чорнилом, щоб виглядати як інструкції щодо скріплення карти в справжньому рукописі XV століття. На переконання Реймонда Клеменса:
Див. також Карта Хуана де ла Коса — перша карта, на якій зображені результати відкриттів Колумба. Карта Пірі-реїса — старовинна турецька карта, на якій знаходять обриси Антарктиди.
Джерела