Резисте́нтність (від — «опір», «протидія») — стійкість, опірність і несприйнятливість організму до будь-яких факторів зовнішнього впливу — інфекцій, отрут, забруднення, паразитів, і т. п.; зокрема, неспецифічною резистентністю називають засоби вродженого імунітету.

Традиція вжитку Частіше стосується мікроорганізмів (виникнення механізмів несприйнятливості до антимікробних лікарських засобів, резистентність до антибіотиків); або рослин (резистентність до хвороб). Щодо людей і тварин частіше застосовують термін імунітет.

Дитяча резистентність Індекс резистентності (ІР) у педіатрії та терапії — це показник, який використовують для оцінки загальної опірності організму та визначення, чи належить пацієнт до групи часто та тривало хворіючих.

Індекс резистентності (ІР) визначається як відношення кількості перенесених епізодів гострих респіраторних захворювань (ГРЗ) протягом року до віку пацієнта в роках.

Примітка: для дітей віком до 1 року розраховують як відношення кількості ГРЗ до віку дитини в місяцях.

Залежно від отриманого індексу оцінюють рівень стійкості імунної системи: Рівень стійкості імунної системи Індекс резистентності (ІР) Норма (фізіологічна норма для дитячого віку) 0,2 – 0,3 Знижена резистентність (висока ймовірність віднесення до групи часто хворіючих) 0,33 – 0,49 Низька резистентність 0,5 – 0,66 Дуже низька резистентність Понад 0,67

Якщо за результатами розрахунку ІР перевищує 0,33, це є одним із найголовніших критеріїв для діагностики синдрому РІРТ (рецидивуючих інфекцій респіраторного тракту) і привід для більш детальної консультації з лікарем.

Мікроорганізмова резистентність Властивість мікроорганізмів набувати несприйнятливості (нечутливості) до лікарських препаратів, зокрема, до антибіотиків може досягатися створенням у бактеріях ферментів, які інактивують лікарський препарат, або зміною структури сполук, атакованих антибіотиком, так, щоб бактерія могла продовжувати життєдіяльність з новим варіантом речовини; одночасно, новий варіант не повинен підпадати під хімічну дію з боку антибіотиків.

Прикладом першого способу є синтез бактеріями ферментів бета-лактамаз, які розкладають антибіотики родини пеніцилінів та інші, подібні за будовою (див. Бета-лактамні антибіотики).

Іншим способом захищається від ліків золотистий стафілокок — найнебезпечніша (до серпня 2010) лікарняна інфекція: у такого стафілокока змінюється структура білка PBP2a, який повинен зв'язуватися антибіотиками пеніцилінового ряду, але білок зі зміненою структурою стає β-лактам-резистентним (стійким до впливу бета-лактамних антибіотиків).

Агробіологічна резистентність Сільськогосподарські шкідники (комахи, бур'яни, патогенні грибки) здатні розвивати стійкість до інсектицидів та гербіцидів. Завдяки швидкій зміні поколінь та застосуванню одних і тих самих хімікатів відбувається штучний відбір особин, генетичний апарат яких здатен нейтралізувати токсини.

Молекулярні та генетичні механізми Щоб зрозуміти резистентність, її потрібно розглядати на рівні біохімії та генетики. Резистентність бактерій — це класичний приклад дарвінівської еволюції, що відбувається у реальному часі.

Біохімічні механізми резистентності мікроорганізмів

Ферментативна інактивація: бактерії синтезують специфічні ферменти (наприклад, бета-лактамази), які хімічно руйнують молекулу антибіотика ще до того, як він досягне своєї мішені у клітині. Модифікація мішені: внаслідок генетичних мутацій бактерія змінює структуру своїх білків або органел (наприклад, рибосом). Антибіотик, який діє за принципом «ключ-замок», більше не може приєднатися до зміненої мішені. Ефлюксні помпи: клітина утворює мембранні білкові комплекси, які діють як молекулярні насоси, активно викачуючи антибіотик з бактерії назовні швидше, ніж він встигає накопичитися до смертельної дози. Зниження проникності мембрани: бактерія зменшує кількість пор у своїй оболонці, фізично блокуючи проникнення препарату.

Генетика передачі стійкості Найнебезпечнішим явищем є горизонтальний перенос генів. Бактерії здатні обмінюватися генами стійкості (через плазміди та транспозони) не лише зі своїми нащадками, а й з іншими видами бактерій. Це означає, що безпечна бактерія з кишківника людини може передати генетичний код резистентності смертельно небезпечному патогену.

Порівняння та альтернативні погляди У науковій літературі важливо чітко розмежовувати три споріднені біологічні концепції, які часто плутають. КонцептВизначення та механізмПриклад з практикиРезистентністьЗдатність організму активно протидіяти та нейтралізувати загрозу. Збудник знищує ліки або імунна система повністю блокує вірус.Бактерія виробляє фермент, що розщеплює пеніцилін.ТолерантністьЗдатність організму витримувати присутність патогену або токсину без серйозного порушення життєдіяльності. Рівень інфекції високий, але симптоми мінімальні.Людина є носієм вірусу, рівень вірусемії високий, але клінічно вона почувається здоровою.ПерсистенціяСтан тимчасового «сну». Невелика частка мікроорганізмів зупиняє метаболізм, стаючи нечутливою до ліків (які діють лише на активні клітини), але генетично вони не мутують.Хронічні рецидивуючі інфекції (наприклад, туберкульоз), де бактерії «ховаються» у сплячому стані.

Критичні зауваження та ризики Антимікробна резистентність офіційно визнана Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) однією з 10 головних загроз громадському здоров'ю людства.

Демографічна криза: згідно зі звітом The O'Neill Report, якщо не змінити підходи до використання антибіотиків, до 2050 року антимікробна резистентність призводитиме до 10 мільйонів смертей щорічно, що перевищить смертність від онкологічних захворювань. Економічний колапс: збитки світової економіки до 2050 року можуть сягнути 100 трильйонів доларів США через втрату працездатності населення та колосальні витрати на лікування ускладнень. Фармацевтичний глухий кут: розробка нових антибіотиків є економічно невигідною для фармкомпаній. Останній принципово новий клас антибіотиків був введений у клінічну практику ще у 1980-х роках. Мікроби адаптуються значно швидше, ніж наука створює нові молекули. Агробіологічний ризик: понад 60% усіх вироблених у світі антибіотиків використовуються у тваринництві не для лікування, а як стимулятори росту. Це перетворює ферми на глобальні інкубатори «супербактерій», які згодом потрапляють до організму людини через їжу та воду.

Протидія резистентності мікроорганізмів Існує алгоритм індивідуальних дій (Stewardship-протокол), який має виконувати кожна людина для збереження ефективності ліків:

Диференціація інфекції. За перших симптомів захворювання зверніться до лікаря для встановлення етіології (вірусна чи бактеріальна). Ніколи не використовуйте антибіотики при вірусних інфекціях (ГРВІ, грип, COVID-19). Строгий комплаєнс. Якщо антибіотик призначено (наприклад, курсом на 7 днів), обов'язково завершіть весь курс, навіть якщо симптоми повністю зникли на 3-й день. Переривання лікування вбиває лише слабкі бактерії; сильні виживають і стають резистентними. Відмова від самолікування. Ніколи не використовуйте залишки антибіотиків від попередніх хвороб і не «позичайте» їх родичам. Різні збудники вимагають різних класів препаратів. Екологічна утилізація. Ніколи не змивайте прострочені антибіотики в каналізацію чи унітаз. Препарати потрапляють у стічні води та ґрунт, тренуючи бактерії в навколишньому середовищі. Вакцинація та профілактика. Регулярні щеплення (від пневмококу, дифтерії тощо) запобігають самим захворюванням, кардинально знижуючи потребу в призначенні антибіотиків.

У контексті медицини здатність збудників набувати стійкості до ліків є екзистенційною загрозою для сучасної цивілізації. Практична рекомендація для людства полягає у переході до парадигми раціонального використання антимікробних препаратів, інвестиціях у розробку інноваційних альтернатив (таких як бактеріофаги) та підвищенні загальної імунологічної резистентності організму за рахунок профілактичної медицини.

Див. також Резистентність до антибіотиків

Посилання

Примітки

Література

Abbas AK, Lichtman AH, Pillai S. Cellular and Molecular Immunology. 10th ed. Philadelphia: Elsevier; 2021. World Health Organization. Global antimicrobial resistance and use surveillance system (GLASS) report: 2022. Geneva: World Health Organization; 2022. O'Neill J. Tackling drug-resistant infections globally: final report and recommendations. Review on Antimicrobial Resistance. London: HM Government; 2016.

Джерела Стаття «Резистентність організму» в Малій медичній енциклопедії.