Дмитро Олександрович Корчи́нський ( 22 січня 1964, Київ) — український політик, громадський діяч, письменник, та журналіст-телеведучий, публіцист.

Засновник та беззмінний лідер політичної партії «Братство». Співзасновник УНА-УНСО. Кандидат в президенти України 2004 (0,17 %, 10 місце).

Освіта 1981 — закінчив школу № 206 Києва 1982—1984 — два роки навчався в Київському інституті харчової промисловості (факультет промислової теплоенергетики)Цитата: «Колись мій дід викладав тут економіку, згодом його закінчив мій батько і натурально впихнули туди і мене, і я з великими труднощами провчився два курси на факультеті „Промислова теплоенергетика“. Потім втік.» 1987 — один рік навчався в Київському національному університеті імені Т.Г. Шевченка (історичний факультет)Цитата: «Я не закінчив історичний факультет, я закінчив перший курс історичного факультету, а потім з'ясувалося, що робити історію значно цікавіше, ніж її вивчати.» З інтерв'ю з Дмитром Корчинським —

Діяльність

Дмитро Корчинський відомий своїми п'єсами, прозою та радикальною громадянською позицією.

Учасник численних збройних конфліктів за межами України (Придністров'я, Югославія, Чечня, Грузія).

Політична діяльність З часів заснування у 2004 році правоцентристсько партії «Братство» деякі українські журналісти стверджували нібито «Братство» Корчинського це проєкт Москви, який фінансується представником інтересів Росії в Україні Віктором Медведчуком. Однак сам Корчинський завжди заперечував звинувачення журналістів «у фінансуванні його проєктів Москвою» й вказував самого себе як основне джерело фінансування партії «Братство»; так у 2019 в інтерв'ю журналістці Яніні Соколовій він заявив «що фінансує партію Братство коштом своїх кишенькових заощадженнях на сніданках», бо як він згодом роз'яснив «партія Братство — це дуже маленька організація яка не потребує значних фінансових вливань».

1980—2000 роки 1985—1987 — служба в Радянській армії. 1987—1988 — учасник громадського об'єднання «Українська Гельсінська спілка» (УГС), студентських опозиційних об'єднань «Український культурологічний клуб», «Громада». 1989 — один із фундаторів і керівників «Спілки незалежної української молоді» (СНУМ). Брав участь в організації перших масових антикомуністичних акцій у Києві: екологічні, антивоєнні мітинги. Неодноразово затримувався і піддавався адміністративному арешту за політичну активність. 1990 — один із засновників і лідерів громадської організації «Українська міжпартійна асамблея» (згодом — «Українська національна асамблея» (УНА). Брав участь у заснуванні «Української народної самооборони» (УНСО). Учасник локальних конфліктів з політичних мотивів (Придністров'я, Абхазія, Чечня). Засновник радикальної організації «Щит Батьківщини». 1992 — брав участь у війні в Придністров'ї на стороні сепаратистів30 років тому: Придністров’я – війна в садах // Дмитро Шурхало, 05 травня 2022, 09:00. 1998 — організатор серії акцій в Одесі на захист місцевого самоврядування. Засновник і Президент громадської організації «Інститут проблем регіональної політики і сучасної політології» (від 1999).

2000—2012 роки

З УНА-УНСО був виключений, однак сам Дмитро Корчинський стверджує, що покинув організацію за власною ініціативою. 2002 року заснував політичну партію «Братство». Організатор акцій «Братства» у Києві та Одесі.

Під час акцій «Україна без Кучми» підтримував Юлію Тимошенко.

У 2001—2004 роках — ведучий телепрограм «Pro et contra» (ТЕТ), «Подвійний доказ» та «Проте» («1+1»). Після закриття «Проте» Корчинський заявив, що буде боротися з Ющенком безпосередньо за допомогою партії «Братство». Саму «Проте» було створено як жанровий аналог російської програми «Однако».

Президентські вибори 2004

У президентських виборах 2004 року Дмитро Корчинський брав участь як кандидат. Подавати документи на реєстрацію до Центральної виборчої комісії приїхав на бронетранспортері (орендованому на кіностудії ім. Довженка).

Після першого туру став на бік Віктора Януковича. В інтерв'ю Андрієві Шевченку пояснив свою позицію щодо Ющенка: https://detector.media/withoutsection/article/5901/2004-07-23-dmitro-korchinskiivi-znaete-yushchenka-tsikavishe-kritikuvati-tomu-shcho-shchodo-nogo-e-ilyuzii-ya-ne-zustrichavsya-z-ilyuziyami-stosovno-medvedchuka-yanukovicha-prosto-nema-shcho-kritikuvati/| Дмитро Корчинский: «Ви знаєте, Ющенка цікавіше критикувати, тому що щодо нього є ілюзії. Я не зустрічався з ілюзіями стосовно Медведчука, Януковича. Просто нема що критикувати»

Співпраця з Міжнародним Євразійським Рухом Після перемоги Віктора Ющенка «Братство» Корчинського об'єдналося з ідеологічно чужою Прогресивно-соціалістичною партією Наталії Вітренко та виступало проти руху нової влади до НАТО та зближення із США та ЄС. За словами Корчинського, до їхньої новоутвореної опозиції мали приєднатися Партія регіонів та СДПУ(о).

Разом з Олександром Дугіним та Наталією Вітренко входив до Вищої Ради «Міжнародного Євразійського Руху».

17 лютого 2005 року на спільній пресконференції з Дугіним, що відбулася РИА Новости заявив:

Брюссельские чиновники и американские генералы уже отработали свои методы в Сербии, Грузии и Украине. Вслед за ними последуют Молдавия, Армения и Киргизия. Россия неминуемо будет подвергнута их методам и обязана противостоять. Евразия должна объединиться для борьбы с «оранжевым» врагом.

21 вересня 2005 року на мітингу Євразійського молодіжного союзу в Москві присвяченого 625-річчю Куликовської битви, Корчинський закликав до війни:

Те, кто сегодня ещё способны на битву, должны заявить, как когда-то Дмитрий Донской, что свобода — выше торговли, что война — выше чем мир. И сегодня, когда мы находимся в растерянности, и не знаем, что делать — мы должны делать шаг вперёд. Мы верим, что очень близко то время, когда митинги перестроятся в батальоны. И тогда война будет начата. Это будет короткая победоносная война за свободу, потому что мы стоим на плечах великих предков, потому что мы родим великих потомков, потому что мы верим в будущее, которое не остановить никому. Время пришло! Мы победим!

У жовтні 2007 року «Братство» Дмитра Корчинського з прикрістю оголосило про припинення співпраці МЄР, через акт вандалізму на Говерлі вчинений Євразійським молодіжним союзом

У 2009—2010 роках — ведучий телепрограми «Четверта влада» (ТРК Київ).

2013—2014 роки (Євромайдан) 30 листопада 2013 року, під час протестів Євромайдану, на офіційному сайті Всеукраїнської політичної партії «Братство» був опублікований заклик «Всі — на повстання!». Зранку 1 грудня Корчинський також закликав до «Хрестового походу на Банкову».

Того ж дня, за попереднім повідомленням МВС, понад 300 «радикально налаштованих» членів організації «Братство», на чолі з Корчинським, брали участь у спробі «штурму» Адміністрації Президента, в ході якого заворушники кидали в міліцію каміння, бруківку, димові та вогняні шашки (фаєри), два коктейлі Молотова, петарди, застосовували сльозогінний газ, били міліціонерів кийками та ланцюгом, також намагалися відтіснити кордон міліції навантажувачем Longgong CDM833 (який у ЗМІ називали «бульдозером"),Коктейли «Молотова» на Банковой // 112.ua, 01.12.2013.Илья Варламов. Штурм Администрации президента, Киев (фото) // LiveJournal, 02.12.2013. після чого втік до Росії.

На той час опозиційні політики називали штурм провокацією, вигідною для провладних та проросійських сил.Продажные патриоты и агентура спецслужб. Кто организовал «кровавое воскресенье» // CRIME.in.ua, 02.12.2013.Яценюк розповів, хто організував штурм адміністрації президента // ТСН, 02.12.2013. Сам Корчинський, який був присутнім при штурмі (на одній зі світлин видно, що він стоїть на навантажувачі в центрі штурму), заперечував свою причетність до його організації, однак назвав заворушників «найкращими людьми, кращою частиною української молоді». Незабаром МВС повідомило, що Дмитра Корчинського нема серед підозрюваних в організації сутички.

Але вже 5 грудня київська прокуратура оголосила підозру за ст. 294 Кримінального кодексу України щодо організації масових заворушень на Банковій 1 грудня. Корчинського оголошено в розшук. Згідно з даними ТСН він одразу ж після штурму на Банковій виїхав за кордон.

15 грудня 2013, згідно із заявою начальника Департаменту карного розшуку Василя Паскала, Корчинського оголосили в міжнародний розшук: Проте на сайті Інтерполу прізвище Корчинського виявити не вдалося. Він відзначив, що Корчинський має можливість ховатися від слідства за кордоном, а молоді хлопці, які під його керівництвом чинили безлади, перебувають в Україні й будуть нести карну відповідальність.

5 лютого 2014 року Корчинського затримали в Ізраїлі, але в МВС України його терміново зняли з міжнародного розшуку й передали документи в Ізраїль. Після цього лідера Братства відпустили. 6 лютого він заявив про намір «з вірою у благодатність амністії» повернутися до України.

У грудні 2014 року дав інтерв'ю телевізійній програмі «Секретні матеріали» з приводу активістів Євромайдану, які вимагали розслідування військових злочинів спеціальних підрозділів російських сил проти активістів Євромайдану. Серед активістів, яким давав експертну оцінку Корчинський був покійний Роман Ратушний.

2014—2016 роки Після початку російсько-української війни одним з перших оголосив про початок спротиву окупантам, воював другим номером гранатометника в складі добровольчого спецбатальйону МВС Свята Марія до 2016 року.

2016 — донині 2016 року під керівництвом Дмитра Корчинського створено інтернет-канал «Всесвітньо-Броварське Телебачення». Пізніше він повідомив, що цей канал заблокував Ґуґл на вимогу заявників із РФ.

З 2019 виступає на міжконфесійних молитовних зборах християн «Еклезія».

Після виборів президента Корчинський відкрито критикує Зеленського.

У жовтні 2019 року нагороджений церковною нагородою від митрополита Олександра (Драбинка).

2022 24 лютого 2022 року, після початку російського вторгнення, Дмитро Корчинський оголосив про створення добровольчого батальйону «Братство». В березні батальйон «Братство» брав участі у визволенні селищ і сіл на лівому березі Київщини.

В грудні 2022 стало відомо про загибель чотирьох військових батальйону «Братства» під час диверсійних заходів на території Брянської області .

2024

8 вересня у прямому ефірі телеканалу «НТА» запропонував заборонити дітям виїжджати за кордон: "Необхідно обмежити виїзд не лише для військовозобов’язаних чоловіків, а й навіть для дітей. Діти мають зростати у ненависті до ворога, вони не повинні вчити німецьку, польську, мають рости під звуки повітряної тривоги, ходити на похорони військових."

Літературна діяльність Корчинський є автором ряду філософсько-політологічних есе та посібників, зокрема посібника із сучасної політології «Війна у натовпі» (1997; 1999, 2020) та «Авторитарна альтернатива» (1998).ВАСИЛЬЧУК, Є. О. ІДЕОЛОГІЧНІ ДОКТРИНИ УКРАЇНСЬКИХ ПРАВОЕКСТРЕМІСТСЬКИХ ОБ'ЄДНАНЬ У КОНТЕКСТІ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКОГО ДИСКУРСУ (НА ПРИКЛАДІ УНА-УНСО) . Вісник НТУУ «КПІ» Політологія. Соціологія. Право, [S.l.], n. 3(19), p. 16-20, Feb. 2015. ISSN 2308-5053 Після виходу посібника «Авторитарна альтернатива» у 1998 році Інститут проблем регіональної політики та сучасної політології (президентом якої є сам автор) рекомендував цей посібник не лише студентам та викладачам університетів, а й держслужбовцям, та курсантам та офіцерам Збройних Сил України.

Корчинський також є автором поетичної збірки «Філософія смути» (1998, 2003, 2013) та прозово-поетичного кобзаря «Революція от кутюр» (2004). Окрім поезії, Корчинський є знаним українським романістом та драматургом: він є автором романів «Сяючий шлях» (2016), «Естетика жебрацтва» (2018), «Прочани вночі» (2019) та «Протоколи загублених снів» (2020), а також п'єс «Посттравматична рапсодія» (2016) за якою пізніше було знято однойменний фільм, «Віденська кава» (2018), та «В. О. П.» (2019).

Есе «Революція спільнот» (Київ: б/в; 1996; ISBN відсутній) «Викликаю вогонь на себе» (Київ: б/в; 1998; ISBN 966-558-008-6) «Це і Воно» (Київ: б/в; 2001; ISBN відсутній)