Клаудіо Маркізіо (, , 19 січня 1986, К'єрі) — італійський футболіст, півзахисник, насамперед відомий виступами за «Ювентус» і національну збірну Італії.
Клубна кар'єра Вихованець футбольної школи клубу «Ювентус». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 2006 року в основній команді того ж клубу, в якій провів один сезон, взявши участь у 25 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Ювентуса», був основним гравцем команди.
Однак вже за рік, у 2007, молодого півзахисника було віддано в оренду до клубу «Емполі», в якому він відіграв один сезон також як основний гравець середньої ланки команди.
По завершенні терміну оренди, 2008 року, повернувся до «Ювентуса», відразу ставши одним з основних гравців команди. Протягом наступних десяти сезонів відіграв за «стару синьйору» 269 матчів у національному чемпіонаті. 17 серпня 2018 року контракт гравця з туринським клубом було розірвано за обопільною згодою.
На початку серпня того ж 2018 року італієць на правах вільного агента уклав дворічну з російським «Зенітом», згідно якого він став одним з найбільш високооплачуваних гравців тамтешнього чемпіонату. Утім протягом першого сезону в Росії півзахисник узяв участь лише у 15 іграх за «Зеніт» в усіх турнірах, після чого погодився на передчасне розірвання контракту.
Виступи за збірні Протягом 2006—2009 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 15 офіційних матчах.
2008 року захищав кольори олімпійської збірної Італії. У складі цієї команди провів 3 матчі, забив 1 гол. Був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 2008 року у Пекіні.
2009 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Наразі провів у формі головної команди країни 16 матчів, забивши 1 гол. У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2010 року у ПАР. В рамках цього турніру двічі виходив на поле в іграх групового турніру.
Згодом був основним гравцем команди на Євро-2012, на якому італійці лише у фіналі поступилися збірній Іспанії, а також на чемпіонаті світу 2014 року, де його команда неочікувано не подолала груповий етап.
Загалом за дев'ять років, проведених у збірній, взяв участь у 55 матчах у її формі, відзначившись п'ятьма голами.
Статистика виступів Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 2006–07 «Ювентус» B 25 0 КІ 1 0 - - - - - - 26 0 2007–08 «Емполі» A 26 0 КІ 1 0 КУЄФА 2 0 - - - 29 0Усього Empoli 26 0 1 0 2 0 - - 29 0 2008–09 «Ювентус» A 24 3 КІ 2 0 ЛЧ 6Включаючи один матч на кваліфікаційному етапі. 0 - - - 32 3 2009–10 A 28 3 КІ 0 0 ЛЧ+ЛЄ 4+3 0+0 - - - 35 3 2010–11 A 32 4 КІ 1 0 ЛЄ 8Включаючи три матчі на кваліфікаційному етапі. 0 - - - 41 4 2011–12 A 36 9 КІ 3 1 - - - - - - 39 10 2012–13 A 29 6 КІ 2 0 ЛЧ 8 2 СІ 1 0 40 8 2013–14 A 29 4 КІ 2 0 ЛЧ+ЛЄ 4+7 0 СІ 1 0 43 4 2014–15 A 35 3 КІ 4 0 ЛЧ 12 0 СІ 1 0 52 3 2015–16 A 23 0 КІ 3 0 ЛЧ 5 0 СІ 1 0 32 0 2016–17 A 18 1 КІ 2 0 ЛЧ 8 1 СІ 1 0 29 2 2017–18 A 15 0 КІ 4 0 ЛЧ 1 0 СІ 0 0 20 0 Усього за Juventus 294 33 24 1 66 3 5 0 389 37 2018–19 «Зеніт» ПЛ 9 2 КР 1 0 ЛЄ 5 0 - - - 15 2Усього за кар'єру 303 35 26 1 73 3 5 0 433 39
Статистика виступів за збірну
Титули і досягнення Переможець Серії B (1): «Ювентус»: 2006–07 Чемпіон Італії (7): «Ювентус»: 2011–12, 2012–13, 2013–14, 2014–15, 2015–16, 2016–17, 2017–18 Володар Кубка Італії (4): «Ювентус»: 2014-15, 2015-16, 2016-17, 2017-18 Володар Суперкубка Італії (3): «Ювентус»: 2012, 2013, 2015 Фіналіст Ліги чемпіонів (1): «Ювентус»: 2014-15 Чемпіон Росії (1): «Зеніт»: 2018–19 Віце-чемпіон Європи: 2012
Примітки
Джерела
Офіційний сайт гравця Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії.