Микола Іванович Веселовський ( , Москва — , Петроград) — російський археолог, сходознавець, який вивчав історію та археологію Середньої Азії. Вів розкопки в Самарканді, першим досліджував причорноморські і скіфські старожитності, розкопав Келермесскі кургани, Майкопський курган, кургани Солоха та Огуз. Професор Петербурзького університету (1890), член-кореспондент Імператорської Санкт-Петербурзької Академії Наук (1914).
Біографія Закінчив курс в Вологодської гімназії у 1867 році.
У 1869 році вступив до Петербурзького університету на факультет східних мов за арабсько-турецькому розряду. За твір на тему «Про податки та повинності, що накладаються монголами на переможені народи» отримав золоту медаль.
Після закінчення курсу в 1873 році був залишений при університеті; по захисту дисертації на ступінь магістра «Нарис історико-географічних відомостей про Хивинске ханство з найдавніших часів до сьогодення» (, 1877) був затверджений доцентом, а в 1890 році — виконуючим обов'язки ординарного професора.
Період польових досліджень У 1885 році Веселовський був відряджений в Туркестанський край з археологічною метою. Результати цієї поїздки частково оприлюднені у виданнях Імператорського Російського археологічного товариства. Веселовський вів розкопки руїн стародавнього городища, розташованого в безпосередній близькості від Самарканду — Афрасіаб. Їм було знайдено велику кількість різних предметів старовини, в тому числі залишки оссуаріїв, глиняні та цегляні стіни будинків, залишки колодязів, громадських сховищ води (хаузів) та водовідвідних споруд.
У 1889—1892 роках польові сезони Веселовський провів у Таврії, розкопуючи Шульгівський курган на околицях с. Новомиколаївка (нині Мелітопольського району на Запоріжжі)Хавер Н. П. Шульгівський курган — вікно у минуле//Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2019, № 14, с.25-29.
Чотири польові сезони з 1891 по 1894 Веселовський на чолі археологічної експедиції досліджував скіфський курган Огуз на території сучасної Херсонської області.Лєсков О. М. Скарби курганів Херсонщини. — Київ Мистецтво, 1974, с. 124. Приблизно в цей же час вчений досліджує Кам'яну Могилу.
У 1895 році Веселовський продовжив розкопки на Афрасіабі.
З ім'ям Миколи Івановича пов'язано проведення перших наукових описів (фіксацій) видатних історико-архітектурних пам'яток Самарканда. У 1895 році він очолив експедицію вчених, архітекторів, художників, яка виготовила креслення і малюнки мечеті Бібі-Ханим і мавзолею Гур-Емір. У 1905 році за матеріалами цієї експедиції був створений багатобарвний альбом, присвячений мавзолею Гур-Емір.
1896 — Веселовський вів розкопки поховань біля станиці Білоріченська. 1897 — Веселовський вів розкопки кургану поблизу міста Майкоп. 1898 — Веселовський вів розкопки одного кургану поблизу аулу Уляп (Адигея) і знайшов у ньому поховання скіфського царя. Наступні 20 років Веселовський активно вів розкопки в Адигеї. Особливе місце серед його досліджень займає Майкопський курган, який поклав початок відкриттю майкопської культури.
Два польові сезони (1909-1910) вчений досліджував курган Чмирева могила на Запоріжжі.
У листопаді 1917, Веселовський, закінчивши черговий сезон розкопок повертається в Петроград. Намагається підвести підсумки своїм науковим пошукам і знахідкам. Проте вже 30 березня 1918 рік хвороба обриває його життя.
Праці «Манкитська династія, нині царююча в Бухарі» («Туркест. Відомий.» 1878 рік.), «Русскіє невільники у середньоазійських ханствах» (ibid. 1879), "Відомості про офіційне викладання східних мов в Росії "(в "Працях 3 Міжнародного з'їзду орієнталістів ", СПб., 1880), «Куликовська битва»(«Давня і нова Росія», 1870), "Прийом в Росії і відпуск середньоазійських послів в XVII і XVIII століттях "(«Журнал міністерства народної освіти», 1884), «Посольство до зюнгарского хун-тайчжі Цеван Рабтану капітана від артилерії Івана Унковського» («Записки Імператорського Російського географічного товариства з окр. етнографії», 1887), «В. В. Григор'єв, з його листів і праць»(СПб., 1887), «Рамазан в Самарканді і Курбан-байрам в Бухарі»(«Історичний вісник», 1888), «Пам'ятки дипломатичних зносин Московської Русі з Персією»(СПб., 1890), «Іван Данилович Хохлов, російський посланник в Персії і в Бухарі в XVII столітті» («Журнал міністерства народної освіти», 1891). «Бадаулет Якуб-бек, аталик Кашгарская». (СПб. 1898. Східна література) «Історія Імператорського Археологічного Товариства за 50 років». (СПб., 1900) "Кургани Кубанської області в період римського панування " (// Праці XII археологічного з'їзду.) «Про місце розташування Гюлістан при-Сарайської» (Київ, 1907.) «Танаїс Молодший» (//Гермес, 1909.)
Примітки
Джерела Белова Н. А., Николай Иванович Веселовский — видный деятель российской гуманитарной науки (краткая справка). // Древние общества Кавказа в эпоху палеометалла (ранние комплексные общества и вопросы культурной трансформации). — , 1997. — С. 49. — (Археологические изыскания. Вып. 46).
Посилання Г. Г. Денисенко. Веселовський Микола Іванович // В. В. Отрощенко. Веселовський Микола Іванович //
Россияне в Узбекистане. Николай Иванович Веселовский , 2010 г. Тихонов И. Л., Веселовский Николай Иванович // Биографика СПбГУ