Моніка Анна Марія Беллуччі (; , Читта-ді-Кастелло, Умбрія, Італія) — італійська акторка та супермодель першого покоління.
Вважається однією з найзнаменитіших моделей та секс-символів у світі. Перш ніж стати акторкою, яка грала в італійських, американських та французьких фільмах, працювала фотомоделлю, представляючи продукцію брендів Dolce & Gabbana, Cartier і Dior.
Її кінокар'єра почалася з комедії «Розіграш» (1991). Роль у фільмі «Квартира» принесла Беллуччі перший загальноєвропейський успіх. Потім вона привернула увагу американської публіки, зігравши у фільмі «Під підозрою» (2000). Але справжнє міжнародне визнання прийшло до Беллуччі після ролі Малени Скордіа у романтичній драмі «Малена» (2000). Наступними найвідомішими її фільмами, які мали значний касовий успіх, стали: «Братство вовка» (2001), «Астерікс і Обелікс: Місія Клеопатра» (2002), «Матриця: Перезавантаження» (2003) та «Матриця: Революція» (2003), «Страсті Христові» (2004), «Брати Грімм» (2005). Беллуччі неодноразово знімалася у фільмах, які викликали скандали через відверті сцени та насильство, до числа найвідоміших з яких увійшла «Незворотність» (2002). У віці 50 років, зігравши у фільмі про Джеймса Бонда «Спектр» 2015 року, вона стала найстаршою дівчиною Бонда в історії франшизи. 2019 року Беллуччі дебютувала на театральній сцені, започаткувавши тривалу серію виступів із виставою «Листи та спогади Марії Каллас».
З 2003 року Беллуччі часто запрошується на Каннський кінофестиваль як його ведуча та членкиня журі. Серед її нагород — дві премії «Золотий Глобус», дві премії «Срібна стрічка», премія «Доностія» та «Давид ді Донателло». 2016 року Беллуччі стала кавалеркою Ордену Почесного легіону та була зарахована постійною членкинею Академії кінематографічних мистецтв та наук.
Ранні роки Моніка Анна Марія Беллуччі народилася в місті Читта-ді-Кастелло, Умбрія, 30 вересня 1964 року. Її батько, Паскуале Беллуччі, володів автотранспортною компанією, а мати, Брунелла Бріганті, була домогосподаркою та художницею-аматоркою. Моніка була єдиною дитиною у сім'ї, її батьки не бажали мати більше дітей. Вона виросла у населеному пункті Лама (нині Селчі-Лама), що у комуні Сан-Джустіно на околиці Читта-ді-Кастелло.
Моніка отримала католицьку освіту і вважалася розумною дитиною, в її атестаті стояли лише хороші оцінки«Моніка Беллуччі. Хто пробачить мою красу». Єлизавета Бута. iknigi.net Процитовано 14 жовтня 2023. Ще з дитинства вона виявляла любов до кіно, особливо її надихали перегляди фільмів італійських режисерів, зокрема Вітторіо Де Сіки, Федеріко Фелліні, Роберто Росселліні, Лукіно Вісконті, а також Марселя Карне та Жана-Люка Годара.
Батьки згадували, що вона була «стриманою» і «свідомою щодо своєї фізичної привабливості», мала зростаючий інтерес до моди. Моніка намагалася бути на дистанції від інших дітей свого віку, через що дорогою зі школи додому регулярно йшла обхідним шляхом, щоб не натрапити на них, та не проводила з ними час у муніципальних громадських місцях. Весь свій вільний час вона проводила з батьками. Моніка казала: «Я росла дуже тихою та замкненою дівчинкою. Досі не люблю вечірки». Ще в середній школі вона привертала увагу людей, куди б не пішла. Батько Моніки згадував про її скарги стосовно того, що всі на неї дивляться, але тоді спромігся допомогти дочці стати впевненою.
1978 року Моніку перевели зі звичайної загальноосвітньої школи «Леонардо да Вінчі» до лінгвістичного ліцею. Там вона розпочала вивчення англійської, французької та іспанської мов. Попри те, що на підготовку у неї було всього кілька літніх місяців, Моніка практично з перших місяців стала однією з найкращих учениць ліцею. Потім вона поступила до гуманітарного спрямування (найстаріший тип навчальних закладів в Італії, в якому діти навчаються п'ять років — з 14 до 19 років). Основними предметами там були: давньогрецька мова, латина, французька, іспанська та англійська мови, філософія та література.
Кар'єра моделі
У 13 років Моніка познайомилася з роботою моделі, позуючи фотографу, другу її родини, у Читта-ді-Кастелло. Пізніше, подорожуючи автостопом, вона познайомилася з перукарем із Читта-ді-Кастелло на ім'я П'єро Монтануччі, який запропонував їй стати моделлю під його керівництвом. Монтануччі відвіз її у Мілан до свого знайомого фотографа, де вони зробили перше портфоліо. Проте Моніці швидко набридла ця затія, і вона сказала, що в майбутньому хоче стати юристкою, а не моделлю.
Коли Моніці було 16 років, директор модельної агенції, один з друзів її батька, попросив її зробити фотосесію. За словами Моніки, серйозно займатися модельним бізнесом вона почала саме у 16, регулярно подорожуючи до Мілана і Парижа, при цьому продовжуючи навчання у Читта-ді-Кастелло. 1983 року, одягнена підприємицею у галузі моди із Читта-ді-Кастелло, Піною Альберті, Моніка викликала захоплення публіки на показі мод, що проходив у міському муніципальному «Театрі ілюмінатів» у рамках заходу Momento Donna («Жіночий момент»), організованого Марією Джованною Ельмі. На той час її наставником був Монтануччі. Потім, ще навчаючись у школі, друг батька Моніки організував її дебют на подіумі під час показу мод у Флоренції, а потім у Мілані. Надалі вона брала участь у трьох показах мод на рік, а у 18 років стала професійною моделлю.
Беллуччі планувала здобути юридичну освіту в Перудзькому університеті. Своє навчання вона фінансувала, працюючи моделлю. 1988 року Беллуччі з'явилася на обкладинках журналів, іспанського Vogue та французького Elle, сфотографована . Тоді подруга Моніки порадила їй звернутися до модельних агенцій Мілану. У результаті вона поїхала до Мілана, одного із найголовніших європейських центрів моди, де її помітило модельне агентство Elite Model Management, яке у середині 1988 року підписало з нею контракт. Її модельні параметри тоді становили: зріст — 173 см, груди — 86,5 см, талія — 61 см, стегна — 89 смThe Most Beautiful Woman on Earth Monica Bellucci (42 Photos, Biography, Movies) inf.news Процитовано 1 червня 2026. Працюючи моделлю в Elite, Беллуччі отримала титул «Відкриття 1988 року» та невдовзі вирушила у світову подорож, через що вирішила полишити університет. Пізніше вона казала, що робота юристкою їй би не підійшла. Водночас модельному агенту П'єро П'яцці, який був свідком дебюту Беллуччі, спало на думку, що вона могла б стати рекламною акторкою. Надалі, представляючи Elite, вона брала участь у численних міжнародних рекламних кампаніях, і в результаті цього бренд Dolce & Gabbana також запросив Беллуччі стати обличчям їхньої продукції. Її зовнішність відповідала образу, який хотіли бачити фундатори Dolce & Gabbana. Беллуччі стала популярною італійською моделлю, за підписання контракту з якою змагалася низка брендів мод. 1989 року вона оселилася в Нью-Йорку і на той час вже вважалася доларовою мільйонеркою. Беллуччі набула статусу видатної моделі у Мілані, Парижі та Нью-Йорку.
1990 року образ та ім'я Беллуччі використовувалися французьким брендом Dior, що випускає предмети розкоші, для реклами лінійки їхньої продукції Haute Couture. 1991 року Беллуччі обрали амбасадоркою бренду L'Oréal. Того ж року вона з'явилася у випуску журналу Sports Illustrated Swimsuit Issue, в якому були представлені її фотографії на Карибах. 1993 року Беллуччі вперше зустріла Джузеппе Торнаторе, який зняв її у телерекламі парфумів Dolce & Gabbana. З 1997 року, коли у віці 33 років Річард Аведон сфотографував її для , вона стала регулярно брати участь в еротизованих фотосесіях для календарів. Того ж року Беллуччі стала амбасадоркою та обличчям бренду Cartier. Ніна Гальд із газети писала: «Cartier вперше вирішив тісно пов'язати акторку зі своїм домом». Надалі Белуччі не лише працювала моделлю Cartier, демонструючи предмети розкоші та колекції вишуканої ювелірної продукції цього бренду, але й носила його вироби протягом всієї своєї акторської кар'єри, особливо під час появи на червоних доріжках урочистих заходів. 1999 року італійський модний фотограф Фабріціо Феррі зняв її для календаря журналу .
2000 року Беллуччі позувала для календаря журналу GQ; її фотографував . У червні 2001 року вона вперше з'явилася на обкладинці журналу Paris Match. Того ж року Беллуччі з'явилася оголеною, з ікрою на грудях, на обкладинці Esquire, для якого її сфотографував Дезіре. Надалі багато її фотографій, зроблені Фабріціо Феррі, зокрема, де вона була полита медом, регулярно з'являлися в обох журналах-конкурентах — Esquire та італійському виданні GQ. 2004 року, вагітна дочкою Девою, Беллуччі позувала оголеною для італійського видання журналу Vanity Fair на знак протесту проти законів Італії, що забороняють штучне запліднення. Того ж року повідомлялося, що вона була єдиною акторкою, що мала контракт із Cartier. Між 2006—2010 роками Беллуччі була однією з амбасадорок бренду Dior та обличчям низки його виробів. 2007 року, натхненний приватним замовленням Беллуччі, бренд Cartier створив колекцію престижних ювелірних виробів, яка отримала її ім'я. Вперше ця колекція була представлена на заході Cartier у Дубаї того року. Колекція ювелірних прикрас, названа на честь акторки, стала безпрецедентним випадком в історії Cartier.
2010 року Беллуччі знялася у телерекламі напою Martini Gold, створеній спільно брендами Martini та Dolce & Gabbana. Того ж року вона знову позувала вагітною та напівоголеною для обкладинки квітневого номера журналу Vanity Fair Italy. Надалі бренд-виробник кашемірових виробів обрав Беллуччі своєю амбасадоркою під час рекламної кампанії його продукції взимку 2011—2012 років. Того ж 2012 року вона була обличчям колекції губної помади Dolce & Gabbana, названої на її честь. Потім Беллуччі підписала контракти із модельними агенціями Storm Management у Лондоні та D'Management Group у Мілані. У грудні 2012 року вона увосьме з'явилася на обкладинці Paris Match. У серпні 2015 року Беллуччі всьоме з'явилася на італійській обкладинці GQ. Під час рекламних кампаній 2018—2019 років її обрали обличчям німецького виробника засобів особистої гігієни Nivea. Навесні 2019 року вона пройшлася подіумом на тижні моди в Мілані для Dolce & Gabbana. До неї приєдналися Ізабелла Росселліні, Єва Герцигова та Гелена Крістенсен, таким чином доповнюючи ряд супермоделей 1990-х, що повернулися у центр уваги моди.
Станом на кінець 2022 року Беллуччі продовжувала бути амбасадоркою Cartier. Протягом десятиліть вона з'являлася, серед іншого, на обкладинках журналів Elle, , німецького , Marie Claire, Maxim та міжнародних Harper's Bazaar, Schön!, Vanity Fair та VogueMonica Bellucci — The FMD fashionmodeldirectory.com Процитовано 3 листопада 2023.
Акторська кар'єра
Ранні ролі та перші успіхи. «Квартира» (1990—1999) 1990 року Беллуччі дебютувала на екрані, після того італійський режисер помітив її фотографію в журналі та порекомендував її Діно Різі, який шукав «нове обличчя» для свого телевізійного міні-серіалу . Беллуччі ніколи не думала стати акторкою і була здивована, коли її обрали на роль у «Житті з дітьми». Після виходу цієї стрічки їй почали пропонувати інші ролі. Загалом робота у цих акторських етюдах мало чим відрізнялася від стандартних фотосесій. Побачивши, з якою легкістю дівчина роздягається перед камерою, режисери пропонували їй маленькі ролі, де з п'яти хвилин на екрані чотири передбачалося провести в оголеному вигляді. Від більшості таких пропозицій Беллуччі відмовлялася, віддаючи перевагу роботі моделлю.