Гней Бе́бій Тамфі́л (? — після 181 р. до н. е.) — державний, військовий та політичний діяч Римської республіки.

Життєпис Походив з плебейського (з 180 року до н. е. патриціанського) роду Бебієв. Син Квінта Бебія Тамфіла, претора 204 року до н. е.

У 204 році до н. е. його обрано народним трибуном. Під час цього звинуватив цензорів Марка Лівія Салінатора та Гая Клавдія Нерона у розкраданні коштів. Проте сенат не дозволив притягнути їх до суду, не бажаючи створювати прецедент засудження цензорів. У 199 році до н. е. став претором. У цьому ж році очолював римські війська замість консула Гая Аврелія Котти. Спочатку розбив ворогів й вдерся на їхні землі. Втім згодом зазнав поразки, втративши 7 тисяч вояків. Новий консул Луцій Корнелій Лентул відсторонив Тамфіла від командування та відправив до Риму.

У 186 році до н. е. Гней Бебій став тріумвіром для створення та облаштування нових колоній. У 182 році до н. е. обраний консулом разом з Луцієм Емілієм Павлом Македонським. Консули успішно воювали у Лігурії. У 181 році до н. е. Тамфіл став проконсулом Лігурії. Подальша доля його невідома.

Родина Гней Бебій Тамфіл, претор 168 року до н.е.

Джерела Тит Лівій, Ab urbe condita, xxix. 37, xxxi. 49, 50, xxxii. 1, 7, xxxrx. 23, 56, xl. 1,16, 25 Val. Máx. vii. 2. § 6. William Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1, Boston: Little, Brown and Company, Vol.3 p. 973