Збірна Данії з футболу представляє Данію на міжнародних змаганнях з футболу. Контролюється Данським футбольним союзом. Найвище досягнення на міжнародних турнірах — перемога на чемпіонаті Європи 1992 року.

Історія Ранні роки та аматорська доба (1906–1978)

Першим міжнародним футбольним турніром за участю данської команди стали Позачергові Олімпійські ігри 1906 року в Афінах. Данію представляла команда, сформована з футболістів Копенгагенського футбольного союзу (), яка виграла змагання. Водночас Данський футбольний союз не зараховує проведені на турнірі матчі до офіційної статистики національної збірної.

Перший офіційний матч збірна Данії провела 19 жовтня 1908 року на олімпійському футбольному турнірі в Лондоні, перемігши другу збірну Франції з рахунком 9:0. У наступному матчі данці розгромили основну французьку команду — 17:1, причому Софус Нільсен забив десять м'ячів. У фіналі Данія поступилася збірній Великої Британії з рахунком 0:2 та здобула срібні медалі. Цей результат команда повторила на Олімпійських іграх 1912 року, програвши британцям у фіналі — 2:4.. Упродовж 1910-х років Данія належала до найсильніших футбольних збірних світу. За ретроспективними розрахунками , вона тривалий час перебувала серед двох провідних команд рейтингу, а в окремі періоди випереджала Англію та посідала перше місце.

Упродовж наступних десятиліть Данський футбольний союз дотримувався аматорських принципів, через що футболісти, які укладали професійні контракти із закордонними клубами, втрачали право виступати за збірну. Міжнародний календар команди складався переважно з товариських матчів і зустрічей Чемпіонату Північної Європи, перший розіграш якого тривав у 1924–1928 роках.

Першого післявоєнного успіху Данія досягла на Олімпійських іграх 1948 року. Після поразки від Швеції в півфіналі данці перемогли збірну Великої Британії з рахунком 5:3 у матчі за третє місце та здобули бронзові медалі. На Іграх 1952 року команда дійшла до чвертьфіналу.

У липні 1960 року в авіакатастрофі поблизу Каструпа загинули вісім данських футболістів, які прямували на підготовчий матч олімпійської команди. Попри трагедію, на Олімпійських іграх у Римі збірна Данії дісталася фіналу, де поступилася Югославії з рахунком 1:3, здобувши третє у своїй історії олімпійське срібло.

Через чотири роки Данія вперше вийшла до фінальної частини чемпіонату Європи. У півфіналі команда програла збірній СРСР — 0:3, а в матчі за третє місце поступилася Угорщині з рахунком 1:3 після додаткового часу, завершивши турнір на четвертій позиції.

У травні 1971 Данський футбольний союз скасував заборону на виступи за національну команду професійних футболістів, що дало змогу залучати до збірної найсильніших гравців країни.

Данський динаміт (1980–1990)

Новий етап в історії збірної розпочався 1979 року, коли її головним тренером став німець Зепп Піонтек. Він побудував команду навколо покоління данських футболістів, які виступали у провідних європейських клубах, зокрема Мортена Ольсена, Аллана Сімонсена, Франка Арнесена, Серена Лербю, Мікаеля Лаудрупа та Пребена Елк'яєра.

У кваліфікації до чемпіонату Європи 1984 року Данія випередила Англію, зокрема здобувши ключову перемогу над нею на стадіоні «Вемблі» — 1:0 завдяки реалізованому Сімонсеном пенальті. У фінальній частині данці програли господарям турніру французам — 0:1, після чого розгромили Югославію — 5:0 та перемогли Бельгію — 3:2. У півфіналі команда зіграла 1:1 з Іспанією, але поступилася в серії післяматчевих пенальті — 4:5. Яскравий атакувальний стиль команди сприяв закріпленню за нею прізвиська «Данський динаміт».

У 1985 році Данія вперше кваліфікувалася до фінальної частини чемпіонату світу. На турнірі в Мексиці команда виграла всі три матчі групового етапу: проти Шотландії — 1:0, Уругваю — 6:1 та ФРН — 2:0. Посівши перше місце у групі, данці в 1/8 фіналу зустрілися з Іспанією. Попри те, що Данія першою відкрила рахунок, матч завершився розгромною перемогою іспанців — 5:1, а Еміліо Бутрагеньйо забив чотири м'ячі.

На чемпіонаті Європи 1988 року Данія програла всі три групові матчі — Іспанії, ФРН та Італії — і завершила виступ без набраних очок. У вирішальному матчі відбору до чемпіонату світу 1990 року данцям для кваліфікації було достатньо нічиєї з Румунією, однак вони програли з рахунком 1:3 і не потрапили до фінальної частини. Після завершення кваліфікації Піонтек залишив збірну, а його наступником став Ріхард Меллер-Нільсен.

Чемпіонство Європи 1992 року

У відборі до чемпіонату Європи 1992 року Данія посіла друге місце у групі після Югославії та спочатку не кваліфікувалася до фінальної частини. Проте після ухвалення Радою Безпеки ООН резолюції 757 щодо санкцій проти Югославії УЄФА відсторонила югославську команду від змагань. Її місце отримала Данія, якій залишалося близько десяти днів на підготовку до турніру.

На груповому етапі данці зіграли внічию з Англією — 0:0, поступилися господарям турніру шведам — 0:1 та перемогли Францію — 2:1. Набравши три очки, команда посіла друге місце у групі й вийшла до півфіналу. Там Данія двічі виходила вперед у матчі з чинними чемпіонами Європи — збірною Нідерландів, але основний і додатковий час завершилися з рахунком 2:2. У серії післяматчевих пенальті Петер Шмейхель відбив удар Марко ван Бастена, а данці перемогли — 5:4.

У фіналі, який відбувся 26 червня на стадіоні «Уллеві» в Гетеборзі, суперником Данії стала чинна чемпіонка світу — збірна Німеччини. Голи Йона Єнсена та Кіма Вільфорта, а також гра Шмейхеля у воротах принесли данцям перемогу з рахунком 2:0 і перший титул чемпіонів Європи.

Після чемпіонства (1993–2000)

У лютому 1993 року Данія як чемпіон Європи зустрілася з переможцем Кубка Америки — збірною Аргентини — у другому розіграші Кубка Артеміо Франкі. Матч у Мар-дель-Платі завершився з рахунком 1:1, а в серії післяматчевих пенальті аргентинці перемогли — 5:4.

Того ж року Данія не змогла кваліфікуватися до чемпіонату світу 1994 року. Перед останнім туром вона очолювала відбіркову групу, але після поразки від Іспанії у Севільї — 0:1 — пропустила вперед іспанців та Ірландію.

У січні 1995 року данці взяли участь у Кубку короля Фахда, який згодом було визнано другим розіграшем Кубка конфедерацій ФІФА. На груповому етапі команда перемогла Саудівську Аравію — 2:0, зіграла внічию з Мексикою — 1:1 та здолала її в серії пенальті. У фіналі Данія перемогла Аргентину з рахунком 2:0 завдяки голам Мікаеля Лаудрупа і Петера Расмуссена.

На чемпіонаті Європи 1996 року чинні чемпіони зіграли внічию з Португалією — 1:1, програли Хорватії — 0:3 та перемогли Туреччину — 3:0. Данія набрала чотири очки, але посіла третє місце у групі й не вийшла до чвертьфіналу. Після турніру Меллер-Нільсен залишив посаду головного тренера, а його наступником став швед Бу Юганссон.

Під керівництвом Юганссона збірна кваліфікувалася до чемпіонату світу 1998 року. На груповому етапі Данія перемогла Саудівську Аравію — 1:0, зіграла внічию з Південною Африкою — 1:1 та поступилася Франції — 1:2. В 1/8 фіналу данці розгромили Нігерію з рахунком 4:1, уперше діставшись чвертьфіналу чемпіонату світу. У наступному раунді команда двічі зрівнювала рахунок у матчі з Бразилією, однак зрештою поступилася — 2:3. Вихід до чвертьфіналу залишається найкращим результатом Данії на чемпіонатах світу.

На чемпіонаті Європи 2000 року Данія програла всі три матчі групового етапу — Франції та Нідерландам із рахунком 0:3, а Чехії — 0:2. Команда не забила жодного м'яча та завершила турнір із загальною різницею голів 0:8. Після чемпіонату Юганссон залишив збірну, а новим головним тренером став Мортен Ольсен.

Ера Мортена Ольсена (2000—2015)

Під керівництвом Мортена Ольсена, який був капітаном збірної в період «Данського динаміту», команда виграла свою відбіркову групу до чемпіонату світу 2002 року, а у фінальній частині посіла перше місце у групі, зокрема перемігши чинних чемпіонів світу французів із рахунком 2:0. В 1/8 фіналу данці поступилися Англії — 0:3.

На чемпіонаті Європи 2004 року Данія вийшла до чвертьфіналу, де програла Чехії з рахунком 0:3. Натомість на чемпіонати світу 2006 та Європи 2008 років команда не кваліфікувалася. Повернення до фінальних турнірів відбулося на чемпіонаті світу 2010 року: у групі данці перемогли Камерун, але поразки від Нідерландів і Японії залишили їх на третьому місці. На чемпіонаті Європи 2012 року Данія розпочала виступ перемогою над Нідерландами, однак після поразок від Португалії та Німеччини також не вийшла з групи.

У відборі до чемпіонату світу 2014 року данці посіли друге місце, але через найгірші показники серед команд, що фінішували другими, не потрапили до раунду плей-оф. У кваліфікації до чемпіонату Європи 2016 року команда стала третьою після Португалії та Албанії, а в плей-оф поступилася Швеції із загальним рахунком 3:4. Після матчу-відповіді 17 листопада 2015 року Ольсен залишив посаду, завершивши шістнадцятирічну роботу зі збірною.

Повернення на великі турніри (2016—2020)

У грудні 2015 року новим головним тренером призначили норвежця Оге Гарейде. У відборі до чемпіонату світу 2018 року Данія посіла друге місце у групі, а в плей-оф пройшла Ірландію: після нульової нічиєї в Копенгагені данці перемогли в Дубліні з рахунком 5:1, а Крістіан Еріксен оформив хет-трик.

У фінальній частині команда перемогла Перу та зіграла внічию з Австралією і Францією, посівши друге місце у групі. В 1/8 фіналу Данія зіграла 1:1 із майбутнім фіналістом — збірною Хорватії, але поступилася в серії післяматчевих пенальті. Каспер Шмейхель відбив пенальті від Луки Модрича наприкінці додаткового часу та ще два удари в післяматчевій серії, однак хорватський воротар Данієль Субашич перевершив його, відбивши три данські удари.

У вересні 2018 року через суперечку між Данським футбольним союзом і профспілкою гравців щодо умов нового контракту на товариський матч зі Словаччиною заявили тимчасову команду, складену переважно з футболістів нижчих дивізіонів і футзалістів. Вона програла з рахунком 0:3, після чого сторони досягли угоди й основні гравці повернулися до збірної. У дебютному розіграші Ліги націй УЄФА Данія виграла свою групу Ліги B та піднялася до найвищого дивізіону.

Команда також без поразок пройшла відбір на чемпіонат Європи 2020. Ще 2019 року Данський футбольний союз оголосив, що після завершення контракту Гарейде його наступником стане Каспер Юльманн. Через пандемію COVID-19 чемпіонат Європи перенесли на 2021 рік, тому Гарейде залишив посаду, так і не провівши збірну у фінальній частині турніру.

Півфінал Євро-2020 Юльманн офіційно очолив збірну влітку 2020 року. На перенесеному чемпіонаті Європи Данія проводила матчі групового етапу в Копенгагені. Під час першої гри проти Фінляндії Крістіан Еріксен знепритомнів на полі й потребував невідкладної медичної допомоги; зустріч призупинили, а футболіста в стабільному стані доправили до лікарні. Після поновлення матчу данці поступилися Фінляндії з рахунком 0:1, а в наступній грі програли Бельгії — 1:2.

В останньому турі Данія перемогла Росію з рахунком 4:1 і, попри дві початкові поразки, посіла друге місце у групі. В 1/8 фіналу данці розгромили Уельс — 4:0, а у чвертьфіналі перемогли Чехію — 2:1. У першому для команди з 1992 року півфіналі вона поступилася Англії з рахунком 1:2 після додаткового часу.

Чемпіонат світу 2022 та Євро-2024 У кваліфікації до чемпіонату світу 2022 року Данія виграла дев'ять із десяти матчів із загальною різницею м'ячів 30:3 та достроково посіла перше місце у групі. У фінальній частині команда зіграла внічию з Тунісом — 0:0, після чого програла Франції — 1:2 та Австралії — 0:1. З одним очком Данія посіла останнє місце у групі й уперше з 2010 року та вдруге в історії завершила виступ на чемпіонаті світу на груповому етапі.