Ріка́рду Куаре́жма Андра́ді Берна́рду (; 26 вересня 1983, Лісабон, Португалія) — португальський футболіст, атакувальний півзахисник і вінгер клубу «Віторія» (Гімарайнш).
Виступав, зокрема, за клуби «Порту» та «Бешикташ», а також національну збірну Португалії.
Чотириразовий чемпіон Португалії. Дворазовий володар Кубка Португалії. Володар Кубка Англії з футболу. Володар Кубка Італії. Чемпіон Італії. Володар Кубка Туреччини. Володар Кубка Президента ОАЕ. Дворазовий чемпіон Туреччини. Володар Міжконтинентального кубка. Переможець Ліги чемпіонів УЄФА. У складі збірної — чемпіон Європи.
Клубна кар'єра
«Спортінг»
Свою кар'єру Рікарду почав 2001 року в молодіжній академії «Спортінга». У сезоні 2000/2001 він дебютував у команді Б, зігравши 15 матчів. У наступному сезоні він був переведений в основну команду і зіграв 28 матчів, забив 3 голи, ставши одним з ключових гравців команди. Дебют Рікарду в лізі припав на матч проти «Порту». У сезоні 2002/2003 результати «Спортінга» не вражали вболівальників, які тут же звинуватили в цьому тренера Ласло Болоні, який не випускав на поле одночасно Куарежму та Кріштіану Роналду.
«Барселона»
2003 року Куарежма був проданий в «Барселону» за 6 млн євро . Він дебютував у складі каталонців в товариському матчі проти «Мілана», тут же забивши свій перший гол за клуб. У тому сезоні Рікарду зіграв 10 матчів в основному складі і 11 раз виходив на заміну, але забив лише 1 гол. Виступав за каталонців під номером 20. У заключні тижні сезону він отримав травму та змушений був пропустити чемпіонат Європи серед молодіжних команд 2004.
У той час, коли проходив Євро-2004, він оголосив, що відмовляється грати в «Барселоні», поки Франк Райкаард керує командою, чим привернув до себе великий інтерес з боку європейських клубів. У результаті чого він покинув «Барселону», яка отримала Деку з «Порту», а в обмін віддала Куарежму та 15 млн євро.
«Порту»
Рікарду перейшов у «Порту» влітку 2004 року за 6 мільйонів євроFACTO RELEVANTE .
Кар'єру в «Порту» Куарежма почав з гола в Суперкубку УЄФА та переможного м'яча у ворота «Бенфіки» в матчі на Суперкубок Португалії Porto 1-0 Benfica . За сезон він зіграв 32 матчі і забив 5 голів. Він також вніс свій внесок у перемогу над колумбійським «Онсе Кальдас» в Міжконтинентальному кубку з рахунком 8:7 по пенальті. Однак у чемпіонаті клуб 3 очки поступився «Бенфіці» і став другим.
У сезоні 2005/2006 Куарежма знову показував відмінну гру, допоміг клубу взяти реванш у «Бенфіки» і стати чемпіоном Португалії. Однак тренер збірної Португалії Луїс Феліпе Сколарі не взяв його на чемпіонат світу 2006 року.
«Інтернаціонале»
1 вересня 2008 року Куарежма підписав п'ятирічний контракт з італійським клубом «Інтернаціонале» строком до 30 червня 2013 рокуКуарежма перейшов в «Інтер» за 25 млн фунтів . У своїй новій команді португалець отримав 77-й номер. 13 вересня Куарежма в дебютному матчі за «Інтер» забив свій перший гол«Інтер» переграв «Катанію» . Рікарду був виключений із заявки «Інтера» для участі в плей-оф Ліги чемпіонів«Інтер» виключив Куарежму із заявки на Лігу чемпіонів . Після завершення кар'єри Луїша Фігу 2009 року, футболіст взяв вакантний номер «7». Проте за 2 неповних роки в складі міланців Куарежма з різних причин (головною з яких став брак тренерської довіри) так і не зміг наблизитися до свого рівня часів «Порту», провівши в основному складі незначну кількість ігор.
«Челсі»
2 лютого 2009 року Куарежма приєднався до «Челсі» на правах оренди до кінця сезону«Челсі» офіційно повідомив про перехід Куарежми . Португалець вибрав собі номер «18»У «Челсі» Куарежма буде грати під 18-м номером . Футболка з цією цифрою стала вільною після переходу захисника Вейна Бриджа в «Манчестер Сіті». Після закінчення оренди Рікарду повернувся в «Інтер».
«Бешикташ» 13 червня 2010 року Куарежма перейшов у турецький «Бешикташ», сума трансферу склала 6 млн фунтів стерлінгів. Перший гол за новий клуб Рікарду забив у матчі Ліги Європи проти «Вікторії». В тому ж сезоні виграв з клубом Кубок Туреччини, забивши перший гол у фіналі проти клубу «Істанбул ББ» (2:2, 4:3 пен.)
20 грудня 2012 року угоду Куарежми з «Бешикташем» було розірвано за обопільною згодою сторін, при цьому стамбульський клуб зобов'язався виплатити футболісту неустойку в розмірі 1480000 євроОфициально: Куарежма покинул Бешикташ.
«Аль-Ахлі» 8 січня 2013 року Куарежма підписав контракт за схемою 1,5+1 з дубайським «Аль-Ахлі». 28 травня Куарежма взяв участь в переможному фіналі Кубка Президента ОАЕ проти «Аль-Шабаба» (4:3), а наступного дня «Аль-Ахлі» оголосив про розірвання контракту з португальцемMohammad Yousuf and Ricardo Quaresma end stints with Al Ahli. Одночасно з Рікарду стан тріумфатора Кубка Президента покинули головний тренер Кіке Санчес Флорес та захисник Юссеф Мохамад. Залишивши дубайський клуб, Куарежма, однак, не поспішав залишати Дубай і наступні півроку продовжив жити в ОАЕПАОК вышел на Куарежму. Лише 5 грудня Куарежма покинув Дубай та повернувся до Португалії.
Повернення в «Порту» 1 січня 2014 року Куарежма був офіційно представлений як гравець «Порту»Куарежма вернулся в «Порту». Його перше тренування з командою, яке відбулося в той же день, відвідали більше 10 тисяч осібКуарежма вернулся в «Порту», на первую тренировку пришли более 10 тыс. человек. Дебютував Куарежма за новий клуб 12 січня в матчі з «Бенфікою» (0:2), вийшовши на заміну. 15 січня у матчі Кубка ліги з «Пенафіелом» забив переможний гол, перший після повернення.
Повернення до «Бешикташа» У липні 2015 року повернувся до турецького «Бешикташа». На зустрічі з уболівальниками назвав своїм завданням перемогу у чемпіонаті Туреччини. У першому ж сезоні після повернення до Стамбула допоміг команді здобути чемпіонський титул.
Подальша кар'єра Протягом 2019—2020 років захищав кольори клубу «Касимпаша».
До складу «Віторії» приєднався 7 вересня 2020 року, підписавши з клубом 2-річний контракт. Станом на 30 квітня 2021 року відіграв за клуб з Гімарайнша 25 матчів в національному чемпіонаті.
Кар'єра в збірній
2000 року Куарежма допоміг юнацькій збірній Португалії виграти чемпіонат Європи серед 17-річнихБіографія гравця .
У національній збірній Португалії Рікарду дебютував у червні 2003 року у віці 20 років у товариському матчі проти Болівії. 24 березня 2007 року він забив свій перший гол за збірну у грі проти збірної БельгіїПортугалія розгромила Бельгію . Брав участь в чемпіонаті Європи 2008 року, де забив 1 гол у ворота збірної Чехії. З 2009 по кінець 2010 року нечасто викликався в збірну. З 2011 року знову активно залучається до ігор національної командиПортугалія 5-3 Ісландія Боснія і Герцеговина 0-0 Португалія .
Був включений до заявки збірної на чемпіонат Європи 2012 року, проте жодного разу в іграх турніру на поле не виходив.
За чотири роки, у 2016, був учасником Євро-2016, на якому взяв участь в усіх матчах португальців і допоміг їм уперше в історії здобути титул континентальних чемпіонів. Здебільшого виходив на заміни ближче до кінця матчів, за виключенням гри групового етапу проти австрійців, яку розпочинав у стартовому складі, а також фінального матчу проти господарів, збірної Франції, під час якого вийшов на поле вже на 25-й хвилині, замінивши капітана і лідера збірної Кріштіану Роналду, який отримав пошкодження. На турнірі відзначився одним голом — вийшовши на заміну за три хвилини до завершення основного часу гри 1/8 фіналу проти збірної Хорватії, став автором єдиного і, відповідно, переможного голу, забивши його за три хвилини до завершення додаткового часу матчу.
Особисте життя Через своє циганське коріння гравець отримав прізвисько O Cigano (Циган).
Статистика виступів Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 2001–02 «Спортінг» ПЛ 28 3 КП 6 2 КУЄФА 2 0 - - - 36 5 2002–03 ПЛ 31 5 КП 2 0 КУЄФА 2 0 СП 1 0 36 5Усього за «Спортінг» 59 8 8 2 4 0 1 0 72 10 2003–04 «Барселона» ПД 22 1 КІ 2 0 КУЄФА 4 0 - - - 28 1 2004–05 «Порту» ПЛ 32 5 КП 1 0 ЛЧ 8 0 СП+СУ+МКК 1+1+1 1+1+0 44 72005–06 ПЛ 29 5 КП 4 0 ЛЧ 6 0 - - - 39 52006–07 ПЛ 26 6 КП 1 0 ЛЧ 8 2 СП 1 0 35 8 2007–08 ПЛ 27 8 КП+КЛ 3+0 1 ЛЧ 8 2 СП 1 0 39 11 2008-січ. 2009 «Інтернаціонале» A 13 1 КІ 0 0 ЛЧ 6 0 СІ 0 0 19 1 січ.-черв. 2009 «Челсі» ПЛ 4 0 КА+КЛ 1+0 0 ЛЧ - - СКА - - 5 0 2009–10 «Інтернаціонале» A 11 0 КІ 0 0 ЛЧ 2 0 СІ 0 0 13 0Усього за «Інтер» 24 1 0 0 8 0 0 0 32 12010–11 «Бешикташ» SL 21 3 TK 8 3 ЛЄ 106 матчів у попередньому раунді. 53 голи у попередньому раунді. - - - 39 112011–12 SL 25 5 TK 1 0 ЛЄ 8 2 - - - 34 72012-січ. 2013 SL 0 0 TK 0 0 - 0 0 - - - 0 0січ.-черв. 2013 «Аль-Аглі» (Дубай) ПЛ 10 2 КОАЕ 1 1 - - - КЛ 0 0 11 3 січ.-черв. 2014 «Порту» ПЛ 12 4 КП+КЛ 3+3 1+1 ЛЄ 6 4 СП - - 24 10 2014–15 ПЛ 25 6 КП+КЛ 0+3 0+1 ЛЧ 10 3 - - - 38 10Усього за «Порту» 151 34 20 4 46 11 5 2 222 51 2015–16 «Бешикташ» СЛ 26 4 КТ 5 0 ЛЄ 6 1 - - - 37 5 2016–17 СЛ 29 2 КТ 3 1 ЛЧ+ЛЄ 6+5 3+0 СКТ 1 0 44 6 2017–18 СЛ 22 3 КТ 3 1 ЛЧ 7 0 СКТ 1 0 33 4 2018–19 СЛ 26 3 КТ 0 0 ЛЄ 8 1 - - - 34 4 серп. 2019 СЛ 1 0 КТ - - ЛЄ - - - - - 1 0Усього за «Бешикташ» 154 21 21 5 50 12 2 0 227 38 серп. 2019–20 «Касимпаша» СЛ 26 4 КТ 0 0 - - - - - - 26 4 2020–21 «Віторія» (Гімарайнш) ПЛ 25 3 КП+КЛ 2+1 0 - - - - - - 28 3 Усього за кар'єру 474 74 54 12 112 23 8 2 649 111
Статистика виступів за збірну Станом на 3 липня 2017 року
Досягнення
Командні
«Спортінг» Чемпіон Португалії: 2001-02 Володар кубка Португалії: 2001-02 Володар Суперкубка Португалії: 2002
«Порту» Чемпіон Португалії: 2005-06, 2006-07, 2007-08 Володар кубка Португалії: 2005-06 Володар Суперкубка Португалії: 2004, 2006 Володар Міжконтинентального кубка: 2004
«Челсі» * Володар кубка Англії: 2008-09
«Інтернаціонале» Переможець Ліги чемпіонів: 2009-10 Чемпіон Італії: 2008-09, 2009-10 Володар кубка Італії: 2005-06
«Бешикташ» Володар кубка Туреччини: 2010-11 Чемпіон Туреччини: 2015-16, 2016-17
«Аль-Ахлі» Володар кубка Президента ОАЕ: 2012-13
Юнацька збірна Португалії Чемпіон Європи (U-16): 2000
Збірна Португалії Чемпіон Європи: 2016
Індивідуальні Футболіст року в Португалії: 2005, 2006
Примітки
Посилання
Профіль на сайті Турецької футбольної федерації