Хорватський національний опір, ХНО () — терористична хорватська усташівська емігрантська організація, яка намагалася розвалити Югославію і заснувати самостійну Хорватію в дусі прагнень вождя усташів Анте Павелича та ідеології Міле Будака. Утворена в 1955 р. втікачем Максом Лубуричем, колишнім усташівським управителем концтабору часів Другої світової війни Ясеноваць, перш ніж його вбили югославські органи держбезпеки УДБА.
Діяльність і позиція ХНО брав активну участь у рекеті, замахах на вбивство, здирствах, викраденнях транспортних засобів, бомбовому тероризмі та інших насильницьких злочинах. Доки організацією керував Лубурич, Опір підтримував зв'язки з нацистськими об'єднаннями ветеранів війни в Німеччині та Іспанії. Був у близьких відносинах з ветеранами іспанської Блакитної дивізії.Bogdan Krizman: Pavelić u bjekstvu, Globus Zagreb 1986. Після смерті Лубурича його наступники на керівному посту організації налагодили злочинні зв'язки організації з «Коза Нострою», Тимчасовою ірландською республіканською армією та хорватською мафією в Сан-Педро (портовий район Лос-Анджелеса, США). ХНО також колись діяла в Сполучених Штатах, а її цілями були югославські туристичні агентства і дипломатичні установи. Організація тоді заявляла, що:
Відповідно до такого бачення Лубурич аж до своєї смерті в 1969 р. обстоював ідею примирення усташів та хорватських комуністів.Erasmus: časopis za kulturu demokracije, Issues 1-4 Erasmus Gilda, 1993, str. 14 Ideju pomirenja između ustaša i partizana prvi je 1964. godine iznio Maks Luburić u svojoj "Adresi Izmirenja Hrvatskog Narodnog Odpora sa Hrvatskim Partizanima" Ідею замирення між хорватськими націоналістами та комуністами перейняв у 1990-х рр. від Лубурича і Туджман.Globus, Issues 474-481 Globus International d.d., 2000 str. 92: Dr. Franjo Tudjman u Torontu, Kanada - Politika hrvatskog nacionalnog izmirenja
За терористичну діяльність організацію було заборонено в Німеччині, а її функціонування являло щось середнє між діяльністю законних емігрантських організацій та підпільним бандитським світом. Її провідники спробували дистанціюватися від організації діянь так званих відступників, які викрадали літаки на міжнародних рейсах і відбували строки ув'язнення за здирництво. ХНО почала сповідувати радикальну націоналістичну ідеологію, яка лише незначною мірою відрізнялася від ідеології усташів. Так, ця організація причетна до декількох терористичних актів проти Югославії, серед яких було вбивство членом ХНО Міро Барешичем югославського посла в Стокгольмі Владимира Роловича, вибух бомби у белградському кінотеатрі, терористична операція в Країні під час «хорватської весни» та закладення бомби в літак національної авіакомпанії СФРЮ «ЯТ» у 1972 р. Найрезонанснішим терористичним нападом Опору було захоплення 10 вересня 1976 р. американського пасажирського літака компанії TVA на лінії Чикаго—Нью-Йорк п'ятьма викрадачами на чолі зі Звонком Бушичем.
Організація видавала свій власний журнал Drina (Дрина). Існувала до 1991 року.
Примітки
Див. також Список терористичних організацій