Фредері́к Міттера́н (; 21 серпня 1947, Париж — 21 березня 2024) — державний і політичний діяч. Письменник, сценарист, продюсер та режисер документальних і художніх фільмів, міністр культури Франції (2009—2012).
Біографія Небіж 21-ого Президента Франції Франсуа Міттерана та армійського генерала авіації Жака Міттерана. Навчався в ліцеї Жансон-де-Саї в Парижі. Закінчив факультет історії і географії Паризького університету в Нантеррі. Закінчив Інститут Політехнічних Досліджень в Парижі. Не одружений, виховує трьох прийомних дітей.
Вперше з'явився на екрані в 1960 році, у віці 12 років, під ім'ям Фредерік Роберт у фільмі «Фортуна» (Fortunat) разом з такими акторами як Мішель Морган і Бурвіль. У 1968—1971 роках викладав історію та географію у двомовній приватній школі.
З 1971 року по 1986 рік очолював мережу, яка складалася з 14 артхаусних кінотеатрів (Olympic Palace (1971—1986), Entrepôt (1975—1986) та Olympic-Entrepôt (1977—1986)). Зняв чимало документальних фільмів про великих людей XX століття, а також кінофільми.
Продюсер телевізійних програм: Etoiles et toiles (1981−1986), Acteur Studio (1986—1987), Ciné-Fêtes (1984), Permission de minuit (1987—1988), Destins (1987—1988), Etoile Palace (1990), Du Côté de chez Fred (1988—1991), C'est votre vie (1993) і Les Amants du siècle(1993).
У 2002—2006 роках ведучий програм на Match TV та Pink TV. У 2003—2005 роках — режисер програм для TV5 international channel. Після тривалого співробітництва з радіостанцією Europe 1 продюсував програму «Çа me dit, I'après-midi» на радіостанції France Culture. У 1996—2002 роках генеральний комісар Французького сезону в Тунісі (1996), Року Марокко (1999) та Року Чехії (2002).
У 2001—2003 роках — президент комісії з фінансової підтримки виробництва кінематографічних робіт у Національному центрі кінематографії. З 2003 року — заступник генерального директора TV5. З 2008 року по 2009 рік — директор Французької академії у Римі. З 23 червня 2009 року — Міністр культури та комунікацій Франції.
Міттеран, який є відкритим бісексуалом, веде щомісячну колонку в часописі TêtuFrédéric Mitterrand, 'Lettre Romaine', in Têtu, July–August 2009, issue 146, p. 20.. Фредерік Міттеран також має туніське громадянство.
Секс-скандал У жовтні 2009 року висловився на підтримку кінорежисера Романа Полянського, заарештованого у Швейцарії за звинуваченням у сексуальних стосунках з 13-річною дівчинкою у 1977 році. Після цього сам Міттеран опинився у центрі скандалу, пов'язаного з тим, що у своїй книзі 2005 року «La Mauvaise Vie» («Погане життя») він писав про свої юнацькі роки, коли мав стосунки з хлопчиками у Таїланді.
Його зізнання викликали протести з боку націоналістів та соціалістів, які вимагали його відставки з посади міністра культури. 8 жовтня 2009, виправдовуючись в ефірі каналу TF1, Міттеран заявив: «Так, у мене були стосунки з хлопцями, і я це не приховую. Але, щоб не повернутися в камінний вік, не варто плутати гомосексуальність та педофілію. Я засуджую сексуальний туризм. Це сором. Я засуджую педофілію, в якій я ніколи не брав участі. Людям, які звинувачують мене в цьому, має бути соромно за те, що вони роблять».
Фільмографія 1960 — Fortunat 1974 — Скажи це квітами / Dites-le avec des fleurs (Diselo con flores) — Клаус фон Эхренталь 1981 — Lettres d'amour en Somalie 1984 — Paris vu par… vingt ans plus tard 1995 — Мадам Баттерфляй / Madame Butterfly, кіноверсія опери Пуччіні — режисер 1997 — Mon copain Rachid 2001 — Le Fabuleux Destin d'Amélie Poulain
Документальне кіно Зняв два 10-ти годинних фільми про падіння монархій на початку XX століття: 1998 — Les Aigles foudroyés 2000 — Mémoires d'exil
а також різноманітні телевізійні програми, серед яких Tunis chante et danse та La délivrance de Tolstoï.
Бібліографія Maroc, 1900—1960 Un certain regard, Actes Sud, 2007 Le Festival de Cannes, Robert Laffont, 2007 La mauvaise vie, Robert Laffont, 2005 Un jour dans le siècle, Robert Laffont, 2000 Les aigles foudroyés — la fin des Romanov, des Habsbourg et des Hohenzollern, Pocket, 1998 Mémoires d'exil, Robert Laffont, 1990 Une saison tunisienne, Actes Sud, 1995 L'Ange bleu: un film de Joseph von Sternberg, Plume, 1995 Madame Butterfly, Plume, 1995 Les Années de Gaulle, Edition n1,1995 Monte Carlo: la légende, Assouline, 1993 Destins d'étoiles, vols. 1, 2, 3, 4, Fixot, 1991—1992 Lettres d'Amour en Somalie, Editions du Regard, 1982.
Нагороди Кавалер ордену Почесного легіону Офіцер ордену «За заслуги» Командор ордену мистецтв і літератури Офіцер ордену мистецтв і літератури Орден Дружби (27 липня 2011, Росія) — за значний внесок у розвиток російсько-французького співробітництва
Телевізійні нагороди Sept d'Or, Кінопремія Jean Louis Bory prize Премія Roland Dorgelès prize (радіо/телебачення).
Примітки
Посилання Біографія на сайті Міністерства культури та комунікацій Франції Біографія на сайті Уряду Франції Біографія на сайті «La République des Lettres»