Боржа́вська вузькоколі́йна залізни́ця (інша назва: Вузькоколійна залізниця Виноградів — Хмільник — Іршава; у народі має назву «А́нця Ку́шницька»Олександр Ворошилов. Столітня «Анція». Українська газета. № 45 (185). 18—31.12.2008Алеш Кучера, Алеш Білек. Чому «Анця Кушницька» досі не стала «брендом» Закарпаття? ХайВей. 18.11.2007Олександр Ворошилов. Берегсас: екскурсія в провінцію з родзинкою . Дзеркало тижня. 22.08.2003Іван Степовий. Істина вузькоколійки у вині . вебресурс Іршавської районної ради за матеріалами «Голос Карпат». 18.02.2012) — одна з частково робочих вузькоколійних залізниць в Україні, в межах Виноградівського, Берегівського та Іршавського районів Закарпатської області.

Загальна довжина залізниці — 123 км, ширина колії — 750 мм.

Опис Перша черга Боржавської вузькоколійки введена в експлуатацію 23 грудня 1908 року. Залізниця використовувалась передусім для перевезення деревини з гірських масивів Полонина Боржава і Великий Діл в Закарпатську низовину для подальшого транспортування та перероблення.

Головна гілка пролягла вздовж річки Боржави, що й дало назву залізниці. У верхів'ях річки колія розгалужувалась на кілька гілок, які вели до віддалених гірських лісорозробок. Нині в експлуатації залишається гілка Виноградів — Хмільник — Іршава, а також Берегове — Хмільник. Залізницю використовували й далі використовують не лише для перевезення вантажів (зокрема лісу), але й для пасажирських перевезень. Пасажирські потяги складаються з локомотива і декількох (1—4) вагончиків. У кожному селі, через яке проходить залізниця, споруджені невеликі станції. Станом на жовтень 2022 року регулярні пасажирські перевезення не здійснюються.

Історія Будівництво Лісова промисловість за часів Австро-Угорської монархії, а потім і Чехословацької республіки, розвивалась з використанням передових на той час технологій, в тому числі і побудови транспортних залізниць по всій території Підкарпатської Русі. 29 лютого 1904 року у місті Мукачеве були скликані установчі збори, які і можна вважати днем народження Боржавської вузькоколійкиAz 1906. évi május hó 19-ére hirdetett országgyűlés képviselőházának irományai. XV. kötet. Hiteles kiadás. Budapest, 1907. 242 old..

23 грудня 1908 року залізничну колію на дільниці Берегове — Довге у присутності заступника міністра торгівлі Угорщини було офіційно здано в експлуатацію. Цій події передував довгий підготовчий період, який тривав від початку 1904 року і до середини 1907 року. За цей час було створено акціонерне товариство (далі — АТ) залізниці Боржавської долини, вироблено механізм фінансування будівництва, обґрунтовано доцільність та економічну потребу (вигоду) такого проєкту.

Першим кроком стало створення АТ залізниці Боржавської долини, яке на установчих зборах виконавчого комітету Боржавської вузькоколійки 29 лютого 1904 року вибрало власного голову. Ним став наджупан Березького комітату Палл Бейті, який з радістю прийняв дану пропозицію і запевнив ініціаторів про свою активну підтримку. А 31 грудня відбулося засідання виконавчого комітету, на яке запросили представників всіх населених пунктів, через територію яких пролягатиме залізниця, керівників Березької жупи, представників банківських організацій. Збори ухвалили рішення, що фінансування будівництва має здійснюватись жупною владою. Законодавча комісія Березької жупи в той же день підтримала рішення зборів АТ. На цьому ж засіданні складено список сіл (пайщиків АТ), через які повинна була пролягти майбутня магістраль, і затверджено розмір первинного внеску статутного капіталу та наступних річних внесків протягом 50 років. Хоча представники сіл погодилися на внесення потрібних коштів, навколо цієї теми розгорнулася боротьба, головно з боку торгово-фінансових кіл Мукачева, які боялися втратити свій повний і безконтрольний вплив на населення даної території. Не маючи змоги вплинути на рішення зборів, останні вдалися до тактики затягування часу, про що переконливо свідчить той факт, що збори законодавчої комісії комітату декілька разів переносилися на пізніший термін. Та все ж 16 березня 1905 року законодавча комісія Березької жупи на позачергових зборах визнала розбудову залізниці першочерговим загальногромадським пріоритетом і ухвалила остаточне рішення про виділення 50 000 крон на будівництво залізниці Берегове — Довге. Цю суму вирішено взяти в кредит на виплат, за яку буде нести відповідальність фонд додаткового податку комітату. Збори уповноважили заступника головнокеруючого підписати боргове зобов'язання від імені законодавчої комісії. За дане рішення проголосувало 49 депутатів із 52 загальної кількості. Пізніше п. Шлосбергер (очолив депутатів, які голосували проти) намагався оскаржити дане рішення у суді, але безрезультатно.

Проєкт будівництва вузькоколійної залізниці був направлений на розгляд у міністерство торгівлі Угорщини. Відіславши необхідні документи, організаційний комітет АТ продовжує активно цікавитися перебігом розгляду питання. Про цей факт свідчить, зокрема, лист нового наджупана Березької жупи Ондраша Потаі від 24 травня 1905 року, відісланий на ім'я міністра торгівлі Угорщини, в якому він додатково мотивував доцільність будівництва з економічної точки зору. Зокрема там сказано, що населення жупи давно цікавить питання будівництва залізниці, бо це дасть можливість розширити торгові зв'язки багатих на сільськогосподарську продукцію низинних районів з гірськими районами, багатими на ліс, вугілля, руду, і завдяки цьому підвищити добробут жителів цих районів. Для досягнення цієї мети керівництво жупи і представники зацікавлених населених пунктів готові виділити із місцевих бюджетів відповідні грошові суми. Останній факт має документальне підтвердження. Так, наприклад, законодавча комісія комітату рішенням за № 83695/904 проголосувала про виділення 159 000 крон на побудову залізниці. Крім того, ще було гарантовано внесок 60 000 крон. Наскільки питання побудови залізниці було важливим для комітату свідчить той факт, що розширення резиденції комітату, будівництво квартири для керівника () та службових приміщень, прокладання телефонної мережі відкладались на пізніший термін. У документі № 8201/1905 говориться: «…питання залізниці поставити на передній план настільки, щоб на інші справи лише у тому випадку і лише у такій мірі буде робитися пожертвування, наскільки це дозволить спорудження залізниці».

4 грудня 1905 року на ім'я наджупана Березької жупи прибула відповідь із міністерства торгівлі, в якій міністр повідомив, що на розгляд винесені два проєкти будівництва залізниці. Відповідно до першого, поданого адвокатом Ференцом Добозфі, Довге сполучиться із Великим Севлюшем (Виноградів) через Шаланки. А другий подало АТ угорських залізниць місцевого значення, який передбачав будівництво ділянки Берегове — Довге та додаткове будівництво відгалуження Іршава — Осій і Довге — Кушниця. Крім того, останній проєкт передбачав також будівництво відтинку Шаланки — Виноградів. А питання про те, який проєкт найкраще задовольнить місцеві інтереси, обговорювалося 7 грудня на спільній нараді міністра торгівлі з представниками Уґочанського та Березького комітатів. Для реалізації був вибраний проєкт, поданий АТ. Але протягом всього 1906 року тривав розгляд питання про будівництво вузькоколійної залізниці. І хоча АТ повністю брало на себе фінансування проєкту, розгляд справи відкладався.

Для прискорення розгляду та затвердження проєкту, законодавча комісія Березького комітату на своїх позачергових зборах від 5 грудня 1906 року ухвалила та затвердила рішення громад міста Берегове та всіх зацікавлених сіл про виділення коштів для будівництва залізниці і відіслала міністру внутрішніх справ. Крім цього, у своєму листі на ім'я головно керівника комісія просила якнайшвидше домогтися дозволу на будівництво. Справа розглядалася чотирма міністерствами (торгівлі, транспорту, фінансів, внутрішніх справ) — зважувалися всі «за» і «проти» проєкту. 23 травня 1907 року розпорядженням № 41116/III міністра торгівлі було поставлено остаточну резолюцію у цій непростій справі.

21 серпня 1907 року угорською владою дано офіційний дозвіл на будівництво залізниціAz 1906. évi május hó 19-ére hirdetett országgyűlés képviselőházának irományai. XVIII. kötet. Hiteles kiadás. Budapest, 1908. 465—477 old.. Спорудження велося одночасно на двох ділянках — із Берегового до Довгого та з Виноградова до Хмільника. 20 лютого 1908 року міська влада Берегова виділила земельні ділянки для будівництва адміністративних будівель, локомотивного та вагонного депо, а також квартир для обслуговчого персоналу.

У процесі будівництва виникало багато труднощів як фінансового, так і технічного плану. Також на будівництво впливали важкі погодні умови, особливо в останні місяці роботи. З листа керівництва будівельної фірми на ім'я жупана Березького комітату довідуємося, що якраз ці несприятливі умови і привели до затримки здачі колії в експлуатацію на 18 днів пізніше від запланованого строку. 23 грудня 1908 року залізнична колія на відрізку Берегове — Довге була офіційно введена в експлуатацію.

Будівництво та введення в експлуатацію дільниць: Берегове (Береґсас) — Довге (Долга), 67 км (23 грудня 1908 року) Виноградів (Севлюш) — Хмільник, 19 км (23 грудня 1908 року) Довге — Кушниця, 9 км (22 травня 1909 року) Іршава (Ілошва) — Осій (Сайкофальва), 8 км (10 червня 1911 року) Осій — Кам'янка (Дьілалья), 4 км (у 1911 році)

Боржавська вузькоколійка як приватна залізниця — BGV (1908—1923) З самого початку експлуатації, з 23 грудня 1908 року, до 1 січня 1923 року, Боржавська залізниця мала приватну форму власності у вигляді акціонерного товариства, яке мало назву «BGV» («»Senát Národního shromáždění R. Čs. r. 1924 / Tisk 1812. Zpráva I. technicko-dopravního výboru, II. rozpočtového výboru k usnesení poslanecké sněmovny (tisk 1797) o vládním návrhu zákona o výkupu místní dráhy v údolí Borže. — «Господарська Залізниця Боржавської Долини»). Мережа колій Боржавської вузькоколійки була боснійського стандарту та мала ширину 760 мм. Максимальний підйом становив 33 %, а мінімальний радіус колії — 100 м. Спочатку функціонували тільки дві залізничні дільниці: Берегове — Довге та Виноградів — Хмільник, в той час як інші відрізки Боржавської залізниці перебували на стадії активного будівництва. На початку березня 1909 року на дільниці Берегове — Довге повноцінного руху ще не було і перевезення здійснювали лише два пасажирські потяги. Не останню роль відіграла в цьому весняна повінь, яка тимчасово призвела до скорочення руху поїздів. А використання на лінії вантажних перевезень почалося дещо пізніше і було безперечно пов'язане із поступовим налагодженням торгових контактів між низинними та гірськими районами.

Станція Берегове — 1910-і рокиСтанція Берегове у 1914 році

1914 року на основній лінії Берегове — Кушниця щодня курсувало чотири пари пасажирських потягів, на гілці Хмільник — Виноградів — три пари, а на гілці Іршава — Кам'янка — три пари змішаних вантажно-пасажирських.

В період з 1910 по 1920 роки Боржавською залізницею було перевезено 4 млн 446 тисяч пасажирів, а також 637 тисяч тонн різного вантажу.

У складі Чехословацьких державних залізниць — ČSD (1923—1938)