Короли́ця звича́йна (Leucanthemum vulgare Lam., Leucanthemum ircutianum DC.; Chrysanthemum leucanthemum) — рослина родини айстрових.
Походження назви Українська назва, можливо, зумовлена короноподібною формою квітки.
Латинська назва роду Leucanthemum походить від («білий») і («квітка»), тобто «біла квітка». Видова назва vulgare означає «звичайна».
Народні назви — неві́стка, невістки́, невістулька, невістульки. Пов'язані з білим кольором пелюсток квіток, схожих на вбрання нареченої («невісти»).
Часто цю рослину неправильно називають ромашкою, від якої вона відрізняється цілісними листками (у ромашки листки перистоскладні).
Ботанічні характеристики Багаторічна рослина висотою 30—60 см, здебільшого з одним кошиком. Листки прості, довгасті, по краю зарубчасто-зубчасті. Кошики великі — 3—6 см у діаметрі. Язичкові квітки білі, трубчасті — жовті. Сім'янки без чубка.
Життєвий цикл Цвіте з травня до кінця літа. Білі язичкові квітки — маточкові, добре помітні комахам; трубчасті — двостатеві, в них пиляки дозрівають раніше від маточок. Пиляки зростаються своїми краями і утворюють трубочку, через яку проходить стовпчик маточки, виносячи приймочку над тичинками. Ростовий стовпчик, досягнувши пиляків, виштовхує з них дозрілий пилок, який переноситься комахами на квітки з дозрілими приймочками. На ніч і в дощову погоду кошики закриваються, захищаючи пилок від намокання.
Королиця має сплячі бруньки, які розвиваються при пошкодженні рослини. Якщо ранньою весною зрізати стебло королиці під корінь, то з пазух прикореневих листків розвинеться кілька нових пагонів — цього ніколи не буває за нормальних умов розвитку. Поширення та середовище існування Росте на луках, схилах, галявинах, уздовж доріг по всій Україні. Практичне використання Декоративна рослина, яка широко культивуєтьсяНечитайло В. А., Кучерява Л. Ф. Ботаніка. Вищі рослини. — Київ, Фітосоціоцентр. 2001. ст. 351. У харчуванні Навесні молоді розеткові листки та стебла вживають для салатів. Смак салатів пряний, гострий, збуджувальний. Молоді пуп'янки, які ще не розпустилися, використовують як каперці.М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.42
Галерея
Див. також Список дикорослих корисних рослин України
Джерела
Посилання
Примітки