Не варто плутати з генералом танкових військ Вальтером Крюгером

Вальтер Крюгер (; 27 лютого 1890, Страсбург — 22 травня 1945, Курляндський котел) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, обергруппенфюрер СС та генерал військ СС (1943). Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям та мечами.

Біографія

Ранні роки Народився 27 лютого 1890 року в Стразбурзі. Брат Фрідріха-Вільгельма Крюгера.

Отримав освіту у кадетських корпусах в Карлсруе та Берліні-Ліхтенфельді. В 1908 році випущений лейтенантом у 110-й (2-й Баденський) гренадерський полк «Кайзер Вільгельм І».

Учасник Першої світової війни. З серпня 1914 року ад'ютант батальйону, потім служив у 40-му фузилерному полці «Принц Карл Антон фон Гогенцоллерн», в 2-му єгерському полці; обер-лейтенант. Нагороджений Залізним хрестом 1-го та 2-го класу, капітан.

Міжвоєнний період В 1919—1920 роках воював у складі Вестфальського Добровольчого корпусу Пфеффера в Курляндії. Учасник боїв з червоними військами в прибалтиці, кавалер Балтійського хреста 1-го класу. В 1921 році вступив у «Сталевий шолом».

Після приходу NSDAP до влади вступив у грудні 1933 року в СА і отримав звання штандартенфюрера. Член NSDAP (квиток № 3 995 130).

30 квітня 1935 року поступив у СС (SS-Nr. 266 184) і був зарахований в частини підсилення СС командиром 2-го штурмбану 2-го штандарту СС. В травні-жовтні 1936 року виклачдач юнкерського училища СС у Бад-Тельці. Керував формуванням і був першим командиром полку СС «Германія». Потім очолював оперативний відділ штабу Поліцейської дивізії СС, командував 1-ю мотопіхотною бригадою СС.

Друга світова війна З початком війни проти СРСР воював у складі військ СС.

В 1942 році керував групою в інспекції піхоти Головного оперативного управління СС, потім начальник керівної групи «С» цього ж управління.

З 29 березня по 23 жовтня 1943 року командир моторизованої дивізії СС «Дас Райх» (в травні — червні дивізія знаходилась на відпочинку та поповненні). Одночасно командувач військ СС на Сході.

З жовтня 1943 по березень 1944 року командував 4-м танковим корпусом СС.

В липні 1944 року отримав посаду командира 6-го (латвійського) армійського корпусу військ СС, до складу якого входили 15-а і 19-а гренадерські (латвійські) дивізії військ СС. В кінці війни рештки його корпусу продовжували рішуче битись у Курляндії.

Після капітуляції Німеччини, коли стало зрозуміло, що він повинен здатись радянським військам, Крюгер покінчив життя самогубством 22 травня 1945 року.

Підвищення під час Другої світової війни Штандартенфюрер СС (30 листопада 1938); Оберфюрер СС (1 січня 1940); Бригадефюрер СС і генерал-майор військ СС (20 квітня 1941); Группенфюрер і генерал-лейтенант військ СС (30 січня 1942); Обергрупенфюрер СС і генерал військ СС (21 червня 1944).

Нагороди Вальтера Крюгера

Перша світова війна Залізний хрест 2-го і 1-го класу Військовий хрест «За заслуги» (Баварія) 3-го класу Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 2-го класу з мечами (12 березня 1915) Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (24 червня 1918) Нагрудний знак «За поранення» в золоті

Міжвоєнний період Балтійський хрест Почесний хрест ветерана війни з мечами Почесна шпага рейхсфюрера СС Кільце «Мертва голова» Золотий партійний знак НСДАП Німецький кінний знак в сріблі Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»

Друга світова війна Застібка до Залізного хреста 2-го класу (13 червня 1940) 1-го класу (22 червня 1940) Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами Лицарський хрест (13 вересня 1941) Дубове листя (№ 286; 31 серпня 1943) — як командир моторизованої дивізії СС «Дас Райх». Мечі (№ 120; 11 січня 1945) — як командир 6-го корпусу СС. Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами Медаль «За вислугу років у СС» 4-го і 3-го ступеня (8 років) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Відзначений у Вермахтберіхт Нарукавна стрічка «Курляндія»

Цікаві факти Під час війни Крюгер подав прохання щодо дозволу для його дочки на шлюб з штурмбаннфюрером СС Клінгенбергом, але виявилось, щоб серед її предків по метеринській лінії в 1711 році були євреї, тому шлюб був заборонений. Однак синові Крюгера дозволили служити в «Лейбштандарті СС Адольф Гітлер».

Див. також Альфред Вюнненберг Вільгельм Біттріх Йозеф Дітріх Сміло фон Лютвіц

Література

Rangliste des aktiven Dienststandes der Königlich Preußischen Armee und des XIII. (Königlich Württembergischen) Armeekorps Nach dem Stande vom 6. Oktober 1912. Berlin. S. 270 James Lucas: Das Reich. The Military Role of the 2nd SS Division. London 1981, ISBN 0-304-35199-7, S. 214 Gregory L. Mattson: SS-Das Reich. The Story of the Second SS Division 1939–45. Staplehurst 2002, ISBN 1-86227-144-5, S. 180 Ailsby, Christopher (1997). SS: Roll Of Infamy. Motorbooks International. ISBN 0-7603-0409-2. Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5. Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5. Schaulen, Fritjof (2004). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe II Ihlefeld — Primozic (in German). Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-21-1. Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives (in German). Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2. Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — с.133 — 134 Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с., 210, 664—665 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2

Посилання

120. Schwerterträger Walter Krüger Walter Krüger @ Das Reich

Примітки

! colspan="3" style="background: #C1CDC1;" | Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху