«Ха́ва наґі́ла» () — одна з найпопулярніших і найвідоміших єврейських пісень, написана у 1918 році збирачем фольклору Авраамом Цві Ідельсоном на мелодію, яку він почув від хасидів з Буковини.
Історія походження «Хава наґіла», що на івриті в буквальному розумінні означає Радіймо, є адаптацією мелодії, яку Авраам Ідельсон почув і записав у 1915 році від хасидів, що приїхали до Палестини з міста Садгора (нині - передмістя Чернівців). За словами Ідельсона, у 1918 році йому знадобилася народна пісня для свого хору, який виступав на святковому концерті. Його вибір пав на почуту мелодію, мотив якої він розділив на чотири частини, і написав для неї слова на івриті. Вважається, однак, що у народному середовищі мелодія “Хава наґіла” виникла в середині XIX століття. Не виключено, що це сталося в єврейських містечках України. Мабуть, найкраще ілюструє ансамбль клезмерських музик полотно Яна Машковського “Маївка на Софіївці” з 1849 року. На ньому представленні околиці Львова, як тло, а на передньому плані — повна аналогія українських троїстих музик — скрипаль, цимбаліст і бубняр.
Пісня швидко стала популярною і через декілька років була вже відомою за кордоном, де її інколи називали палестинською. Спочатку мелодія пісні була дуже повільною, і своє сучасне звучання набула приблизно у 30-х роках.
Також існує інша версія походження пісні, за якою Ідельсон привласнив собі авторство слів, написаних у 1917 році одним з його учнів — Моше Натанзоном. Близькою за мелодією до “Хава наґіла” є й знаменита єврейська мелодія “Сім сорок”. Її й тепер залюбки виконують музики на українських весіллях. Дослідник єврейської старовини Борис Дорфман вважає, що текст пісні було складено на честь прибуття поїзда “Одеса-Київ” ще до І Світової війни.
Текст пісні
ТранскрипціяІвритПерекладХава наґілаהבה נגילהРадіймоХава наґілаהבה נגילהРадіймоХава наґіла ве-нісмехаהבה נגילה ונשמחהРадіймо і тріумфуймо(повторити куплет два рази)Хава нераненаהבה נרננהСпіваймоХава нераненаהבה נרננהСпіваймоХава неранена ве-нісмехаהבה נרננה ונשמחהСпіваймо і тріумфуймо(повторити куплет два рази)Уру, уру ахім!!עורו, עורו אחיםПробудіться, пробудіться, браття!Уру ахім бе-лев самеахעורו אחים בלב שמחПробудіться браття з радісним серцем<tr>(повторити чотири рази)<tr>Уру ахім, уру ахім!!עורו אחים, עורו אחיםПробудіться, браття, пробудіться, браття!Бе-лев самеахבלב שמחЗ радісним серцем
Цікавинки За легендою, пісня була складена для святкування входу англійських військ в Єрусалим у 1917 році, через що піднялась радість серед євреїв.
Примітки
Джерела
Борис Дорфман. Видання львівського товариства єврейської культури ім. Шолома Алейхема "Шофар" №3 (245) ст. 11 Фаїна Петрякова “Юдаїка в колекції Львівського історичного музею”. Наукові записки Львівського історичного музею, Львів 1999. ст. 107