Науко́вець (науко́виця), також уче́ний — спеціаліст у щонайменше одній галузі науки, котрий у своїх дослідженнях застосовує лише наукові методи.
Визначення У законодавстві України науковцем вважається фізична особа, яка має вищу освіту та проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження і отримує наукові та/або науково-технічні результатиЗакон України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Українська дослідниця в галузі фізики та наукового термінознавства Ольга Кочерга зауважує, що назви професій українською мовою мають форму іменників (робітник, службовець тощо) на відміну від російської мови, де поширеною є прикметникова форма (, ). Однак замість слова науковець в українській мові поширене слово вчений. Водночас слово вчений усталено вживають і замість науковий у словосполученнях учений секретар, учена рада. Назви наших учених звань, які вже звично співіснують із науковими ступенями, — молодший і старший науковий співробітник (калька з ).
Англійський відповідник запропонував 1833 року Вільям Вевелл на прохання поета Семюела Колріджа. До того використовували природничий філософ () або людина науки ().
У румунській, турецькій, японській та багатьох інших мовах науковців також називають буквально — «людина науки», наприклад: «ом де штіінца» (), «билим инсанлар» (), «каґаку-ся» () тощо. У китайській мові науковці — «вмістилище науки» («кесюецзя», )Новий українсько-китайський словник (кит. 新编乌克兰语汉语词典) / гол. ред. Хуан Юечжень. — 2013. — 1414 с. ISBN：978-7-100-05676-2. Див. Українсько-китайський словник.
Див. також Дослідник Історія науки Наука Нобелівська премія Популяризація науки Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (2015)
Примітки
Посилання