Сергі́й Я́кович Пара́монів (також Парамонов, , псевдонім Лєсной ()) (4 листопада 1894, Харків — 22 вересня 1967, Канберра) — український ентомолог та палеонтолог.

Біографія

Народився в Харкові в родині лісничого Якова Юхимовича Парамонова. Батьки походили родом із села Яськи на Одещині, де і проживала до своєї смерті його мати Ольга Іванівна Парамонова (до шлюбу Буравчук).Шаповал, А. І. — Особовий фонд Сергія Яковича Парамонова як джерело для дослідження біографії та наукової діяльності вченого (2014)

У 1912 закінчив гімназію у місті Аккермані, a в 1917 році природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету. Спеціалізувався в галузі орнітології, учень С. Ю. Кушакевича. У студентські роки був учасником українського руху, за участь у Шевченківських читаннях двічі у 1914 та 1915 роках був ув'язнений на місячні терміни.

З 1917 по 1924 працював науковим співробітником Київської сільськогосподарської станції, вивчаючи проблеми боротьби з сільськогосподарськими шкідниками.

У 1919—1920 роках був співробітником Комітету вивчення фауни УАН і з 1920 року працював у Зоологічному музеї УАН у КиєвіЗвідомлення до 1 січня 1920 року про діяльність Української Академії наук у Київі. Київ, 1920. 95 с.Історія Академії наук України. 1918—1923: Документи і матеріали / АН України, Інститут української археографії, Центральна наукова бібліотека ім. В. І. Вернадського, Інститут архівознавства, Інститут рукопису; упоряд. В. Г. Шмельов; відп. ред. П. С. Сохань. Київ: Наукова думка, 1993. 571 c.Всеукраїнська Академія Наук: звідомлення за 1922 рік. — Прага: Видавництво Української Молоді, 1925. — 69 с.Звідомлення за 1923 рік Всеукраїнської Академії наук у Київі: з нагоди п'ятиріччя існування Академії 1918—1924. Київ: Друкарня ВУАН, 1924. 166 с.Звідомлення за 1924 рік Української Академії наук у Київі. Київ: Друкарня УАН, 1925. 92 с.Звідомлення за 1925 рік Української Академії наук у Київі. Київ: Друкарня УАН, 1926. 80 с.Звідомлення Української Академії наук у Київі за 1926 рік / Українська Академія наук. — Київ: Друк. Української Академії наук, 1927. — 132 с.Звідомлення Всеукраїнської Академії наук у Київі за 1927 рік / Всеукраїнська Академія наук. — Київ: Друк. Всеукраїнської Академії наук, 1928. — 146 с.Історія Національної академії наук України. 1924—1928 : Документи і матеріали / упоряд. В. А. Кучмаренко; відп.ред. О. С. Онищенко; НАН України. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. Київ, 1998. 762 c.Караваєв В. О. 1926. Короткий нарис розвитку й сучасного стану Зоологічного музею УАН. Збірник праць Зоологічного музею. 1: 3–12..

З 1922 до 1924 р. викладав зоологічну систематику в Київському університеті.

З 1921 р. вивчав мух-бринівок (Bombyliidae) за матеріалами Зоологічного інституту у Петрограді та власними зборами, співпрацюючи з Ф. Д. Плеске.

Продовжував роботу в Зоологічному музеї у Києві після його входження до складу Інституту зоології та біології ВУАН у 1930 році, у тому числі протягом 1938—1943 років був керівником відділу, що опікувався Музеєм.

Всі роки, перебуваючи на посаді керівника Зоологічного музею, С. Я. Парамонов приділяв значну увагу високому рівню підготовки аспірантів в галузі ентомології та палеонтології.

Науковий ступінь доктора біологічних наук отримав 1940 р. (захист в КДУ 9.01.40, постанова ВАК 21.12.40) за монографічний огляд мух-бринівок (родина Bombyliidae) (підродина Bombyliinae)Парамонов, С. Я. 1940. Сем. Bombyliidae (подсем. Bombyliinae). М.-Л.: Наука. 413 с. (Фауна СССР, т. IX, вып. 2). (саму ту книгу здав до друку ще 1937 р.). Звання професора присуджено 1941 р.

Під час німецької окупації (1941—1943) залишився в Києві працюючи в Зоологічному музеї під окупаційною владою, зокрема з січня 1942 року до осені 1943 року в складі Інституту захисту рослин Сільгоспуправління РКУ.

Завдяки С. Я. Парамонову було врятовано заміновані при відступі радянських військ будівлі Національної опери та Академії наук.

Під час наступу радянських військ у вересні 1943 року найцінніші ентомологічні колекції музею (включно з колекцією Парамонова) було відправлено як трофей, і С. Я. Парамонов як зберігач колекції виїхав разом з деякими іншими зоологами (Миколою Шарлеманем, Левом Шелюжком, Борисом Балінським, Миколою Образцовим) до Німеччини (власне, до окупованої німцями Польщі).

Після евакуації з Києва до 1945 року був директором музею (ймовірно, природничого) в Позені та Гановері. З 1945 по 1946 р. жив у Парижі. У цей період він намагався емігрувати далі в США, але за сприяння відомого британського ентомолога російського походження, Бориса Петровича Уварова, отримав дозвіл на імміграцію до Австралії, і обрав для подальшого проживання саме цю країну, оскільки її ентомофауна була на той час незрівнянно менш вивченою. Перш ніж переїхати до Австралії, С. Я. Парамонов 1947 р. провів у Лондоні, вивчаючи типові екземпляри австралійських двокрилих. З 1947 в еміграції в Австралії; науковий співробітник CSIRO.

Вивезена окупаційними німецькими військами з Києва до Німеччини як трофей наукова колекція досі зберігається в Природничому музеї Берліна; найважливішу її частину, колекцію типів, описаних С. Я. Парамоновим, евакуйовану у 1941 р. до Уфи після закінчення війни було віднайдено і повернуто до Києва, де вона зберігається і досі в Інституті зоології НАН України.

Наукова діяльність

ентомологія Всесвітньо відомий вчений-ентомолог, фахівець із систематики мух. Автор 200 наукових праць з ентомології, орнітології та охорони природи, а також коментарів до Велесової книги, Слова о полку Ігоревім та «Історії Русів» (під псевдонімом ).

Основні роботи вченого — з ентомології (систематики, філогенії, морфології сучасних і викопних двокрилих комах, зокрема, мух-бринівок, мух-повисюх, або ж дзюрчалок, пірготид та ін. Науковий співробітник Інституту зоології НАН України та CSIRO.

ейдологія Сергій Якович чимало зробив у галузі ейдології, неодноразово звертаючись до теми "виду" та "мінливості", критеріїв та ознак виду як загальнобіологічної категорії, тобто не лише як таксономічного рангу, з яким найчастіше має справу дослідник біотичного різноманіття. Його доробки в цій галузі висвітлено в низці праць, зокрема й Валерія Корнєєва, Андрія ШаповалаШаповал, А. І. 2014. Особовий фонд Сергія Яковича Парамонова як джерело дослідження біографії та наукової діяльності вченого. Рукописна та книжкова спадщина України, 18: 91–112.Шаповал, А. І. 2016. Документи С. Я. Парамонова у фондах Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського: джерелознавче дослідження. НБУВ НАН України, Київ, 1–352. та Ігоря ЗагороднюкаЗагороднюк, І. 2019. Концепції виду в біології: музеологічний аспект та його розвиток в Україні. Природнича музеологія. Випуск 5. НАН України; Національний науково-природничий музей. Київ, 23–29. .

Деякі з його ейдологічних праць українського періоду наукової творчості:

Парамонов, С. Я. 1935. Проблема видоутворення і ареал. Збірник праць Зоологічного музею, № 15: 5–26. (Серія: Труди Інституту зоології та біології; Том 7). Парамонов, С. Я. 1936. Методи сучасної зоосистематики (зоографії). Збірник праць Зоологічного музею, 14: 3–42. (Серія: Труди Інституту зоології та біології; Том 5).

Праці повоєнного часу:

Paramonov, S. J. 1951. What is a species? Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the United States, 1 (2): 138–149. Парамонов С. Я. 2016. Хемогенез – новая теория эволюции. В кн.: Шаповал А. І. Документи С. Я. Парамонова у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : джерелознавче дослідження [Електронне видання]. НАН України, НБУ імені В. І. Вернадського, Інститут архівознавства. Київ, 2016. 161-227. http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/EIF0000071/ (за: ІА НБУВ, ф. 258, оп. 2, спр. 52, арк. 1–72. Машинопис.)

Твори, видані під псевдонімом «Сергей Лесной»

С. Я. Парамонов є автором численних історичних розвідок, оповідань, віршів, нарисів, спогадів та публіцистичних статей, частину з яких опубліковано під псевдонімом «Сергей Лесной». Слово о Полку Игореве. Исследование в четырех томах. К 150-летию со дня опубликования. (Париж, 1950—1953) Чертовщина под Лысой горой (Париж, 1952) История «руссов» в неизвращенном виде (Париж; Мюнхен, 1953—1960) Пересмотр основ истории славян (Мельбурн, 1956) Кто создал древнюю Русь: Славяне или германцы? (Париж, 1960, «Возрождение» № 108) Русь, откуда ты? (Вінніпег, 1962; перевидано: Ростов н/Д, 1995) Влесова Книга (Вінніпег, 1966; перевидано: Москва, 2002) Из далекого прошлого славян (Мельбурн, 1967)

Література

Джерела Шаповал, А. І. 2014. Особовий фонд Сергія Яковича Парамонова як джерело дослідження біографії та наукової діяльності вченого. Рукописна та книжкова спадщина України, 18: 91–112. Шаповал, А. І. 2016. Документи С. Я. Парамонова у фондах Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського: джерелознавче дослідження. НБУВ НАН України, Київ, 1–352. Шаповал, А. І. Документи українського ученого С. Я. Парамонова у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: розміщення, склад, знахідки / А. І. Шаповал // Архіви України. – 2016. – № 1. – C. 123-145. – URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002653