Підводний туризм (дайвінг-туризм, снорклінг, туризм на підводному човні) — це різновид туризму, в основі якого підводне плавання зі спеціальним спорядженням.
Різновиди підводного туризму Дайвінг (англ. «diving» від англ. «To dive» — пірнати) — в англійській мові, звідки було взято слово, англ. diving позначає просто «пірнання», і використовується для опису підводного плавання зі спорядженням () або без нього (), водолазної справи () і просто стрибків у воду.
Підводний туризм можна розділити на три класи:
— фрі-дайвінг (або апноє) — підводне плавання при затримці дихання. Дозволяє пробути під водою кілька хвилин (світовий рекорд — 11 хвилин 35 секунд);
— рекреаційний дайвінг — підводне плавання для відпочинку, задоволення. Цей вид занурень обмежений глибиною 40 метрів. Також в рекреаційному дайвінгу існує, як підклас, технічний дайвінг — це будь-яке занурення за межі зони денного світла та будь-яке занурення глибше 40 метрів і будь-яке занурення, яке вимагає декомпресійних зупинок.
Різновидами технічного дайвінгу є кейв-дайвінг і болотний дайвінг;
— професійний дайвінг (або комерційний), використовується також термін «водолазні роботи»;
— нічний дайвінг. Сама можливість бачити в темріяві приносить дайверу рідкісне задоволення. В цей час доби можна побачити дивовижних тварин і риб, які ведуть нічний спосіб життя. При нічних зануреннях дайверам необхідне додаткове спорядження — лампи, світлові хімічні олівці, стробоскопи. Серед особливостей нічного дайвінгу слід зазначити детальне знання техніки здійснення нічних занурень, хороше знання місця занурення і досвід підводної фотографії в незвичайних умовах;
— підлідний дайвінг. Такі занурення дають можливість спостерігати і досліджувати химерні форми льоду, тварин і рослинність холодного місця існування. Крім традиційного комплекту спорядження, дайверам-підлідникам необхідні регулятори, шнурки, страхувальні канати, переговорні пристрої і навіть запасний сухий костюм. У числі особливостей підлідного дайвінгу тривала і наполеглива підготовка, хороше знання техніки безпеки, відлагоджена взаємодія партнерів, правильність вибору і організації місця занурення, знання особливих процедур виконання кожного занурення. Підлідний дайвінг — це спорт підвищеного ризику, безпека дайвера тут залежить від правильності планування, точності і злагодженості проведення занурення;
— підводна дайвінг-спелеологія — це не тільки отримання задоволення, але і перевірка сили волі. У цьому, як і багато в чому іншому, спелеологічний дайвінг схожий на підлідний: ті ж психологічні перешкоди, ті ж дослідницькі цілі. Так само, як підлідний дайвінг, підводна спелеологія вимагає спеціального спорядження і навичок, зокрема уміння користуватися котушкою з мотузкою. Крім того, що підготовка в цьому виді дайвінгу досить складна і вельми тривала за часом, потрібно пам'ятати і про те, що спелеологічні занурення проводяться в умовах обмеженого простору з неминучою загрозою клаустрофобії і труднощів, що виникають при використанні газових сумішей. У таких складних умовах необхідні бездоганно відпрацьовані навички дій в аварійних ситуаціях, сила волі й здатність впоратися з панікою, уміння орієнтуватися. Ризик при подібному зануренні величезний, проте задоволення, що отримується при цьому, максимальне;
— дайвінг-дослідження затонулих кораблів також один з різновидів дайвінгу. Такі занурення здійснюються перш за все в дослідницьких цілях, для розкриття таємниць загибелі судів і підняття затонулих об'єктів, у пошуках скарбів і для того, щоб зустрітися з тисячолітньою історією, похованою на морській глибині;
— підводне полювання, дайвінг в цьому вигляді проводиться у відкритих водоймищах, де можна наловити риби;
— спортивний дайвінг — комбіноване плавання (300 метрів). Спортивний дайвінг це найпростіший вид дайвінгу. Він здійснюється ради розваги і отримання задоволення, метою таких занурень є знайомство з підводним світом і дослідження флори і фауни морів і океанів. Відчуття невагомості, ілюзія ширяння над безоднею приносять дайверу величезне задоволення. Відмінні риси спортивного дайвінгу очевидні: це простота підготовки, максимум безпеки і мінімум спорядження.
Експерти визначили, що найкращими місцями у світі для підводного туризму є: Галапагоські острови, Еквадор; Сипадан, Малайзія; Мальта; Мальдіви; Єгипет.
Дайвінг-туризм — це особливий світ, про який кожен мріяв з дитинства. Унікальна можливість пізнати секрети морів і океанів, зануритися в чарівне місце існування — воду, проникнути в таємниці морських мешканців, спостерігаючи за їх життям.
На Карибських і Канарських островах процвітає ще один вид відпочинку для туристів під водою. Милуватися підводним світом тут можна з ілюмінаторів туристичних підводних човнів. Туристичні підводні човни відрізняються від військових скромними розмірами, невеликим часом занурення (оскільки працюють винятково на електричній тязі) і наявністю великих акрилових ілюмінаторів товщиною 7,6 см; занурюються такі човни на 20—35 м, тривалість підводної прогулянки зазвичай не перевищує однієї години. Всередині корпусу човна великий салон із сидіннями, температура підтримується кондиціонерами.
Сноркелінг, снорклінг (нім. Schnorchel — дихальна трубка) — вид плавання під поверхнею води з маскою і дихальною трубкою і, зазвичай, з ластами. Маска дозволяє чітко бачити під водою, трубка – дихати зануреним у воду обличчям, а ласти – рухатися з меншими зусиллями і більшим контролем. Снорклінг не вимагає спеціальної підготовки, великих витрат або значних фізичних зусиль. Він дозволяє нам побачити красу підводного світу, і, як і будь-яка інша вправа у воді, приносить дивовижну користь для здоров'я. Снорклінг – це також чудова можливість зробити епічні підводні знімки або морських мешканців. Для цього потрібна лише водонепроникна камера.
Сноркелінг здебільшого практикують вільно, заходячи у воду з пляжу або скель. Однак, щоб дістатися до деяких місць, розташованих далеко від берега, може знадобитися човен. Багато компаній по всьому світу організовують одноденні або південні тури для сноркелінгу, які дозволяють сноркелерам насолодитися такими місцями, як бар'єрні рифи, острови або бухти.
Ідеальні місця для снорклінгу – це теплі та помірні моря, з прозорою водою, майже без хвиль і течій, з яскравим морським життям. Коралові рифи з їх барвистим і багатим біорізноманіттям, безумовно, є найпопулярнішими місцями для снорклінгу, але потенційно можна дослідити і багато інших водних середовищ.
Не обов'язково пірнати з аквалангом, щоб зустріти істот, яких ми всі мріємо побачити під водою: барвисті тропічні риби (риби-ангели, риби-клоуни, риби-метелики...), китові акули, морські коники, морські черепахи, рифові акули, скати, восьминоги, морські зірки, гігантські молюски, мурени, і навіть дельфіни та кити.
У деяких частинах світу можна поплавати з маскою і трубкою з тюленями-ченцями, морськими левами, пінгвінами та косяками медуз без жала. Кількість підводних пам'яток, які можна побачити під час снорклінгу, майже не обмежена.
Найвідоміші місця для снорклінгу у світі:
Природний заповідник Рас-Мохамед, Єгипет; Атол Баа, Мальдіви; Великий Бар'єрний риф, Австралія; Ханаума Бей, Гаваї; Острів Кокос, Коста-Ріка.
Підводні музеї Підводні музеї – це музеї, експонати яких розташовані на дні морів, океанів або інших водойм. Вони можуть бути створені з різних матеріалів, у тому числі з бетону, металу, каменю, пластику або навіть живих організмів.
Підводні музеї можуть мати різні цілі. Одні з них створені для збереження історичних або культурних цінностей. Підводні музеї можуть бути відкриті для всіх бажаючих, але для відвідування деяких з них, особливо тих, які розташовані на великій глибині, потрібна спеціальна підготовка.
Найпопулярнішим музеєм є «Музей підводних скульптур Канкун», Мексика, це дивовижний підводний музей, який охоплює площу 420 м кв., а на глибині від 2 до 10 метрів розташовані чудові скульптури. Щоб помилуватися ними, вам доведеться вдягнути спеціальне спорядження і зайнятися дайвінгом. Дослідження фігур відбувається під контролем досвідченого інструктора, а особлива чарівність і неймовірна атмосфера музею не забудеться ніколи. Під водою знаходиться 500 скульптур, які зібрані в кілька експозицій. 487 фігур створено засновником музею Джейсоном де Кайресом Тейлором. Перші чотири скульптури були встановлені 2009 року, а до кінця 2013-го їх загальна кількість склала 500 фігур. У вигляді скульптур показані такі історії, як «Завоювання», «Революція», «Незалежність». В основному колекція – це фігури людей, але також можна побачити машини чи будинки.
Музей був створений, щоб захистити навколишнє середовище. Скульптор Джейсон де Кайрес Тейлор задумався над тим, як мільйони туристів щороку завдають збитків морським мешканцям, занурюючись на дно Карибського моря з метою вивчення коралових рифів. Найбільший кораловий риф Канкуна Manchones Reef був пошкоджений саме туристами. Тоді скульптор вирішив встановити під водою бетонні скульптури, на яких з часом з’явиться штучний риф, а також зможуть жити підводні мешканці.
Також популярними підводними музеями які можна відвідати, є:
Підводний музей скульптури, Лансароте, Іспанія; Підводний музей військової техніки, Йорданія; Коралларіум, Мальдіви; Підводний музей античності Байя, Італія.
Обладнання Спорядження для підводного плавання, що використовується аквалангістом з метою занурення, і включає в себе дихальний апарат, гідрокостюм, системи контролю плавучості і обважнення, ласти для забезпечення мобільності, маску для поліпшення підводного зору, а також різноманітне страхувальне спорядження та інші аксесуари.
Дихальні апарати Основним обладнанням, яке використовує аквалангіст, є однойменний акваланг - автономний підводний дихальний апарат, який дозволяє дайверу дихати під час занурення і транспортується самим дайвером. Його також часто називають аквалангом.
Під час занурення, на додаток до нормального атмосферного тиску на поверхні, вода чинить зростаючий гідростатичний тиск, що становить приблизно 1 бар (14,7 фунтів на квадратний дюйм) на кожні 10 м (33 фути/10,05 метрів) глибини. Тиск вдихуваного повітря повинен врівноважити тиск навколишнього середовища, щоб забезпечити контрольоване роздування легенів. Стає практично неможливо дихати повітрям при нормальному атмосферному тиску через трубку на глибині нижче трьох футів (0,9 метра) під водою.
Більшість рекреаційних занурень з аквалангом здійснюються з використанням напівмаски, яка закриває очі і ніс дайвера, і загубника для подачі дихального газу з клапана або респіратора. Вдихання через загубник регулятора дуже швидко стає другою натурою. Іншим поширеним варіантом є повна маска, яка закриває очі, ніс і рот, і часто дозволяє дайверу дихати через ніс. Професійні аквалангісти частіше використовують повні маски, які захищають дихальні шляхи, якщо дайвер втрачає свідомість.
Акваланги з відкритим затвором Акваланги з відкритим контуром не передбачають використання дихального газу більше одного разу для дихання. Газ, який вдихається з акваланга, видихається в навколишнє середовище або іноді в інший елемент спорядження для спеціальної мети, зазвичай для збільшення плавучості підйомного пристрою, такого як компенсатор плавучості, надувний поверхневий маркерний буй або невеликий підйомний мішок. Дихальний газ, як правило, подається з балона високого тиску через регулятор для підводного плавання. Завжди забезпечуючи відповідний дихальний газ при атмосферному тиску, регулятори з клапаном на вимогу гарантують, що дайвер може вдихати і видихати природно і без надмірних зусиль, незалежно від глибини, в міру необхідності.