Ірина ( — від імені богині мирного життя у давньогрецькій міфології Ейрени, а також — «мир, морська тиша, спокій») — жіноче ім'я грецького походження. Українські народні форми імені — Орина та Ярина.
Інші форми імені РозмовніІринонька, Іриночка, Іринка, Іра, Іронька, Ірочка, Іруня, Іруненька, Ірунечка, Ірунька, Іруся, Ірусенька, Ірусечка, Іруська, Ярина, Ірчик, Іриска, Іринчик, Ірунчик, Ірцюня, ІркаВиникли під впливом західноєвропейських мовІрена, ІренСтароцерковніОрина, ІринаКороткі форми іменіІра, Ір, Рина, Рена
Історія імені У християнському іменослові ім'я Ірина співвідноситься насамперед із Іриною Македонською, першою з жінок, прославлених церквою в лику мучениці. Ця свята була дуже шанована у Візантії.
Крім неї, з ранньохристиянських святих відомі мучениці: Ірина Коринфська (III століття) і Ірина Аквілейська (Солунська або Іллірійська) (початок IV століття).
Ім'я Ірина у Візантії відносилося до поширених і мало високий соціальний статус: серед його носіїв — дружини візантійських імператорів, одна з них, імператриця Ірина, в 797 році стала повноправною правителькою держави, а після смерті церква канонізувала її за відновлення іконошанування.
Іменини Православні іменини: 5 травня, 16 квітня, 13 травня, 18 вересняПравославний церковний календар 2024 - Православна церква України.
Примітки
Джерела Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. П. Власні імена людей [Словник-довідник] — за ред. В. М. Русанівського; НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. — 3-тє вид., випр. — Київ: Наукова думка, 2005. — 334 с., ілюстр. — Бібліогр.: с. 324-331. ISBN 966-00-0550-4