Збірна Екваторіальної Гвінеї з футболу — національна футбольна збірна, що представляє Екваторіальну Гвінею на міжнародних матчах.
Історія
До 2003 року Першим поєдинком збірної Екваторіальної Гвінеї був товариський матч проти збірної Китаю, який відбувся 23 травня 1975 року та завершився поразкою збірної Екваторіальної Гвінеї з рахунком 6:2. Більше національна збірна Екваторіальної Гвінеї не проіела жодного матчу аж до вступу в УДЕАК, який відбувся в грудні 1985 року. Цього року збірна взяла участь в розіграші Кубка УДЕАК разом з господарями Конго та Центральноафриканською Республікою. 9 грудня вони програли збірній Конго з рахунком 5:0, а 14 грудня свою першу нічию 1:1 розписали з Центральноафриканською Республікою. 16 грудня Екваторіальна Гвінея грали в плей-оф за п'яте місце проти Чаду, після нічиї 1:1 матч перейшов у серію післяматчевих пенальті, в якій з рахунком 3:2 перемогу святкувала збірна Чаду.
Екваторіальна Гвінея посяде четверте місце в Кубку УДЕАК у 1987 році, поступившись у матчі за третє місце Габону в серії післяматчевих пенальті, більше того, Екваторіальна Гвінея забила лише одного разу за весь турнір, зігравши в нічию 1:1 з Чадом. Вони також розписали нульову нічию з Камеруном. Наступний виступ Екваторіальної Гвінеї завершився шостим місцем після поразки від Центральноафриканської Республіки в серії післяматчевих пенальті. Наступного разу Екваторіальна Гвінея зіграла з Центральноафриканською Республікою в 1999 році й перемогла її з рахунком 4:2. Це була перша перемога Збірної Екваторіальної Гвінеї за всю історію її існування.
З 2003 по 2013 До 2003 року команду називали «Basilé Nacional» її часто легко перегравали інші суперники, збірна складалася виключно з місцевих гравців. З червня 2003 року місцева федерація дозволила запрошувати гравців екваторіальногвінейського походження, які грали в зарубіжних клубах і не обов'язково були народжені в Екваторіальній Гвінеї. Альберто Еджого-Овоно, Серхіо Барілья, Хосе Луїс Сенобуа та Андрес Маланго, перші три з яких народилися в Іспанії, а останній в США, вийшли на поле у матчі проти Марокко в кваліфікації до Кубка африканських націй 2004 року. Це призвело до того, що цього ж року, до команди приєдналися й інші гравці напередодні матчів кваліфікаційного раунду до Чемпіонату світу з футболу 2006 року проти Того. Родольфо Бодіпо, Іван Зарандона та Ювенал Еджого-Овоно також вийшли на поле, а тренером збірної став Оскар Енгонга. Попри відмінну гру й перемогу над Того в першому матчі з рахунком 1:0, у матчі-відповіді Екваторіальна Гвінея зазнала поразки з рахунком 0:2 та вилетіла з турніру. У наступному році Енгонгу звільняють, а на його місце приходить бразилець Антоніу Думаш, який вже був знайомий з Екваторіальною Гвінеєю, оскільки саме він тренував збірну Того в тих відбіркових матчах. З його допомогою до збірної почали виклитася як екваторіальногвінейські і/або пов'язані з нею гравці, так і бразильці, цю тактику Думаш вже випробував на тоголезькій збірній.Футбол і політичні пристрасті (блог): «Антоніу Думаш: тренер і селекціонер» Збірна виграла свій перший титул у 2006 році, перемігши в Кубку CEMAC, що представляє Економічне та валютне співтовариство Центральної Африки, і в 2009 році збірна зайняла друге місце в тому ж турнірі.
У вересні 2007 року Екваторіальна Гвінея грала кваліфікаційні матчі за право зіграти в Кубку африканських націй 2008, що мав відбутися в Гані, здійснила маленький подвиг і перемгла на «Нуево Естадіо де Малабо» з рахунком 1:0 над потужним сусіднім Камеруном (в групі цю збірну більше ніхто не зміг переграти). Екваторіальна Гвінея посіла друге місце в групі з 10-ма набраними очками (6 проведених матчів: 3 перемоги, 1 нічия та 2 поразки), але не змогла кваліфікуватися, оскільки не стала переможцем соєї групи. Проте, цей факт не затьмарив свято уболівальникам після матчу і багато з них вибігли на поле, щоб відсвяткувати історичну перемогу.
У 2008 році Екваторіальна Гвінея потрапила в Групу 4 разом зі збірними Нігерії, Сьєрра-Леоне та Південною Африкою для участі у другому раунді кваліфікації КАФ до Чемпіонату світу з футболу 2010 році. У своїй першій грі, яка відбулася 1 червня 2008 року, збірна зазнала поразки від Сьєрра - Леоне з рахунком 0:2 (відзначилися у воротах суперника Ронан і Ж. Епітьє). Другий матч збірна провела з Південною Африкою, але і його програла, цього разу з рахунком 1:4 (одним м'ячем у тому матчі відзначився Ювенал Еджого). Втретє збірна програла, цього разу Нігерії з рахунком 0:1. В другому колі знову зазнав поразки від Нігерії з рахунком 0:2 та втратив усі шанси на продовження турнірної боротьби, потім зазнав поразки від Сьєрра-Леони з рахунком 1:2. Останнім матчем на турнірі був поєдинок у Малабо з Південною Африкою, який завершився з рахунком 1:0.
Екваторіальна Гвінея зіграла серію товариських матчів, в рамках підготовки до Кубку африканських 2012 та відбіркового раунду в КАФ до Чемпіонату світу з футболу 2014. В рамках цієї підготовки вдалося перемогти Ліберію (1:0), але поступилися Кот-д'Івуару (0:2), Кабо-Верде (0:5), Малі (0:3), Естонії (0:3), і після того, через чотирнадцять місяців програли Марокко (1:2). Тому було знову запрошено частину гравців, які виступали у збірній раніше. Це був єдиний міжнародний матч з парагвайцем Карлосом Дуарте як головним тренером Екваторіальної Гвінеї, він же став для фахівця і останнім у тренерській кар'єрі через рак, який було виявлено у нього під час медичного обстеження, а наступного року він помер.El Confidencial.com: «Помер Карлос Дуарте, найкращий ватажок «вовчої зграї»» Касто Нопо було призначено виконувачем обов'язків головного тренера. У жовтні 2010 року Nzalang Nacional («Насіонал Нзаланг») програли вдома Ботсвані (0:2), ця поразка призвела до заворушень серед уболівальників та репресій зі сторони поліції.
Протягом 2011 року під керівництвом французького тренера Анрі Мішеля, якого призначили на цю посаду в грудні 2010 року,Marca.com: «Анрі Мішель, новий головний тренер Екваторіальної Гвінеї» вони перемагають Чад (2:0) та Гамбію (1:0), перервавши жахливу серію з шести поразок поспіль. Проте наступний матч, який збірна провела на виїзді у Франції, важко назвати успішним, оскільки в ньому збірна програла з різницею у два м'яча Збірній Франції U-20. Далі, вони відправилися до Португалії, щоб зіграти товариський матч проти Гвінеї-Бісау програли з рахунком 1:4. Як тільки почався спад у збірної вже в цьому ж році тренер залучив більшу кількість націоналізованих гравців, враховуючи національність тренера - в основному гравців з франкомовних африканських країн, в той час як футболісти з екваторіальногвінейським корінням та з міжнародним досвідом, такі як Хав'єр Бальбоа, Родольфо Бодіпо або Ювенал Еджонго, не були залучені до складу збірної. Мішеля було піддана критиці кількома виданнями - в першу чергу з боку Бенджаміна Зарандони для щоденної газети AS. Тому тренер почав ігнорувати дзвінки та тиск з боку уряду з вимогою піти у відставку. Команда грала у кваліфікаційному раунді відбіркового циклу до Чемпіонату світу 2014 року, вигравши двобій з Мадагаскаром (2:0 в Малабо і поразка з рахунком 1:2 в Антананаріву) та вийшла до групового раунду турніру. І, нарешті, Мішель, пішов у відставку в кінці грудня того ж року,Marca.com: «Анрі Мішель знову припиняє роботу головним тренером Екваторіальної Гвінеї» за місяць до початку КАН 2012.
На Кубку африканських націй 2012 року, в якому Екваторіальна Гвінея разом з Габоном була господарями турніру, Екваторіальна Гвінея переграла Лівію з рахунком 1:0, потім перемогли у матчі з Сенегалом з рахунком 2:1 і, нарешті, в останньому матчі першого раунду мінімально поступились Замбії (0:1). У Чвертьфіналі турніру Екваторіальна Гвінея поступилася Кот-д'Івуару з рахунком 0:3. Новим тренером Екваторіальної Гвінеї було призначено бразильця Гілсона Паулу,As.com: «Гілсон Паулу, головний тренер Екваторіальної Гвінеї» який прийшов з Васко да Гами. Вихід до в чвертьфіналу турніру ще надовго залишився в пам'яті уболівальників.
Протягом червня місяця Екваторіальна Гвінея оскаржувала результати групового етапу кваліфікації до Кубка світу, в якому вона поступилась Тунісу з рахунком 1:3 та розписала вдома нічию зі Сьєррою-Леоне з рахунком 2:2. Переломним став завершальний матч першого етапу групового раунду КАН 2013 року, який відбувся у вересні, коли Екваторіальна Гвінея розгромно програли Демократичній Республіці Конго з рахунком 0:4. Це спонукало міністра спорту і його радника шукати гравців знову в Бразилії, щоб зміцнити національну команду для другого етапу групового раунду. Дев'ять гравців з країн Південної Америки були викликані до збірної Екваторіальної Гвінеї, але їх присутність не допомогла, скільки збірна здобула мінімальну перемогу з рахунком 2:1 і не зуміла продовжити боротьбу в наступних раундах турніру. Один з цих нових гравців, Клаудіней "Рінкон" Рамуш, помер вже наступного року від зараження малярієюMundodeportivo.com: «Рінкон, гравець Збірної Екваторіальної Гвінеї, загинув від малярії» під час однієї з поїздок на черговий відбірковий матч.
З 2013 року і до сьогодні У 2013 році для футболу Екваторіальної Гвінеї починаються нововведення. Боніфасіо Манга Обіанг, який 17 років головував на посаді президента ФЕГУЇФІТ, вирішує не боротися за президентський пост,Guineaecuatorialpress.com «Боніфасіо Манга Обіанг йде з посади президента ФЕГУЇФІТ» ці перегони виграв Домінго Мітуй, який до цього був президентом клубу Аконангуї. Крім того, контракт тренера Гілсона Паулу не було продовжено,Guineaecuatorialpress.com: «Гілсон Паулу більше не тренує Нзаланг Насіонал» і в березні за рекомендацією Бенджаміна Зарандони замість бразильця прибув іспанець Андоні Гойкоечеа.As.com: «Андоні Гойкоечеа підписав контракт на один рік з Екваторіальною Гвінеєю»
Крім того, їм дещо пізніше вдається переконати гравця першого іспанського дивізіону Еміліо Нсуе, який приєднався до команди (це стало можливим через те, що його батько походить з цієї країни), він миттєво стає новим кумиром для фанатів збірної. Перша офіційна гра року була проти Кабо-Верде, яка завершилася прекрасним стартом в КАН 2013. Вони виграли з рахунком 4:3, а Нсуе оформив хет-трик у тому матчі. Однак виступ був затьмарений арбітражним рішенням, яке було пов'язане з величезною кількістю іноземних гравців натуралізованих Екваторіальною Гвінеєю неправильно, яка спонукала ФІФА відкрити справу і розглянути можливе покарання збірної у вигляді штрафу.
Керівний орган світового футболу ухвалив рішення анулювати результати двох матчів, в яких у складі Екваторіальної Гвінеї виходив Нсуе,Europapress.es: «ФІФА застосовує санкції до Екваторіальної Гвінеї за порушення при натуралізації гравця Мальорки Нсуе» зарахувати технічну перемогу Кабо-Верде, плюс зобов'язав виплатити грошовий штраф Федерацію Футболу Екваторіальної Гвінеї. На чемпіонаті світу з футболу U-20 2009 року Нсуе представляв Іспанію (країна його народження) а, отже, його було внесено до списку іспанських гравців, які були включені в реєстр ФІФА. Отже, Федерації футболу Екваторіальної Гвінеї потрібно буде довести ФІФА свої права на Нсуе перш ніж залучати гравця в офіційних матчах за збірну Екваторіальної Гвінеї і тоді збірну більше не будуть карати. Збірна завершила виступи в кваліфікації до Чемпіонату світу у відбірковій групі B у нижній частині турнірної таблиці, зробивши всього 2 очки.