Ера́ст Гуцуля́к (3 грудня 1930, Рівне — , Торонто) — канадський підприємець, громадський діяч і меценат українського походження. Президент компанії «Medical Pharmacies Group». Засновник Канадського фонду «Дітям Чорнобиля» та голова відділу Конґресу Українців Канади в місті Ошава (1966; 1973—1974), член Ліги українських меценатів. Радник Прем'єр-міністра України (1993). Почесний консул України в Канаді (2004—2013).

Біографія Ераст Гуцуляк народився 3 грудня 1930 року в Рівному в родині українського історика та географа Михайла Гуцуляка.

Навчався у Рівненській гімназії. З 1945 по 1948 зі сім'єю перебував у таборах для переміщених осіб у Карлсфельді (під Мюнхеном) та в Берхтесґадені. Улітку 1948 року емігрував разом з родиною до канадського Ванкувера, де працював на різних роботах: мив бідони в молочниці, патрав курей у ресторані, був кельнером. Батько наполягав на продовженні навчання і згодом Ераст закінчив «King Edward High School» і вступив на фармацевтичний факультет університету Британської Колумбії, який закінчив у 1955 році. Отримавши вищу освіту і взявши в кредит ліки, на зекономлені 500 доларів відкрив першу невелику аптеку у місті Ошава, опісля —другу.

Аптечний бізнес приносив прибутки. Ераст Гуцуляк заснував і став президентом компанії «Medical Pharmacies Group», яка має мережу аптек в Онтаріо і нараховує в цій провінції понад шістсот працівників. Його компанія вважається однією з найбільших у Канаді за постачанням ліків для будинків, у яких проживають немічні та старі люди. Гуцуляк у 35 років стає мільйонером.

Громадська діяльність у Канаді У 1989 році підприємець познайомився з Іваном Драчем, Дмитром Павличком, які були діячами Руху і приїжджали до Канади. Після того, як сам відвідав Україну, повернувшись до Канади, в 1990–1994 роках в умовах утворення незалежної України, Ераст Гуцуляк створює і очолює Канадське Товариство Прихильників Руху. Дане Товариство фінансувало діяльність Народного Руху в Україні. Ераст Гуцуляк був одним із засновників та перших членів ради Фонду «Дітям Чорнобиля» в Канаді.

У 1966 та з 1973 по 1974 рік обіймав посаду голови відділу Конґресу Українців Канади в місті Ошава. Був головою клубу професіоналістів та підприємців м. Ошави та станичним пластової станиці в Торонто.

У 1989 році з ініціативи Ераста Гуцуляка було засновано Катедру Української Культури та Етнографії при Альбертському Університеті з метою збереження досягнень української народної творчості.

10 вересня 1992 року Ераст Гуцуляк придбав за 615 тис. доларів будинок в Оттаві у престижному районі та від імені своєї родини подарував цей будинок Уряду України для того, щоб розмістити в ньому Посольство України в Канаді.

У 1992 році був членом організаційного комітету із підготовки та проведення Всесвітнього форуму українців 21-24 серпня 1992 року в Києві у Палаці культури «Україна».

В 1993 році постановою Кабінету Міністрів України Ераста Гуцуляка було призначено радником Прем'єр-міністра України.

З 2004 року обіймає посаду Почесного Консула України в Канаді.

У 2007 році Ераст Гуцуляк подарував 550 акрів землі в околиці міста Ошави з тим, що цю землю буде перетворено на парк для майбутніх поколінь.

Меценатство в Україні

У 2008 році за ініціативою Ераста Гуцуляка Конґрес Українців Канади виділив 100 тис. доларів на відзначення роковин жертв Голодомору 1932-1933 років. Ераст Гуцуляк також особисто додав 50 тис. доларів.

Також Гуцуляк спонсорував випуск таких видань, як «Словник співаків України» Івана Лисенка та «Дороги долі» Наталії Негребецької.

У 2006 році з метою поширення української мови в Криму був одним зі спонсорів мовно-комп'ютерного конкурсу, проведеного Всеукраїнською громадсько-політичною та літературною газетою «Кримська світлиця», яку Ераст передплатив у кожну кримську школу.

Спонсорство Острозької академії

Співпраця Ераста Гуцуляка з Національним університетом «Острозька академія» розпочалася у 2006 році з фінансування будівництва нового навчального корпусу академії. До комплексу входить вежа імені Ераста та Ярміли Гуцуляків. Під час візиту до Острозької академії Ераст Гуцуляк зазначив:

За внесок у розбудову Острозької академії подружжя Гуцуляків нагородили відзнаками академії — срібними медалями «Василь-Костянтин Острозький», а також присвоїли звання Почесних академіків Острозького академічного братства.

У травні 2011 року Ераст Гуцуляк знову приїхав до Острозької академії, де проінспектував будівництво гуманітарного корпусу та поспілкувався зі студентами. За благодійну діяльність ректор академії Ігор Пасічник вручив меценату найвищу нагороду академії — золоту медаль князя Костянтина Острозького.

Меценат Рівненської гімназії

Ераст Гуцуляк також був меценатом Рівненської гімназії № 1, де колись навчався. Коли у 1994 році відродилась Рівненська гімназія, нею було налагоджено тісні стосунки із паном Гуцуляком. З 1995 року він є частим гостем гімназії. Він створив преміальний фонд для щорічного нагородження учнів — переможців олімпіад, конкурсів Рівненської української гімназії. Меценат подарував для гімназії комп'ютерний клас. До шкільної бібліотеки було передано бібліотеку Гуцуляка Михайла Михайловича і названо його іменем.

17 травня 2011 року, перебуваючи на Рівненщині, Ераст Гуцуляк взяв участь у «Святі талантів», яке проводилося в Рівненській українській гімназії. Він вручив преміальні гранти найкращим гімназистам та педагогам і відкрив кабінет географії імені Михайла Гуцуляка у навчальному закладі.

Особисте життя У 1954 році Ераст одружився з Лідією Фодчук, вони мали четверо дітей (Рома, Юрко, Марчик і Христина). Лідія була співачкою оперети. Активно займалась гуманітарними справами чоловіка в Україні. Їм довелось пережити загибель сина Марчика у дворічному віці, а 21 січня 1996 року померла дружина Ліда. Згодом Ераст Гуцуляк одружився вдруге з Ярмілою (Долорес) Букою.

Син Юрій — віцепрезидент Світового конгресу українців, співвласник Medical Pharmacies Group, президент Фонду Гуцуляка.Д-р Юрій Гуцуляк, Vice President, Development and Fundraising // Світовий конгрес українцівІнформація про Юрій Гуцуляк // forbes.ua

Своє життя Ераст Гуцуляк описав у книзі спогадів «Моя дерев'яна валізка», яку презентував під час одного з візитів до Острозької академії у 2011 році.

Нагороди

Шевченківська медаль (1995; Конґрес Українців Канади); Почесна відзнака Президента України (22 серпня 1996) — за багаторічну благодійну діяльність, сприяння розвиткові української культури, освіти, науки; орден «За заслуги» ІІ ступеня (15 серпня 2001) — за вагомий особистий внесок у піднесення міжнародного авторитету України, зміцнення співробітництва і дружніх зв'язків з історичною Батьківщиною та з нагоди 10-ї річниці незалежності України; почесний доктор права Альбертського Університету (2001); член ордена Канади (2006); Медаль Діамантового ювілею королеви Єлизавети II (2013); Почесна відзнака Міністерства закордонних справ України.

Примітки