Торонто

Торо́нто () — найбільше місто Канади: столиця провінції Онтаріо та центр одного з найзаселеніших регіонів Канади, відомого як Золота підкова. Розміщене у південній частині провінції Онтаріо, на північно-західному узбережжі однойменного озера. Найбільший промисловий, торговий і фінансовий центр Канади, великий транспортний вузол, важливий науковий, культурний, релігійний і мистецький осередок. За версією журналу «Форбс» Торонто замикає десятку міст світу з найпотужнішою економікою (2008)Журнал «Форбс». Міста світу з найпотужнішою економікою. 15 липня 2008 року. .

Фігурує як важливий центр української діаспори в Північній Америці, в якому розташовані численні громадські організації, освітні, релігійні та мистецькі установи діаспори. За статистикою Перепису населення Канади (2006) у місті Торонто та в його передмістях проживає 122 тисячі осіб, які вважають себе українцями за етнічним походженням.

Історія

До створення міста Археологічні знахідки вказують, що люди жили на північному узбережжі озера Онтаріо в районі сучасного Торонто вже понад 11 тисяч років тому, прийшовши туди з півдня після останнього льодовикового періодуІсторія міста на сайті Мерії Торонто..

Коли європейці вперше з'явилися на цих територіях в 17-му столітті, вони були заселені племенами гуронів. Спочатку в районі сучасного Торонто з'явилися французькі торговельні пости, згодом контроль над цими землями отримали англійці, які у 1787 році придбали у племені Міссісога понад 1000 км² території навколо сучасного Торонто. А в 1793 році тодішній представник британських інтересів у регіоні лейтенант-губернатор Верхньої Канади Джон Сімко у районі Старого міста сучасного Торонто заснував поселення Йорк, яке назвали на честь фельдмаршала британської армії Фредерика, герцога Йоркського. Сімко вирішив перенести столицю Верхньої Канади з Ньюарка до Йорка, вважаючи, що нове місто буде менше вразливим від нападу Сполучених Штатів. Гарнізон Йорка розташувався у форті Йорка, побудованому на в'їзді до природної гавані міста.

Під час Англо-американської війни 1812—1815 років, у квітні 1813 року форт Йорк на короткий час захопили американські війська. Він зазнав значних руйнувань, зокрема було спалене приміщення провінційного парламенту.

Історія Торонто

Початок історії Торонто зазвичай відносять до 1787 року, коли землі, на яких розташовувалося Торонто, британці придбали у племені Міссісагуа. Це обумовлювалося стратегічним розташуванням міста; завдяки косі, яку утворив сплив річки Дон, сучасне Торонто мало (і має) чи не найкращу гавань з британського (канадського) боку Великих озер. Це сприяло створенню Янг-стріт як стратегічної дороги, що поєднувала внутрішню територію Канади з акваторією Великих озер, яка пов'язана з Атлантичним океаном.

Стратегічне розташування Торонто зумовило те, що в 1796 році до нього перевели столицю «колонії Верхньої Канади» (сучасної провінції Онтаріо), яка залишається там і донині. Під час війни 1812 року між США та Канадою провінційний парламент було зруйновано американськими солдатами (на що британці відповіли спаленням Білого дому та Конгресу у 1814). Однак, через численні адміністративні реформи, які передували створенню Канадської конфедерації, місце, в якому була тоді столиця Верхньої Канади, достатньо складно ідентифікувати.

Наслідки подій, які відбулися під час битви за Форт Йорк у 1813 році, з сучасної точки зору виглядають як привід до виникнення у канадців елементів національної свідомості. Сталося так, що під час тієї битви британці підірвали склади пороху; однак, через особливості конструкції арсеналу, більшу частину наслідків вибуху відчула на собі армія американців, яка очікувала від британців відносно безкровної здачі за наслідками битви. Такий результат призвів до розграбування міста Йорк — і реакції на це канадців; якщо Канада до цього загалом розглядала війну як боротьбу двох зовнішніх сил, то після пограбування Йорка ідентифікувала себе з британською адміністрацією.

Формальне створення міста на основі поселення Форт-Йорка відбулося 6 березня 1834 року на вимогу населення, кількість якого на той час становила 9 250 осіб та була найбільшою у провінції. Протягом обговорення назви нового міста перемогли прихильники надання місту історичної назви місцевості, на якій воно лежало, — Торонто. Зокрема, їх аргументом було «…це місто буде єдиним Торонто у світі». Першим мером Торонто став Вільям Лайон Маккензі.

Щодо існують кілька точок зоруThe real story of how Toronto got its name (Справжня історія про те, як Торонто отримало своє ім'я) — стаття на сайті . Найпопулярнішими версіями походження цієї назви є: від Ткаронто, що мовою племені могавків значить «де дерева ростуть з води». Прихильники цієї версії зазначають, що індіанці називали цим словом вузьку протоку між озерами Сімко та Коучичинг на 125 кілометрів північніше Торонто. Завдячуючи французам, які першими з європейців прийшли на ці землі, назва Таронто перейшла спочатку до сучасного озера Сімко, згодом до протоки, що єднає Сімко з озером Онтаріо, і, врешті решт, назву Торонто отримав французький форт, збудований на узбережжі останнього, на місці сучасного міста. від Торонтон, що мовою племені гуронів значило «місце зустрічі». На думку прихильників цієї версії походження назви міста, територія, на якій розташоване Торонто, слугувала місцем зустрічі індіанських племен.

Торонто динамічно розвивалося протягом 19-го століття, ставши основним центром імміграції до Канади. Різке зростання населення відбулося під час Великого голоду в Ірландії, до 1851 року переселенці з Ірландії стали найбільшою з етнічних груп міста. Протягом 1849-52 і, пізніше, з 1856 по 1858 роки Торонто було столицею Об'єднаної провінції Канада, а з моменту створення у 1867 році провінції Онтаріо стало її беззмінною столицею.

Протягом другої половини 19-го століття в Торонто була побудована розгалужена система каналізації, вулиці отримали освітлення газовими ліхтарями, з'явилися трамвайні лінії, місто було з'єднане залізницею з іншими частинами країни. До 1891 року населення міста перевищило 180 тисяч осіб — окрім невпинного притоку іммігрантів до міста переїжджають мешканці навколишніх сіл та містечок, спостерігається високий рівень народжуваності. У 1904 році значна частина центру міста була зруйнована пожежею, але була швидко відбудована.

У 1918 р. у Торонто відбулися масові антигрецькі заворушення, що спричинило переселення значної частини греків Торонто від вулиці Янг до місця поблизу Данфорт-авеню, нині відомого як Гріктаун («грецьке містечко»).

У 20-му столітті розвиток міста відбувався прискореними темпами, не в останню чергу за рахунок хвиль імміграції з країн Європи та Азії. У 1951 році населення міста сягнуло 1 мільйона осіб, за двадцять років подвоїлося, а в 1980-х Торонто стало найнаселенішим містом Канади, обійшовши за цим показником Монреаль. У 1954 році в місті відкрився перший в країні метрополітен. Протягом 1970-х років у місті відбувався будівельний бум, зокрема центр Торонто був забудований хмарочосами, які стали одним з символів міста. А в 1976 році тут зведено Сі-Ен Тауер — телевізійну вежу висотою 553 м, що понад 30 років залишалася найвищою спорудою у світі, і є символом не лише Торонто, але й усієї Канади.

Створення мегалополісу Торонто Ще в 1954 році почався процес формального злиття Торонто з навколишніми населеними пунктами: провінційний Уряд Онтаріо ухвалив рішення про створення на основі Торонто та 12 сусідніх містечок і сіл агломерації, яка отримала назву «Метрополія Торонто» (). До компетенції уряду агломерації було віднесено питання, які вимагали чіткої координації дій органів місцевого управління цих населених пунктів, зокрема — управління земельним ресурсами, водопостачання, будівництво й утримання автошляхів, охорона правопорядку, громадський транспорт. У 1967 році сім найменших населених пунктів, що входили до Метрополії Торонто, були злиті з більшими частинами агломерації, яка з того часу, окрім безпосередньо Торонто, включала міста Йорк, Північний Йорк, Східний Йорк, Скарборо та Етобіко. У 1998 році за рішенням Уряду Онтаріо ця агломерація була об'єднана в єдине місто — мегалополіс Торонто, муніципалітети інших міст, які входили до агломерації, були розформовані.

Визначні місця Торонто

Діловий центр Торонто (Downtown Toronto) Даунтаун Торонто — одне з найпривабливіших місць для туристів. Простягається на південь від вулиці Блюр, між Батгерст-стріт і Дон-Веллі-Парквей. Також тут розташовані: Берегова лінія Торонто, Район Розваг, Фінансовий район, Площа Дандас, Китайський квартал, Кенсінгтонський ринок, Університет Торонто, Черч і Велслі, Кебіджтаун, Ринок Сент-Лоренс.

Середня частина Торонто Середмістя (Midtown) Тут розташовані: Йорквіл, Аннекс, Каса Лома, Роздейл, Форест-Гілл, Дейвісвіл, Лісайд.

Західна частина Торонто. Тут розташовані: Форт-Йорк, Гай-Парк, Блур-Вест-Віледж, Блек Крік Піонер віледж.

Північна частина Торонто. У колишньому містечку-сателіті, а зараз районі Торонто North York традиційно проживало багато євреїв Тому. не дивно, що саме тут на кошти місцевої громади у Earl Bales Park було споруджено меморіал жертвам Голокосту за проектом Ернеста Рааба (Ernest Raab) та засновано музей Holocaust Center of Toronto (4600 Bathurst St. На станції метро North York Centre розбито Mel Lastman Square (5100 Yonge St.). Тут часто відбуваються різноманітні рекламні акції, наприклад, безкоштовна роздача шоколаду, а, взимку відкривають ковзанку. На цій же площі — колишній муніципалітет незалежної адміністративної одиниці North York — North York Civic Centre (5100 Yonge St.) та Toronto Centre for the Arts (5040 Yonge St.

Східна частина міста. East side — мальовнича частина Торонто, що тягнеться вздовж узбережжя на схід від Don Valley Parkway. Перший район, у якому Ви опиняєтеся, рухаючись по Queen St. East на схід з перехрестя Don Valley — Riverdale, до середини ХІХ ст. був невеличким селом. Його розвиток активізується в 1880-1920-х рр. внаслідок розбудови залізничних сполучень, а також найбільшого в Торонто моста — Prince Edward Viaduct.

Leslieville був названий так на честь Джорджа Леслі (George Leslie), що жив тут у 1850-х рр. Цей район відомий через Александра Мюіра (Alexander Muir) — директора місцевої школи Leslieville Public School, який написав пісню The Maple Leaf Forever. Дім Мюіра, названий Maple Cottage, зберігся й досі.

Також цікавим місцем в Східній частині міста є Пляжі.

Клімат Торонто розташоване у зоні вологого континентального клімату. Для міста характерні тепла волога погода влітку та досить холодні зими. Високий рівень урбанізації та безпосередня близькість до води обумовлюють відсутність різких коливань між денною та нічною температурами повітря.

Щорічна норма опадів перевищує 800 мм, найвологішим сезоном є літо. Снігопади можливі з листопада до середини квітня.

Економіка

Торонто — один з найважливіших ділових та фінансових центрів Північної Америки, фінансова столиця Канади. У місті розташовані штаб-квартири п'ятірки найбільших канадських банків, а також значної частини корпорацій країни. Фондова біржа Торонто за рівнем ринкової капіталізації займає сьоме місце у світі.

Сукупний внесок економіки Торонто в національну економіку Канади оцінюється в 11 % ВВП країни. ВВП міста в 2005 році перевищив 127 мільярдів канадських доларівОгляд муніципальної економіки на сайті мерії Торонто. .

В місті проживає 1,4 млн працездатних людей, тобто одна шоста усієї робочої сили Канади.

Досить висока ціна землі призвела до виведення безпосередньо виробничих потужностей промислових підприємств за межі Торонто, однак місто залишається одним з найбільших центрів дистрибуції промислової продукції в Канаді.

Торонто має розвинуту індустрію послуг, тут розташовані найбільші медійні, телекомунікаційні та страхові компанії, місто має розгалужену мережу готелів, закладів громадського харчування та торгівлі.

Спорт