Джойнт (, , «Американський єврейський об'єднаний розподільчий комітет»; до 1931 року — «Об'єднаний розподільчий комітет американських фондів допомоги євреям, що постраждали від війни») — найбільша єврейська благодійна організація, створена у 1914 році. Штаб-квартира розташована в Нью-Йорку.
«Джойнт» допомагає євреям, котрі потребують захисту або фінансової допомоги, по всій земній кулі за межами США. У 2004 році представництва «Джойнт» діяли в 60 країнах світу. Основні напрями роботи: допомога літнім людям, підтримка сім'ї та дітей, розвиток єврейської спільноти, міжнародний розвиток.
З 9 грудня 2008 року президентом «Джойнту» є доктор Ірвінг Смоклер (), а виконавчим віцепрезидентом (з 2002 року) — Стівен Швейгер ().
У 2007 році діяльність «Джойнту» була відзначена Державною премією Ізраїлю.JDC-Israel Wins Israel Prize for Lifetime Achievement and Contribution to Israeli Society
Історія
Створення і Перша світова війна
4 жовтня 1914 року лідери спільноти ортодоксального юдаїзму в США створили «Центральний комітет допомоги євреям, котрі постраждали від війни» (), який очолив Леон Камайкі ().
25 жовтня впливові єврейські діячі, в основному німецького походження, на чолі з Феліксом Варбургом, Джейкобом Шиффом та Льюісом Маршаллом створили «Американський єврейський комітет допомоги» під керівництвом Маршалла.
27 листопада 1914 року ці організації об'єднались (звідси й назва «Джойнт» — «об'єднаний»). У серпні 1915 року до них приєднався також «Народний комітет допомоги» () під керівництвом Меіра Лондона, заснований єврейськими робочими організаціями.Bauer Y. American Jewish Joint Distribution Committee // Encyclopaedia Judaica, Vol. 2. Col. 827—832.
Першим головою організації став Фелікс Варбург, відомий фінансист та філантроп німецького походження. Під час Першої світової війни «Джойнт» пересилав гроші через посольство США в Петрограді всеросійському Єврейському комітету допомоги жертвам війни, а вже цей комітет розподіляв кошти на власний розсуд, разом з коштами, зібраними серед російських євреїв, отриманими від влади чи з інших джерел. У Німеччині «Джойнт» працював з «Єврейським комітетом допомоги Польщі та Литві» (). До завершення 1917 року «Джойнт» перевів у Росію 2532000 доларів, 3000000 — в зону німецької окупації Польщі і Литви, 1532300 — в Галіцію та 76000 — в Румунію.
У цей же період «Джойнт» надавав допомогу єврейським спільнотам Угорщини та Чехословаччини через місцеві єврейські комітети, оскільки при розподіленні ресурсів, котрі «Джойнт» передавав через Американську адміністрацію допомоги, євреї ставали жертвами дискримінації.
Всього за перші 5 років діяльності організація спрямувала на благочинну діяльність 38 млн доларів.
У міжвоєнний період
Із завершенням війни «Джойнт» зіткнувся з тим, що сотні тисяч євреїв у Східній Європі виявились потребуючими допомоги. Багато хто був змушений покинути свої домівки, втратив майно і засоби для існування.
У країнах Східної Європи
«Джойнт» спрямував у Східну Європу понад 100 своїх працівників на чолі з доктором Борисом Богеном, котрий відкрив відділення у Варшаві в червні 1919 року. У 1920 році Боген був призначений керівником європейського відділення «Джойнту». В першу чергу «Джойнт» почав фінансування охорони здоров'я та забезпечення дітей.
Гроші виділялись на ремонт лікарень, придбання медичного обладнання та матеріалів. «Джойнт» став ініціатором створення ряду організацій у Польщі та фінансував їх.
Однією з таких організацій стало створене у 1921 році «Товариство з охорони здоров'я єврейського населення» (, TOZ) — польський спадкоємець «Товариства охорони здоров'я єврейського населення», заснованого у 1912 році в Санкт-Петербурзі.
Понад 200 тисяч єврейських дітей в країнах Східної Європи стали сиротами в результаті війни. Для догляду за ними і для дітей, чиї батьки виявились не в змозі їх утримувати, JDC створив дитячі будинки, дитячі сади та літні табори. Фінансувалось харчування і медична допомога дітям. У 1923 році була заснована «Федерація з догляду за сиротами в Польщі» (CENTOS), котра функціонувала до початку Другої світової війни.
У Чехословаччині місцевий єврейський комітет допомоги розподіляв те, що постачав «Джойнт». В Угорщині ортодокси, реформісти та сіоністи об'єднали зусилля в наданні допомоги у зв'язку з дискримінацією єврейського населення при розподілі американської допомоги від ARA.
Після липня 1921 року «Джойнт» реорганізував свою роботу таким чином, щоб вона була спрямована на відновлення самостійної діяльності спільнот та в подальшому опору на власні ресурси.
У Палестині
У Палестині після вирішення найтерміновіших післявоєнних проблем «Джойнт» взявся за здійснення цілої низки економічних, соціальних та культурних програм.
«Джойнт» створив відділ досліджень в напрямі боротьби з малярією, а також відправив у Палестину медперсонал, котрий став предтечею майбутньої медичної організації «Хадасса». Для догляду за приблизно 5000 дітей, котрі стали сиротами в результаті Першої світової війни, «Джойнт» заснував «Палестинський комітет з догляду за сиротами», котрий здійснював нагляд над цими дітьми з 1919 до 1929 року, доки вони не стали самостійними. У області освіти JDC підтримував школи і єшиви, виділив кошти для створення Єврейського унірвеситету в Єрусалимі.
У 1922 році JDC в співпраці з Єврейським колонізаційним товариством забезпечив фінансування сільськогосподарських проектів у Палестині, зокрема, розвиток виробництва цитрусових. Було субсидійовано будівництво електростанції і створено фонд для надання дрібних кредитів на розвиток бізнесу. «Джойнт» витратив у Палестині понад 8 млн доларів протягом 1914—1932 років.
У Радянській Росії та СРСР
Згідно з першим договором, укладеним з радянською владою в червні 1920 року, «Джойнт» був змушений працювати з підконтрольним більшовикам «Єврейським громадським комітетом». Представник «Джойнту» доктор Розенблат 30 жовтня 1920 року виступив на засіданні пленуму «Єврейського громадського комітету». Він розповів про історію «Джойнту», основні напрями роботи, основних інвесторів. Він пояснив, що ідея надання допомоги жертвам погромів була дуже популярною серед єврейського населення Америки. «Джойнт» пропонував сконцентруватись не просто на філантропії, а на адресній соціально спрямованій допомозі, в тому числі спонсоруванні освітніх та медичних проектів.
Боротьба з голодом, допомога потерпілим від погромів та малозабезпеченим
9 листопада 1920 року Розенблат повідомив «Єврейському громадському комітету», що на допомогу потерпілим від погромів євреям Росії виділено 500 тисяч доларів. З них 100 тисяч вже передані в розпорядження самого Розенблата і стільки ж — в розпорядження «Єврейського громадського комітету». Кошти витрачались на закупівлю необхідних речей, ліків, продуктів та будівельних матеріалів для потерпілих від погромів.
Голод, котрий давав про себе знати на Поволжі та Східній Україні, дозволив «Джойнту» діяти самостійніше у складі «Американської адміністрації допомоги» (ARA, 1921—1923), в котру він пожертвував до 4 млн доларів. В середині липня 1922 року «Джойнт» годував лише в Україні 800 тисяч дітей щоденно. В пік голоду «Джойнт» годував до 2 млн людей в Україні та Білорусі. «Єврейський громадський комітет» за сприяння «Джойнту», у 1922 році надавав допомогу 132 тисячам дітей в дитячих домах, школах, дитячих садах, лікарнях, поліклініках. До середини 1923 року тільки в білоруському представництві «Джойнту» працювало 16 співробітників.
Перехід від філантропії до підтримки економічної діяльності
Після цього «Джойнт» зайнявся «реабілітаційною» допомогою з метою перетворити залежне від допомоги населення в самодостатнє. У 1923 році він привіз в Україну американські трактори, з допомогою яких відновлювали розорені війною та погромами єврейські сільськогосподарські колонії, а також обробляли землі їх неєврейських сусідів. Успіх цієї програми надихнув директора російського відділу «Джойнту», американського агронома російського походження Джозефа (Йосифа Борисовича) Розена (Joseph Rosen) на висунення амбіційного плану перетворення в християн сотень тисяч збіднілих містечкових євреїв. У 1924 році між «Джойнтом» та радянською владою було підписано домовленість про створення корпорації «Агро—Джойнт» (American Jewish Joint Agricultural Corporation), котра взялась за аграризацію євреїв. Для фінансового забезпечення проекту в 1928 році «Джойнтом» було створено акціонерне «Американське товариство з облаштування єврейських ферм» (The American Society for Jewish Farm Settlements in Russia) під керівництвом Джеймса Розенберга (James N. Rosenberg) і з Джуліусом Розенволдом (Julius Rosenwald) як головним інвестором. Зібрані товариством кошти дозволили продовжувати роботу в СРСР навіть у часи Великої депресії, коли діяльність «Джойнту» в інших країнах майже припинилась.
Із Америки в єврейські колонії завозили сучасну сільськогосподарську техніку, високоврожайне посівне зерно, племінну худобу. Агрономи «Агро-Джойнту» опікали колоністів та навчали їх передових методів ведення сільського господарства. В Джанкої «Агро-Джойнт» збудував та обладнав завод з ремонту сільськогосподарської техніки. За час своєї діяльності «Агро-Джойнт» надав допомогу в переселенні на землю більш як 150 тис. євреїв, заснувавши чи укріпивши понад 250 поселень, витративши 16 млн доларів, не враховуючи видачі довгострокових кредитів. У 1930-х роках колективізація та ліквідація безробіття в містах привели до відпливу молоді в міста та зменшенню чисельності євреїв-аграріїв.
«Агро-Джойнт» надавав допомогу і міському єврейському населенню, підтримуючи виробничі кооперативи, медичні заклади, професійно-технічні школи. Фінансування підготовки кадрів для промисловості «Агро-Джойнтом» підсилилось в роки перших п'ятирічок. До 1929 року деяка частина його бюджету витрачалась також на підтримання незалежних єврейських організацій соціальної допомоги, єврейської культури та підпільної релігійної діяльності.
«Агро-Джойнт» працював у СРСР до 1938 року. Із 14000 єврейських сімей, поселених на землі за роки цього проекту, частина після організації когоспів до 1938 року повернулась в міста, а більшість тих, хто залишився, було вбито в ході Голокосту.
Деяка частина американської допомоги — одяг, харчування, машини, обладнання, технології, навчання передовим методам сільського господарства і т. д. — поширились і серед неєвреїв, що сприяло прогресу радянської економіки, охорони здоров'я, освіти, культури, а також зниженню рівня антисемітизму в радянському суспільстві.
Допомога жертвам нацистських переслідувань
З моменту приходу до влади у Німеччині націонал-соціалістів у 1933 році «Джойнт» надавав підтримку єврейським спільнотам цієї країни, а в подальшому допомагав десяткам тисяч німецьких, австрійських та чеських євреїв втікати від нацистських переслідувань в інші країни. Європейська штаб-квартира «Джойнту» була переведена з Берліна в Париж, а після окупації останнього — у Лісабон. У 1939 році «Джойнт» допоміг більш як 100000 біженців емігрувати з Німеччини. У 1940 році «Джойнт» допомагав біженцям в більш як сорока країнах Східної та Західної Європи, Азії та Латинської Америки.
З початком Другої світової війни «Джойнт», разом з організаціями HICEM і Emigdirect, сприяв еміграції єврейських біженців з Європи. В ряді країн Західної Європи «Джойнт» організував сільськогосподарські школи для підготовки майбутніх поселенців до життя в Палестині.
В 1941 році «Джойнт», за домовленістю з НКВС, брав участь у відправці польських євреїв-біженців з Литви в Палестину та Японію через радянську територію.