Клі́макс в екології та геоботаніці — відносно стійкий стан рослинного покриву в біогеоценозі, що виникає у процесі зміни фітоценозу. Часто клімакс розглядають як завершальний, рівноважний етап розвитку екосистеми (моноклімакс). Клімакс залежить від кліматичних факторів, від місцевих особливостей ґрунту та від впливу людини на природу* .
Концепції клімаксу Термін вперше запроваджений Ф. Клементсом (1916)Clements, Frederic E. 1915. Plant Succession: An Analysis of the Development of Vegetation. Washington D.C.: Carnegie Institution of Washington, який був прибічником теорії моноклімаксу та стверджував, що в будь-якій кліматичній зоні існує тільки один клімаксний стан. До його встановлення ведуть усі сукцесії.
Багатьма екологами ця теорія була критично переглянута та запропонована теорія поліклімаксу. Згідно з нею на певній ділянці клімакс може визначатись якимось одним, провідним, або ж кількома факторами у комплексній взаємодії: кліматом, ґрунтовими умовами, топографією, пожежами тощо, тому в одній кліматичній зоні цілком може існувати цілий ряд специфічних типів клімаксуБигон М., Харпер Дж., Таунсенд К. Экология, особи, популяции и сообщества. — М.: Мир, 1989..
Примітки
Див. також Сукцесія Екосистема Катаклімакс Індекс клімаксної адаптації Конвергенція фітоценозів Посилання