Армату́ра, ришту́нокРишту́нок – Словник української мови в 11 т.

1. буд. Тимчасове дерев’яне або трубчасте обладнання, що встановлюється біля стін споруди під час її відбудови, ремонту, реставрації і т. ін.Практичний словник виробничої термінології – ст. 2:

«Арматура – риштунок(-нку)

«Арматурщик – риштунник(-ка)» – металеві вироби, що застосовуються для армування залізобетонних конструкцій з метою посилення їхньої міцності.

Для виготовлення арматури використовується спеціальна арматурна вуглецева та низьколегована сталь.

Стрижні виготовляють довжиною від 6 до 12 м. Арматурні вироби постачаються в прутках і мотках, можуть виготовлятися вимірної та невимірної довжини.

Примітки