Пам'ятник генералу Альвеару — кінна скульптура роботи Антуана Бурделя, розташована в районі Реколета у місті Буенос-Айрес, Аргентина. Споруджена на честь військового і політичного діяча Карлоса Марії де Альвеара.

Історія створення

1912 року друг Антуана Бурделя аргентинський колекціонер Родольфо Алькорта запропонував йому взяти участь у конкурсі на створення проєкта пам'ятника генерала Альвеара, який оголосила влада Буенос-Айреса. Умовами були зображення генерала на коні на постаменті з чотирма алегоричними фігурами. Вигравши конкурс, Бурдель отримав замовлення 1 березня 1913 року.

Алегорії додатково пояснювали чесноти генерала — Міць (Сила), Переможність, Волелюбність (Свобода), Красномовність. Першу модель майбутнього кінного монумента митець створив 1912 року. Скульптор довго розраховував масштаб, реальну висоту споруди, до шести разів переробляв кожну алегорію, бо вони були своєрідним анахронізмом. Бурдель працював десять років, накопичивши значну кількість малюнків з варіантами. Коней він замальовував в стайнях кірасирського полку в рідному Монтобані, куди перебрався в роки Першої світової війни. Майстер зупинився на варіанті з підкресленим вертикалізмом.

На виливання з бронзи всіх фігур витратили три роки. Розпочатий в 1912 році твір був закінчений лише через 14 років. 1925 року скульптура була доставлен з Франції до Аргентини. Пам'ятник був урочисто відкритий 16 жовтня 1926 року.

Скульптор вважав цей пам'ятник однією зі своїх кращих робіт.

Опис

Кінь і вершник як одне ціле в статичній позі добре виглядають на тлі неба. Кінна статуя має висоту 5 м і виконана в стилістиці парадних монументів Атичності і Відродження.

Постамент з рожевого граніту висотою 13 м і площею основи 20 м² був споруджений аргентинським архітектором Алехандро Бустільйо. Кути постаменту підкреслювали бронзові фігури алегорій. Вдвічі вищий за них постамент прикрасили глухі арки і майданчик для коня. Висота алегорій дорівнює 370 см. Загальна висота пам'ятника становить 20 метрів.

Давньогрецька архаїка і середньовічні впливи відчутні і в алегоріях, що оточували постамент генералу Альвеару. Суворі, вони ніби сповіщали, що ніколи не будуть беззахисні і що попереду Перемога. Алегорія Перемоги — з мужністю і непохитністю підтримує меч і паросток дерева, як передвістя майбутнього життя. Але в її обличчі ніякого натяку на радість самої перемоги, вона тривожно вглядається в далечінь. Сила тримає у руках палицю, Свободу — виноградну лозу, Красномовство — свиток.

Бурдель декілька разів переробляв обличчя алегорії Красномовства. В остаточному варіанті — це натхнений бородач, що промовисто переконує когось поряд. Варіант в Ермітажі належить до перших спроб майстра відтворити обличчя молодика в момент промови. Скульптор відтворив цю голову і в гіпсі, і в бронзі. Але образ статичного і молодого речника, малоосвіченого і безбородого, особи без біографії — не задовольняв Бурделя через непереконливість, невідповідність самому монументу. Бронзова голова алегорії Красномовства перейшла до дочки скульптора. У мадам Родьї Бурдель 1972 року закупівельна комісія Ермітажу і придбала її для власних збірок скульптури 20 століття.

Розташування Пам'ятник розташований у центрі району Реколета на площі Хуліо де Каро поруч з вулицею Альвеара і площею Альвеара. Неподалік також знаходиться пам'ятник його сину .

Джерела

Colin Lemoine, Antoine Bourdelle. L'oeuvre à demeure, Paris, Paris-Musées, 2009 Bourdelle, Émile-Antoine, «Émile-Antoine Bourdelle, Sculptures and Drawings», Perth, Western Australian Art Gallery, 1978. Ottawa.National Gallery of Canada, «Antoine Bourdelle, 1861—1929», New York, C. E. Slatkin Galleries, 1961. Colin Lemoine, «Bourdelle», Paris, Cercle d'art, 2004 «Antoine Bourdelle, passeur de la modernité», exhibition catalogue (curators Roxana Theodorescu, Juliette Laffon and Colin Lemoine / Catalogue Colin Lemoine), Bucarest, National Museum of Art, 2006 Colin Lemoine, «Le Fruit: une œuvre majuscule d'Antoine Bourdelle», Ligeia, January-June 2005, n°57-58-59-60, p. 60-78 Colin Lemoine, «…sans ce modelé à la Rodin, à la XVIIIe siècle qui beurre le tout: Bourdelle et la question d'un primitivisme occidental», Bulletin du musée Ingres, May 2006, n° 78, p. 49-66 Cléopâtre Sevastos, «Ma vie avec Bourdelle», Paris-Musées-Editions des Cendres, 2005 (annoted edition by Colin Lemoine) Véronique Gautherin, «L'Oeil et la main» (2000) «Antoine Bourdelle, d'un siècle l'autre. L'eurythmie de la modernité», exhibition catalogue by Colin Lemoine, Japan (Kitakyushu, Niigata, Takamatsu, Iwaki, Nagoya, Seoul), 2007—2008.

Примітки

Посилання