Адо́льф Марі́я «А́дзьо» Бохе́нський (; 13 квітня 1909, Пониква — 18 липня 1944 під АнконоюPolski serwis genealogiczny , Італія) — польський письменник і публіцист, мальтійський кавалер, підпоручник Війська Польського на Заході. Відзначений Срібним Хрестом ордену Virtuti Militari і три рази Хрестом Хоробрих.
Життєпис Походив зі шляхетської родини гербу Равич. Був сином Адольфа Бохенського і Марії з Дунін-Борковських, братом Юзефа Марії, Александра і Ольги. Його дядьком був Францішек Ізидор Бохенський. Після матури виїхав до Парижу, де навчався в школі для дипломатів — Ecole des Sciences Politiques — яку закінчив в червні 1930 року, зайнявши в загальній класифікації третє місце серед всіх студентів з понад двадцяти країн світ. Після повернення до Польщі отримав ступінь магістра (1932) права в Університету Яна Казимира у Львові. В першій половині 1930-х років був активним діячем Академічного Товариства «Myśl Mocarstwowa».
Був редактором і журналістом видань «Bunt Młodych» і «Polityka». Його вважають одним з найталановитіших польських політичних публіцистів 1930-х років. Був прихильником зміцнення виконавчої влади і підтримки незалежності України. Прихильник Юзефа Пілсудського, але критик багатьох дій санаційного уряду.
Під час Вересневої кампанії (нападу Німеччини на Польщу) мав 30 років. Хотів вступити до війська, але його не захотіли прийняти через стан здоров'я. Після багатьох зусиль приєднався як доброволець до Запасного ескадрону 22-ого полку Підкарпатських уланів і таки взяв участь в бойових діях. Після вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року разом зі своїм полком перейшов в Угорщину, а потім дістався до Франції. В Camp de Coëtquidan закінчив школу підстаршин і разом з Підхалянською бригадою взяв участь у битві біля Нарвіка. Там за мужність отримав свій перший Хрест Хоробрих. Після евакуації бригади з Норвегії до Бретані і капітуляції Франції переправляв до Англії солдатів та офіцерів. Через кілька місяців вирушив до Сирії, де вступив до Карпатської бригади. Пізніше опинився в Полку Карпатських уланів, з яким взяв участь у битві при Тобруку і Монте-Кассіно, де був поранений. Як солдат Карпатської бригади дописував до газети «Przy kierownicy w Tobruku».
Як підхоружний Окремої бригади Карпатських стрільців, а потім підпоручник Полку Карпатських уланів, завдяки своїй відвазі здобув популярність і повагу серед солдатів. Загинув під час битві при Анконі, що описав Мельхіор Ваньковіч у своїй книзі Zupa na gwoździuWańkowicz Melchior. Zupa na gwoździu. — Instytut Wydawniczy PAX,1975. — 167 s. .
На честь Адольфа Марії Бохенського названо сквери у Варшаві і Вроцлаві .
Вибрані праці Polityczne oblicze asymilacji narodowej // Droga. — 1935. — № 3. (Перекладено українською «Політичне обличчя національної асиміляції»Ми не є українофілами. Польська політична думка про Україну і українців (За ред. П. Коваля, Я. Олдаковського, М. Зухняк, перекл. С. Гіріка). — Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2012. — С. 151-172.). Bochenski Aleksander, Stanislaw Los, Wlodzimierz Bzkowski. Problem polsko-ukraiński w Ziemi Czerwieńskiej. Warszawa: «Polityka», 1938. Adolf i Aleksander Bocheński,Tendencje samobójcze narodu polskiego, 1925 Ustrój a racja stanu, 1928 Między Niemcami a Rosją, 1937 Artykuły zebrane 1941—1944, Włochy 1944 Historia i Polityka. Wybór Publicystyki, wybrał, opracował i przedmową opatrzył Marcin Król, PIW, Warszawa 1989 Między Niemcami a Rosją, przedmowa: Mieczysław Pruszyński, 1994 Zanim powstała Kultura. Antologia tekstów Adolfa Marii Bocheńskiego poświęconych polskiej polityce wschodniej pod red. Kazimierza Michała Ujazdowskiego, Lublin 2006
Примітки
Джерела Ми не є українофілами. Польська політична думка про Україну і українців (За ред. П. Коваля, Я. Олдаковського, М. Зухняк, перекл. С. Гіріка). — Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2012. — С. 151-172, 427. Micewski A. W cieniu marszałka Piłsudskiego. — Warszawa 1968 Mackiewicz S. Kto mnie wołał, czego chciał. — Warszawa: Instytut Wydawniczy PAX, 1972 Majewski A. Zaczęło się w Tobruku. — Lublin, 1974 Król M. Style politycznego myślenia. Wokół «Buntu Młodych» i «Polityki». — 1979 Czapski J. Tumult i widma. — 1981 Kosicka-Pajewska A. Polska między Rosją a Niemcami. Koncepcje polityczne Adolfa Bocheńskiego. — 1992 Giedroyć J. Autobiografia na cztery ręce. — opr. Krzysztof Pomian, 1994 Kazimierz Michał Ujazdowski Żywotność konserwatyzmu. Idee polityczne Adolfa Bocheńskiego. — Iskry, 2005 Tanewski P. Ostatni kawaler. — Warszawa 2008 Tomczyk R. Myśl Mocarstwowa. Z dziejów młodego pokolenia II Rzeczypospolitej. — Szczecin 2008