В післякризові 2010—2011 роки економіка країн Латинської Америки показала серйозні темпи розвитку, які перевищували світові: в 2010 році ріст склав 6 %, а прогноз на 2011 рік говорить про 4,7 %. Через історично високу інфляцію майже у всіх країнах Південної Америки відсоткові ставки залишаються високими, вони, як правило, вдвічі більші, ніж в Сполучених Штатах. Наприклад, відсоткова ставка приблизно 22 % у Венесуелі. Винятком є Чилі, яка проводить економічну політику вільного ринку зі становленням військової хунти в 1973 році та активно розвиває соціальні витрати з моменту відновлення демократичного режиму на початку 1990-х. Це призвело до економічної стабільності та відсотковим ставкам на низькому рівні.
Латинська Америка покладається на експорт товарів і природних ресурсів. Бразилія (сьома економіка у світі та друга в Америці) лідирує в загальному об'ємі експорту $ 137.8 млрд дол. США, потім ідуть Чилі $ 58.12 млрд і Аргентина зі 46.46 млрд дол. США.
Економічна прірва між багатими та бідними в більшості латиноамериканських країн є більшою, ніж на більшості інших континентів. В Венесуелі, Парагваї, Болівії та багатьох інших країнах Південної Америки багаті 20 % мають понад 60 % багатств країни, в той час як бідні 20 % володіють менше 5 %. Такий широкий розрив можна побачити в багатьох великих південно-американських містах, де тимчасові халупи та фавели стоять поряд з хмарочосами та апартаментами класу люкс.
КраїниВВП (номінальний) в 2009ВВП в 2009ВВП на душу населення в 2009 ІРЛП в 2007
Примітки