Анатолій Михайлович Дев'я́нін ( 3 жовтня 1911, Харків — 15 липня 1985, Київ) — український радянський графік, член Спілки художників України з 1958 року. Заслужений працівник культури УРСР з 1969 року.
Біографія Народився року в місті Харкові (нині Україна). 1932 року закінчив Харківський художній технікум, в 1937 році — Харківський поліграфічний інститут (викладачі Йосип Дайц, Михайло Дерегус, Сергій Єржиковський, Василь Касіян, Михайло Щеглов).
Брав участь у німецько-радянській війні. Член ВКП(б) з 1944 року. Нагороджений орденами Червоної Зірки (30 квітня 1945), Вітчизняної війни ІІ-го ступеня (6 квітня 1985), медалями «За бойові заслуги» (28 серпня 1943); «За оборону Кавказу» (4 квітня 1945), «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945), «За взяття Будапешта» (9 червня 1945)Пам'ять народу. .
Впродовж 1949–1957 років працював художнім редактором журналів «Піонерія», «Знання та праця», Дитвидаву; головним художником Держлітвидаву УРСР, у 1957–1968 роках — Головполіграфвидаву Міністерства культури УРСР та Комітенту з преси УРСР, у 1968–1973 роках — видавництва «Мистецтво»; одночасно протягом 1962–1966 років викладав в Українському поліграфічному інституті.
Жив у Києві, в будинку на бульварі Лесі Українки № 15, квартира 29. Помер 15 липня 1985 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Творчість Працював у галузі книжкової, станкової графіки та плаката. Серед робіт: серія малюнків на фронтову тему для агітаційних листівок «Фронтові дороги» (1941—1945; олівець, акварель); серія акварелей «По Румунії» (1946—1949), «Будапешт–45» (1970—1973); автолітографії «М. Гоголь» (1952), «Взимку на Хрещатику» (1954), «Бухарест. Пам'ятник Т. Шевченку у Центральному парку» (1961); акварелі «Будівництво набережної Дніпра» (1955), «Будинок-музей Тараса Шевченка в Києві» (1957); плакати «Дамо країні соціалізму тисячі нових, відважних парашутистів!» (1940); «Кінець нашого світу» (1965); «На одній планеті» (1966); оформив книги казки «Василько» Анатолія Шияна у книзі «П'єси-казки» (Київ, 1951); «Створення світу» Віталія Закруткіна (1958); «Поема про хлопчика і моряка» Миколи Нагнибіди (Київ, 1959); «Десну перейшли батальйони» Олекси Десняка (Київ, 1963); «Третя ракета» Василя Бикова (Київ, 1964); «Людолови» Зінаїди Тулуб (Київ, 1965); «Головний полудень» О. Мірера (Київ, 1977).
Брав участь у всеукраїнських виставках з 1951 року, всесоюзних з 1957 року та зарубіжних з 1959 року. Персональна виставка відбулася у Києві у 1975 році.
Примітки
Література Пекаровський М. Мистецтво, народжене в боях. Київ, 1966; Дев'янін Анатолій Михайлович // ; Дев'янін Анатолій Михайлович // ; Анатолій Девянін. Графіка воєнних років. Книжкова графіка. Станкова графіка: Каталог виставки. Київ, 1975; Дев'янін Анатолій Михайлович // ; Гутник Л. М. Дев'янін Анатолій Михайлович //