Олексій Овсійович Палажченко ( 23 березня 1924, Вікторове — 28 березня 1979, Київ) — український радянський поет, письменник.
Біографія Народився 23 березня 1924 року в селі Вікторовому Глухівської округи УСРР (тепер Шосткинський район Сумської області, Україна) в бідній селянській сім'ї.
Під час німецько-радянської війни був підпільником, партизаном у з'єднанні Сидора Ковпака. 1943 року був важко поранений і евакуйонований у Москву. Після одужання і до кінця війни в Червоній армії. Член ВКП(б) з 1944 року.
В 1949 році закінчив Глухівський учительський інститут, в 1958 році — відділення журналістики Вищої партійної школи при ЦК Компартії України. Працював відповідальним секретарем журналу «Радянська Україна», викладачем української мови та літератури, редактором Ямпільської районної газети «Шлях соціалізму», у редакції журналу «Радуга», у Міністерстві освіти УРСР.
Помер у Києві 28 березня 1979 року. Похований на Байковому старому кладовищі (стара частина). Автори надгробного пам'ятника — скульптор Орлов М. Д. і син — Палажченко В. О.
Творчість
збірки віршів: «Путивляночка» (1956); «Зелений гомін» (1958); «На полі честі» (1971); повість «Подвиг комісара» (1970); нариси: «Марія Савченко» (1960); «Там, де жили Кайдаші» (1961); «З вогнем Прометея у серці» (1966); «Серце мужнє і пісенне» (1973). </div>
Нагороди Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ-го ступеня (8 травня 1944)Пам'ять народу.; медалями «За відвагу» (15 лютого 1945), «Партизанові Вітчизняної війни» І-го ступеня, «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», «За взяття Відня», «За взяття Берліна», «За визволення Варшави», «За визволення Праги». Перший лауреат Сумської обласної премії імені Пилипа Рудя (1969).
Примітки
Література Алексей Палажченко // «Писатели Советской Украины», Радянський письменник, Київ, 1960, сторінка 366 ; Дем'янівська Л. С. Палажченко Олексій Овсійович // ; Жадько В. О. Український Некрополь. Київ. 2005. IBSN 966-8567-01-3. сторінка 257.