Китайський вуж (Achalinus) — рід неотруйних змій родини ксенодермових (Xenodermatidae). Має 28 видів.
Опис Загальна довжина представників цього роду коливається від 40 до 80 см. Голова вузька. Тулуб стрункий. Луска розташована непарними рядками з невеликими горбиками або шипиками. Забарвлення оливкове, коричневе, чорне з різними відтінками. Молоді особини забарвлені строкатіше.
Спосіб життя Полюбляють лісисту та гірську місцину, пагорби. Трапляються на висоті від 1200 до 2300 м над рівнем моря. Активні вночі. Харчуються земноводними та безхребетними.
Це яйцекладні змії.
Розповсюдження Мешкають на сході Китаю, Тайвані, в Японії, північному В'єтнамі.
Види Achalinus ater Bourret, 1937 Achalinus dabieshanensis Zhang et al., 2023 Achalinus damingensis Yang et al., 2023 Achalinus dehuaensis Li et al., 2021 Achalinus emilyae Ziegler et al., 2019 Achalinus formosanus Boulenger, 1908 Achalinus hainanus Huang, 1975 Achalinus huangjietangi Huang et al., 2021 Achalinus hunanensis Ma et al., 2023 Achalinus jinggangensis (Zong & Ma, 1983) Achalinus juliani Ziegler et al., 2019 Achalinus meiguensis Hu & Zhao, 1966 Achalinus nanshanensis Li, Zhu, Xiao, Huang, Wu, Yang, Zhang et Mo, 2024 Achalinus niger Maki, 1931 Achalinus ningshanensis Yang et al., 2022 Achalinus panzhihuaensis Hou et al., 2021 Achalinus pingbianensis Li et al., 2020 Achalinus quangi Pham et al., 2023 Achalinus rufescens Boulenger, 1888 Achalinus sheni Ma, Xu, Qi, Wang, Tang, Huang & Jiang, 2023 Achalinus spinalis Peters, 1869 Achalinus timi Ziegler et al., 2019 Achalinus tranganensis Luu et al., 2020 Achalinus vanhoensis Van Ha et al., 2022 Achalinus werneri Van Denburgh, 1912 Achalinus yangdatongi Hou et al., 2021 Achalinus yunkaiensis Wang, Li & Wang, 2019 Achalinus zugorum Miller et al., 2020https://www.sciencesetavenir.fr/animaux/reptiles-et-amphibiens/une-magnifique-nouvelle-espece-de-serpent-decouverte-au-vietnam_150001
Примітки
Джерела http://reptile-database.reptarium.cz/advanced_search?submit=Search&genus=Achalinus Согур Л. М. Зоологія: курс лекцій. — К.: Фітосоціоцентр, 2004. — 308 с.