Еме Амбруаз Сімон Леборн (; У деяких джерелах помилково вказано 1767 рік., Брюссель — , Париж) — французький композитор і музичний педагог. Предок Фернана Ле Борна# page/n17/mode/1up Albert Soubies. Histoire de la Musique. Belgique, Le XIXe siècle — Paris: Flammarion, 1901. — P. 10-11. .
Біографія Навчався в Паризькій консерваторії у Луїджі Керубіні та Віктора Дурлена. У 1820 році був удостоєний Римської премії за кантату «Софонісба». Надалі викладав в ній сам, вів заняття з контрапункту, а з 1836 року і клас композиції, що перейшов до Леборна після смерті Антоніна Рейхи; серед його учнів були, зокрема, Сезар Франк, Віктор де Жонс'єр, Марі Габріель Огюстен Савар, Жюль Лоран Дюпрато та ін. Крім того, Леборн завідував бібліотекою Паризької опери і виготовленням копій прийнятих до постановки творів.
Творча діяльність Підготував перевидання «Курсу гармонії» Кателя (1848), внісши в нього ряд доповнень. Автор комічних опер «Два Фігаро» (; 1827, у співавторстві з Мікеле Карафа), «Табір золотої парчі» (; 1828, лібрето Поля де Кока, у співавторстві з Дезіре Александром Баттоном і Віктором Ріфо), «П'ять років антракту» (; 1833), «Який?» (; 1838).
Кавалер Ордена Почесного Легіону (1853).
Примітки
Джерела Enciclopèdia Espasa Volum nº. 49, pàg. 892 ISBN 84 239-4549-9