Кита́йська космона́втика — комплекс науково-технічних програм з освоєння космосу Китайської Народної Республіки (КНР).

Загальний опис Китайці почали розвивати космічну програму 1956 року, перший китайський супутник запущено 1970 року. Хоча історично КНР була п'ятою космічною державою (тобто самостійно запустив супутник), до початку XXI ст. вона стала третьою державою за космічним потенціалом. КНР має різноманітні ракети-носії («Великий похід» та інші) аж до важких, має великий набір прикладних супутників практично всіх видів, включаючи геостаціонарні, запустив міжпланетні станції (АМС) до Місяця і має програми АМС до МарсаКитай почав будувати космічні апарати для доставки зразків ґрунту з Марса. 15.03.2026. За 40 років розвитку запущено понад 100 штучних супутників.

1976 року КНР третьою у світі створила технологію повернення супутників. 2003 року КНР стала третьою у світі космічною наддержавою, яка має власну пілотовану космонавтику. 2007 року КНР третьою у світі продемонструвала технологію протисупутникових ракет (перехоплення штучних супутників Землі)Китайцы научились сбивать космические спутники China's Military Space Power Growing . 2011 року КНР запустила свою першу орбітальну станцію і виконала перше стикування, а також стала другою країною за кількістю виконаних космічних запусків, перевершивши США і поступаючись лише Росії (враховуючи період космонавтики СРСР). Поряд зі США, Росією та Європейським Союзом, КНР має національну супутникову систему навігації («Бейдоу»). КНР є одним із найбільших гравців з надання пускових послуг для інших країн і організацій, а також є розробником і виробником супутників за замовленням.

КНР має кілька десятків наукових і виробничих підприємств космічної галузі, має третій у світі флот морських кораблів космічного стеження і мережу наземних радарних станцій спостереження, у тому числі за межами своєї території. КНР має три космодроми (Цзюцюань, Січан (Xichang), Тайюань) і один будується (Хайнань).

КНР оголосила про великі перспективні космічні програми, що включають в найближчому майбутньому створення власної багатомодульної пілотованої орбітальної станції і у віддаленому майбутньому — багаторазові транспортні космічні системи та пілотовані польоти до Місяця.

14 жовтня 2021 року КНР успішно запустила свій перший супутник для дослідження сонячної енергії.

Перші кроки Космічні програми КНР почали розвиватися на ракетному полігоні Цзюцюань, заснованому 20 жовтня 1958 року для випробувань китайських балістичних ракет у малонаселеному районі пустелі Гобі. У вересні 1960 року звідси успішно запустили першу ракету ближньої дії радянського виробництва з китайським паливом, а в листопаді 1960 року відбувся успішний пуск першої ракети, виробленої в КНР.

27 жовтня 1966 року в КНР, вперше, успішно здійснено випробувальний запуск ракети з ядерною боєголовкою.

24 квітня 1970 ракетою «Чанчжен-1» (Chang Zheng-1, CZ-1) з полігону Цзюцюань стартував перший китайський супутник Dongfanghong-I. Кілька експериментальних та наукових апаратів запущено впродовж наступних 10 років ракетами-носіями FB-1, але п'ять із дев'яти пусків закінчилися невдало.

З 1975 року головною космічною програмою, яка реалізується на полігоні Цзюцюань, стала програма запуску повертальних супутників-фоторозвідника сімейства FSW. Для цього використовувалися ракети CZ-2, CZ-2C і CZ-2D.

Етапною подією в історії полігону вважається також запуск 18 травня 1980 ракети дальньої дії в напрямку Тихого океану.

З 1999 року почалися пуски ракети-носія CZ-2F з безпілотними космічними кораблями «Шеньчжоу». При створенні цього ракетно-космічного комплексу вперше в практиці КНР застосовано вертикальне збирання, випробування і транспортування космічного корабля і ракети-носія, а також застосована технологія дистанційного тестування при запуску.

Всього до жовтня 2003 року з цього космодрому успішно запущено 33 супутники і чотири безпілотних космічних кораблі, а також виконано понад 1 тисячу експериментальних запусків інших ракет різного типу.

Крім космодрому Цзюцюань в КНР були побудовані полігони Учжай (Wuzhai), нині відомий як Тайюань (Taiyuan) в провінції Шаньсі, і Січан (Xichang).

1988 року з Тайюаню запущено перший китайський полярний метеосупутник, і відтоді полігон використовується для запусків на сонячно-синхронні й приполярні орбіти метеосупутників серії «Фен Юнь-1», супутників зв'язку Iridium, китайсько-бразильських апаратів дистанційного зондування CBERS і супутників оптико-електронного спостереження «Цзи Юань-2». З цього космодрому стартували ракети-носії CZ-4, CZ-4B, CZ-2C/SD; йшли випробування твердопаливної ракети-носія «Кайточже» («Піонер»).

Космодром Січан (Xichang) побудований в провінції Сичуань і з 1984 року використовується виключно для запуску супутників на геостаціонарну орбіту за допомогою носіїв CZ-3, CZ-2E, CZ-3A, CZ-3B.

КНР будує космодром в районі міста Веньчан на острові Хайнань. Його мають ввести в експлуатацію у 2013 році. Оскільки космодром знаходиться максимально близько до екватора на території КНР, з нього планується запускати космічні апарати масою до 25 т. Центр управління польотами перебуває в місті Сіань (провінція Шеньсі).

Пілотовані польоти У 1992 році в КНР стартувала розробка програми пілотованих польотів. Був створений космічний корабель «Шеньчжоу». У 1999—2002 роках здійснено чотири безпілотних запуски цього корабля.

15 жовтня 2003 року з космодрому Цзюцюань, розташованому в провінції Ганьсу на північному заході КНР, здійснено перший політ людини в космос. Першим космонавтом КНР став 38-річний підполковник Ян Лівей з ескадрильї льотчиків-космонавтів Народно-визвольної армії КНР. Зробивши на кораблі «Шеньчжоу-5» за 21 годину 23 хвилини 14 обертів навколо Землі, Ян Лівей успішно приземлився. КНР стала третьою країною світу, що самостійно здійснила пілотований політ (щоправда, через 40 років після СРСР і США).

Політ китайського космонавта в космос — це перший етап державного стратегічного плану розвитку пілотованої космонавтики в КНР. План, що включає три етапи розвитку, оприлюднено 16 жовтня 2003 року.

Завдання другого етапу — освоєння техніки стикування космічних кораблів з іншими космічними апаратами, створення в космосі лабораторій для короткочасних досліджень екіпажами відвідування, відпрацювання технології виконання наукових експериментів, подальше вивчення питань життя і роботи космонавтів у космосі. До програми створення космічних лабораторій також включено проєкт тривалого перебування космонавтів у космосі і їхнього виходу у відкритий космос.

Мета третього етапу — введення в дію ощадливіших і надійніших засобів космічного транспорту, створення Китайської космічної станції, пристосованої для постійного проживання і роботи космонавтів, вирішення проблем масштабних наукових експериментів в космосі і прикладних технологій. Третій етап передбачає сформувати китайську навколоземну орбітальну інфраструктуру космічного сервісу, інтегрувати прикладні супутники на різних орбітах з космічною станцією, що максимально збільшить їхню ефективність. Буде закладена технічна база для розвідки космічних далей і створена пересувна космічна платформа.

11 жовтня 2005 року відбувся другий пілотований політ, який тривав п'ять днів. На борту космічного корабля «Шеньчжоу-6» перебували дві людини — командир полковник Фей Цзюньлон і бортінженер Ні Хайшен.

25 вересня 2008 року був запущений «Шеньчжоу-7» з екіпажем з трьох осіб — Чжай Чжиґан, Лю Бомін, Цзін Хайпен. 27 вересня Чжай Чжиган, одягнений у скафандр китайського виробництва «Фейтянь», здійснив перший в історії КНР вихід у відкритий космос (тривалістю 15 хвилин). Лю Бомін, який страхував його, був одягнений в російський скафандр «Орлан».

1 листопада 2011 року, з космодрому Цзюцюань, стартував «Шеньчжоу-8» і через два дні здійснив перше в історії КНР автоматичне орбітальне стикування з запущеним 29 вересня 2011 апаратом «Тяньгун-1» (Небесний палац), який є прообразом модуля майбутньої китайської космічної станції. Орбітальний модуль «Тяньгун-1» має один стикувальний вузол, а також обладнання для життя і роботи групи космонавтів протягом 20 діб, термін життя модуля на орбіті — два роки. 14 листопада «Шеньчжоу-8» відстикувався від модуля і здійснив повторне стикування з ним.

КНР стала третьою після СРСР і США країною, що здійснила автоматичне орбітальне стикування двох космічних апаратів.

16 червня 2012 року КНР з космодрому Цзюцюань за допомогою ракети-носія «Changzheng-2F» здійснила запуск пілотованого космічного корабля «Шеньчжоу-9» з першою жінкою-космонавтом на борту — 33-річною майором китайських ВПС Лю Ян. Крім неї, на борту перебувають Цзин Хайпен — командир корабля, який вже літав у космос, і Лю Ван, відповідальний за стиковку «Шеньчжоу» з орбітальним модулем «Тяньгун-1». Головним завданням екіпажу є відпрацювання ручного та автоматичного стикування з модулем «Тяньгун-1», що вже перебуває на орбіті. Політ триватиме понад 10 діб.

16 жовтня 2021 року розпочався пілотований політ «Шеньчжоу-13» з трьома астронавтами. Планується, що політ продовжуватиметься 6 місяців.

29 листопада 2022 року розпочався пілотований політ «Шеньчжоу-15» на космічну станцію «Тяньгун» з трьома тайконавтами на борту. Він став десятим пілотованим польотом за програмою «Шеньчжоу» та п'ятнадцятим польотом програми в цілому. Згідно з планом, екіпаж «Шеньчжоу-15» здійснить чотири виходи у відкритий космос, попрацює над корисним навантаженням як всередині станції, так і за її межами, а також проведе іншу наукову роботу.

19 липня 2023 року, згідно з повідомленням South China Morning Post, заступник головного конструктора китайської пілотованої космічної програми повідомив, що перший багаторазовий космічний корабель КНР вирушить у космос уже через кілька років, а саме у 2027 році. Він зіграє вирішальну роль у розширенні китайської космічної станції, а також у запланованому висадженні китайських астронавтів на Місяць до 2030 рокуChina says it will launch reusable spacecraft as soon as 2027. // By Zhang Tong in Beijing. Published: 6:00 аm, 19 Jul, 2023Китай збирається запустити перший багаторазовий космічний корабель: що відомо. // Автор: Андрій Кадук. 19.07.2023, 15:15.

20 липня 2023 року, згідно з повідомленням Китайського національного космічного управління, китайські астронавти космічного корабля «Шеньчжоу-16» здійснили свій перший вихід у відкритий космос. За допомогою роботизованих рук астронавти Цзін Хайпенг, Чжу Янчжу і Гуй Хайчао виконали всі поставлені завдання під час восьмигодинного виходу у відкритий космос. Астронавти встановили кронштейни і здійснили підйом панорамної камери B основного модуля, а також розблокування і підйом панорамних камер A і B лабораторного модуля «Меньтянь». Екіпаж «Шеньчжоу-16» планує провести велику кількість космічних наукових експериментів, в тому числі дослідження впливу космічного випромінювання та мікрогравітація на сто видів насіння, що були доставлені із Землі та здійснити декілька виходів у відкритий космосКитайські астронавти місії «Шеньчжоу-16» вперше вийшли у відкритий космос. // Автор: Анна Холоднова. 22.07.2022, 12:34Китайські астронавти здійснили свій перший вихід у відкритий космос. 22.07.2023, 19:45.