Ойген Ріттер фон Шоберт (), до нагородження Військовим орденом Максиміліана Йозефа — Ойген Шоберт (; 13 березня 1883, Вюрцбург, Баварське королівство — 12 вересня 1941, біля Миколаєва) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник Вермахту (1940). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1940). Перший з генерал-полковників Вермахту, що загинув у радянсько-німецькій війні.

Біографія Син майора Карла Шоберт і його дружини Анни (уродженої Міхайлі). Шоберт вступив до Королівської армію Баварії в липні 1902 р Почав службу в 1-м баварському піхотному полку «Кеніг» (нім. «König»). Пройшов льотне навчання в 1911 році

По ходу Першої світової війни Шоберт служив на Західному фронті піхотним офіцером. В ході операції «Міхаель» в 1918 році він керував 3-им батальйоном 1-го баварського піхотного полку.

Після Першої світової війни Шоберт залишився в рядах рейхсверу, а потім і вермахту, неухильно піднімаючись по службових сходах. Він був інспектором піхоти в період з грудня 1933 по вересень 1934 року народження, а потім командував 17-й і 33-й піхотними дивізіями . Отримав командування VII армійським корпусом 4 лютого 1938 года .

Друга світова війна і загибель

У вересні 1939 року Ріттер фон Шоберт керував своїм VII армійським корпусом, що перебували під час Польської кампанії в якості резерву Групи армії «Південь».

У травні-червні 1940 року його корпус, в складі 16-ї армії Ернста Буша (Група армій «A»), бере участь у вторгненні в Бельгію, Люксембург і Францію. Фон Шоберт залишався на своїй посаді в ході підготовки до вторгнення в Британію.

У вересні 1940 року Шоберт прийняв командування 11-ю армією. Армія увійшла до складу групи армій «Південь» за планом операції Барбаросса, захоплення СРСР. Під час бойових дій в південній частині Радянського Союзу (на півдні України), під містом Миколаєвом в районі Широкої Балки, Ойген Ріттер фон Шоберт і його пілот загинули, коли їхній літак спостереження Fieseler Fi 156 Storch випадково сів на радянське мінне поле.

Поховання Був урочисто похований на німецькому військовому цвинтарі в Миколаєві по вул. Спортивна,15. Над могилою було зведено пам'ятник з двома стеллами та німецьким військовим хрестом зверху. Після відступу нацистів та повернення радянських військ могила була зруйнована і до наших днів не збереглася. Вулиця Січневого повстання (нині Івана Мазепи) у Києві у 1941—1943 рр. носила назву Ріттер-фон-Шоберт-Штрассе.

Нагороди

Медаль принца-регента Луїтпольда Залізний хрест 2-го класу (14 вересня 1914) 1-го класу (11 листопада 1915) Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами (1915) і короною (1918) Військовий орден Максиміліана Йозефа, лицарський хрест (23 березня 1918) Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (6 травня 1918) Нагрудний знак «За поранення» в чорному Хрест «За вислугу років» (Баварія) 2-го класу (24 роки) Медаль кронпринца Руппрехта (1925) Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Орден Заслуг (Чилі), командорський хрест Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу Лицарський хрест Залізного хреста (29 червня 1940) — за заслуги під час Французької кампанії. Орден Михая Хороброго 3-го класу (Румунське королівство;22 серпня 1941)

Див. також Ріхард Руофф Еріх фон Манштейн Конрад Альбрехт Губерт Вайзе Ервін Єнеке

Література Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5. Rudolf von Kramer, Otto Freiherr von Waldenfels und Dr. Günther Freiherr von Pechmann: Virtuti Pro Patria: Der königlich bayerische Militär-Max-Joseph-Orden, München 1966 (Rudolf von Kramer, Otto Freiherr von Waldenfels & Dr. Günther Freiherr von Pechmann: Virtuti Pro Patria: The Royal Bavarian Military Max Joseph Order, Munich, 1966) Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.

Посилання

Eugen von Schobert

Примітки

! colspan="3" style="background: #C1CDC1;" | Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху