Андрі́й Григо́рович Пи́шний ( 26 жовтня 1974, с. Доброводи, Збаразький район, Тернопільська область, УРСР) — ​​український політик і банкір. Голова Національного банку України (з 7 жовтня 2022 року)Андрія Пишного призначили головою НБУ, Укрінформ, 07.10.2022, Член РНБО з 25 жовтня 2022. У 2014—2020 роках був головою правління АТ «Ощадбанк».

З 2003 був першим заступником голови «Ощадбанку», у 2007 перейшов до Ради національної безпеки. У 2012 році обраний народним депутатом України від ВО «Батьківщина» та першим заступником голови комітету Верховної Ради України з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності ВРУ. У 2014—2020 роках був головою правління АТ «Ощадбанк». З жовтня 2022 року — Голова Національного банку України. Андрій Пишний сповідує філософію інклюзивного суспільства та бере активну участь у просуванні санкцій проти РФ.

У січні 2024 року британське фінансове видання «The Banker» назвало Пишного найкращим главою центробанку у світі за результатами 2023 рокуКерівника НБУ Пишного названо кращим главою центробанку у світі та Європі за версією The BankerУкраїнець став банкіром року в Європі та світі — The BankerCentral Banker of the Year 2024.

Життєпис Народився 26 жовтня 1974 року в селі Доброводи Збаразького району Тернопільської області.

З 1991 по 1996 рік навчався на юридичному факультеті Чернівецького університету, де познайомився з Арсенієм Яценюком. Після навчання, у з 1996 по 2000 рік лишався в ньому викладачем-стажистом та асистентом кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права.

З 1998 року Пишний очолював юридичну фірму «Правкон» у Чернівцях та був її співвласником. З 1998 по 2005 рік Андрій Пишний був співвласником (на 2 %) ТОВ "Телерадіокомпанія «Інтер-Чернівці» спільно з місцевим політиком і журналістом Василем Забродським (йому належало 98 %). Пізніше фірму придбали структури проросійських олігархів Дмитра Фірташа і Валерія Хорошковського.

У 2008 році здобув ступінь кандидата юридичних наук в Інституті законодавства Верховної Ради України (м. Київ). Захистив дисертацію на тему «Правовий статус державних банків в Україні».

Політична кар'єра У травні 2007 року призначений заступником секретаря РНБО. Звільнений з посади указом президента Віктора Ющенка в червні 2009 рокуУказ Президента України № 484/2009 Про звільнення А.Пишного з посади заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

У 2010 році зосередився на партійному проекті Арсенія Яценюка «Фронт Змін», де очолив комітет партійного контролю. На парламентських виборах 2012 року був заступником керівника штабу «Батьківщини», а в грудні був лідером «групи Яценюка» у фракції «Батьківщини» та першим заступником голови парламентського комітету з питань регламенту.

15 червня 2013 року, після об'єднання «Фронту змін» і партії «Батьківщина», обраний заступником керівника «Батьківщини»З'їзд опозиції одноголосно підтримав злиття партій Тимошенко і Яценюка.

Банківська кар'єра У 2000 році очолив юридичне управління «Ощадбанку» та переїхав до Києва. У 2001 році був директором департаменту правового забезпечення «Ощадбанку».

З 2003 по 2007 рік був першим заступником голови правління «Ощадбанку». З грудня 2004 по травень 2005 року виконував обов'язки голови «Ощадбанку». У 2005 році закінчив Українську академію банківської справи НБУ (банківська справа).

У 2006 році Пишний підготував і узгодив з Наглядовою радою стратегію розвитку банку, яка передбачала реформу корпуправління банку і введення в Наглядову раду незалежних директорів. Здійснити корпоратизацію Ощадбанку команді Пишного вдалося під час другого терміну перебування його на посаді голови правління в 2019 році.

З квітня 2007 року продовжив розбудову державного банківського сектору на посаді першого заступника голови правління ВАТ «Укрексімбанк», згодом — члена наглядової ради ВАТ «Укрексімбанк» та ВАТ «Ощадбанк».

З 26 березня 2014 року — голова правління АТ «Ощадбанк». Чотири роки поспіль Ощадбанк стає переможцем комплексного рейтингу «50 провідних банків України» за версією щорічного незалежного дослідження інформаційного агентства «Financial Club».

2 серпня 2019 року — повноваження Пишного в Ощадбанку продовжено на наступні 5 років.

7 жовтня 2022 року Верховна Рада України підтримала обрання Андрія Пишного головою Національного Банку України За відповідне рішення проголосували 290 народних депутатів.

Підпис А.Пишного є на банкнотах четвертого покоління 100 (2022 року)В обіг вводяться банкноти номіналом 100 гривень з підписом Голови НБУ Андрія Пишного // Сайт НБУ, 15 грудня 2022, 20В обіг вводяться банкноти номіналом 20 гривень з підписом Голови НБУ Андрія Пишного // Сайт НБУ, 19 жовтня 2023 р., 500В обіг вводяться банкноти номіналом 500 гривень з підписом Голови НБУ Андрія Пишного // Сайт НБУ, 20 квітня 2023 та 1000 гривеньВ обіг вводяться банкноти номіналом 1 000 гривень з підписом Голови НБУ Андрія Пишного // Сайт НБУ, 14 липня 2023 р. (2023 року) та на пам'ятних банкнотах з оригінальним дизайном номіналом 20 гривень «ПАМ'ЯТАЄМО! НЕ ПРОБАЧИМО!» (2023 року)Пам'ятна банкнота «ПАМ'ЯТАЄМО! НЕ ПРОБАЧИМО!» увічнила силу духу та героїзм українців // Сайт НБУ, 23 лютого 2023 р.Пам'ятна банкнота номіналом 20 гривень «Пам'ятаємо! Не пробачимо!» // Сайт НБУ, 23 лютого 2023 р. і 50 гривень «Єдність рятує світ» (2024 року)Пам'ятна банкнота «Єдність рятує світ» — присвята єднанню демократичного світу перед обличчям російської агресії // Сайт НБУ, 23 лютого 2024.

Оцінка діяльності

Діяльність на посаді голови Національного банку України 10 жовтня 2022 року Президент України Володимир Зеленський офіційно представив новообраного Голову НБУ Андрія Пишного команді Національного банку. У своїй промові Андрій Пишний зазначив свої пріоритети на посаді Голови НБУ: макрофінансова стабільність, ефективність макроекономічної політики, конструктивні перемовини з нашими міжнародними партнерами, побудова нового діалогу між Національним банком і урядом, відкриття доступу до джерел фінансування держави.

Політика Національного банку України у 2022–2024 роках на чолі з Андрієм Пишним характеризується зростанням обсягів валютних інтервенцій для підтримки курсової стабільності, а витрати резервів на продаж валюти збільшилися з $25 млрд у 2022 році до $34,8 млрд у 2024 році, при цьому понад $19 млрд було спрямовано на потреби фізичних осіб (купівля готівки та розрахунки картками за кордоном), тоді як на потреби бізнесу, включно з імпортом для ЗСУ, було виділено менш ніж $16 млрд через дію жорсткіших адміністративних обмежень. Критики такої моделі вказують на ризики використання золотовалютних резервів зазначаючи, що пріоритетність соціального споживання над інвестиціями в оборонний сектор та реальну економіку створює загрозу глибокої макроекономічної кризи у разі скорочення зовнішнього фінансування.

З початку 2023 року НБУ вдалося уникнути емісійного фінансування дефіциту бюджету.

У третьому кварталі 2023 року розрив між прогнозованою та фактичною інфляцією склав 17,3 в.п., проте Нацбанк зволікав із зниженням облікової ставки, зберігаючи її на високому рівні (25% до липня 2023 року). Така стратегія зумовила стрімке зростання процентних виплат банкам за депозитними сертифікатами: з 10,6 млрд грн у 2021 році до пікових 91,6 млрд грн у 2023 році, а загальна сума таких виплат за роки повномасштабної війни сягнула майже 300 млрд грн. Оскільки ці видатки здійснюються з операційного доходу НБУ, вони прямо пропорційно скоротили обсяг прибутку регулятора, що підлягає перерахуванню до бюджету (з 72 млрд грн у 2022 році до 38,6 млрд грн у 2023-му). Така політика перетворила державний бюджет на донора банківської системи у воєнний час, що змусило Верховну Раду запровадити тимчасовий податок на прибуток банків за ставкою 50% для часткової компенсації втрачених бюджетних ресурсів.

Результати У грудні 2022 року відбувся перший візит Андрія Пишного на посаді Голови НБУ до Вашингтону (США) для зустрічі з директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою.

У складі представників української влади Пишний є учасником роботи місій МВФ щодо України. Результатами співпраці стало успішне проходження Україною Моніторингової програми із залученням Ради фонду, та затвердження Радою директорів МВФ чотирирічної програми розширеного фінансування для України обсягом 15,6 млрд дол. США. Кошти, які передбачені програмою, є частиною великого пакета фінансової допомоги Україні обсягом 115 млрд дол. США. Це рішення МВФ в Україні назвали історичним, оскільки Фонд вперше погодився надати фінансування країні, де відбувається повномасштабна війна. Для цього МВФ змінив внутрішні правила кредитування, які дозволяють йому допомагати країнам, що стикаються з надзвичайно високою невизначеністю. І тепер цим прецедентом можуть скористатися й інші країни, які потерпають від зовнішніх факторів.

29 червня 2023 року Рада виконавчих директорів МВФ затвердила перший перегляд програми розширеного фінансування. Україна отримала другий транш — 886 млн дол. США. Завдяки, в томі числі, підтримці МВФ, міжнародні резерви України у червні 2023 року сягнули рекордної позначки за всю історію незалежної України — 39 млрд дол.

За даними українських аналітиків Андрію Пишному вдалося перезавантажити відносини НБУ з Міністерством фінансів України та поновити взаємодію фіскальної і монетарної політик. Це допомогло активізувати внутрішній борговий ринок.

У березні 2024 року Пишний отримав нагороду «Голова центрального банку» за підсумками премії Central Banking Awards 2024Пишний став «Головою центрального банку року» за версією Central Banking Awards 2024Пишний став «Головою центрального банку року» за версією Central Banking Awards 2024. Це вперше, коли обидва експертні видання — Central Banking та The Banker — одночасно відзначили голову центробанку найвищою нагородоюУкраїнський банкір вдруге за рік отримав міжнародну нагороду.

У 2023–2025 роках Україна успішно проходила перегляди програми EFF;у червні 2025 року МВФ завершив восьмий перегляд, відзначивши збереження макроекономічної стабільності та виконання кількісних критеріїв.

У лютому 2026 року МВФ затвердив нову чотирирічну програму EFF на 8,1 млрд дол. США, що є частиною пакета міжнародної підтримки України на 136,5 млрд дол. США.

Санкційна робота Пишний на посаді голови НБУ ініціював окремий напрям діяльності національного банку, пов'язаний із підтримкою санкційної політики України проти РФ. Голова НБУ неодноразово публічно виступав за вихід міжнародних банківських груп з російського ринку, й обговорював це питання з представниками європейських центробанків, зокрема з Президенткою Європейського центрального банку Крістін Лагард.

Андрій Пишний виступає за включення РФ до «чорного списку» FATF (міжнародний міжурядовий орган, метою роботи якого є боротьба щодо відмивання грошей).

Пропозиції Пишного були враховані у рішенні РНБО України: «Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до фінансових установ російської федерації».

Від початку повномасштабної російсько-української війни Пишний увійшов до складу групи Єрмака-Макфола з розробки пакета санкцій проти РФ, виступає за визнання Росії державою-терористом.

Проєкт Power Banking Після початку масованих російських ракетних атак по енергетичній системі Національний банк під керівництвом Пишного у грудні 2022 року створив проєкт POWER BANKING — це об'єднана мережа банківських відділень по всій країні, які можуть працювати навіть у блекаут. До мережі увійшло майже 2400 банківських відділень у 400 містах і селищах, забезпечених альтернативними джерелами живлення, резервними каналами зв’язку, інкасацією готівки та додатковим персоналом.

Детінізація фінансового ринку