Нічни́ця Бехште́йна, нічниця довговуха, лилик довговухий (Myotis bechsteini) — кажан, один з видів роду Нічниця (Myotis), відомий у складі фауни України.
Опис виду у «Червоній книзі України» (1994)
Таксономічна характеристика. Один з 103 видів роду; один з 10 видів роду у фауні України.
Поширення. Трапляється спорадично — в деяких місцях Закарпатської, Львівської, Вінницької та Одеської областей. Ареал охоплює також Зх. і Центр. Європу; вид зустрічається в Литві, Молдові, на Кавказі та в Закавказзі.
Місця перебування. Великі масиви мішаних і листяних лісів, головним чином у передгір'ях. Улітку селиться у дуплах дерев, руїнах, зимує в печерах та інших підземних схованках.
Чисельність. Дуже низька. З 1949 по 1992 р. в Україні виявлено близько 15 особин.
Причини зміни чисельності. Повністю не з'ясовані. Одним з негативних факторів є, імовірно, скорочення залісених площ і зменшення кількості сховищ.
Особливості біології. Осілий вид. Незначні переміщення зумовлені зміною літніх сховищ на зимові. Живе здебільшого поодинці, їжу добуває з настанням темряви; політ повільний і спокійний. Живиться дрібними комахами, полюючи на них у нижньому ярусі лісу та серед чагарників на узліссі, на лісових галявинах і просіках. Самка раз на рік (серед, червня) народжує одне маля.
Розмноження у неволі. Даних немає.
Заходи охорони. Занесено до Червоної книги України (1980, 1994, 2009). Слід охороняти місця можливого перебування виду, зокрема печери на околицях Львова та сіл Страдча Яворівського району Львівської області і Глибокого Ужгородського району Закарпатської області.
Джерела інформації: Татаринов К. А., 1953, 1956; Абелєнцев В. І., Підоплічко І. Г., Попов Б. М., 1956; Громов И. М. (та ін.), 1963; Крочко Ю. И., 1981. Особисте повідомлення В. В. Ткача (1985, 1987).
Опис виду підготував Ю. І. Крочко
Джерела Покиньчереда В. Ф., Загороднюк І. В., Постава Т., Лабоха М., Покиньчереда В. В. Нічниця довговуха та кажан північний (Mammalia, Chiroptera) на заході України // Вестник зоологии. — 1999. — Том 33, № 6. — С. 115–120. Myotis nattereri в Червоній книзі України 2009