Карл (Фрідріх Крістіан) Бругман (, 16 березня 1849, Вісбаден — 26 червня 1919, Лейпциг) — німецький мовознавець, фахівець у галузі порівняльно-історичного мовознавства та індоєвропеїстики, один із провідних представників школи молодограматиків.
Біографія та наукова діяльність
У 1867—1871 роках навчався в Галле та Лейпцигу, спеціалізувався на класичній філології під керівництвом Георга Курціуса. Зголосився добровольцем на франко-прусську війну, але не був прийнятий через короткозорість; служив у військовому шпиталіThe Lautgesetz-controversy: A Documentation/Ed. by T. H. Wilbur. Amsterdam: John Benjamins, 1977. P. XXXIII.. Викладав у Вісбадені, Лейпцигу та Фрайбурзі. 1876 року опублікував статтю, у якій довів існування в праіндоєвропейській мові складових сонантів * та *.
З 1887 року — професор санскриту та порівняльного мовознавства в Лейпцизькому університеті. У Лейпцигу Бругман разом з Августом Лескіном та Германом Остгофом заснував школу молодограматиків. Спільно з Остгофом Бругман випускав багатотомне видання «Морфологічні дослідження» (Morphologische Untersuchungen, 6 томів, 1878—1887); передмова до першого тому вважається «маніфестом» молодограматиків.
Серед основних положень Остгофа та Бругмана були такі:
Звукові зміни в мові відбуваються за «законами, що не знають винятків»: «напрям, в якому відбувається зміна звуку, завжди один і той самий у всіх членів мовної спільноти, крім випадків діалектного розпорошення, і всі без винятку слова, в яких звуки, що схильні до фонетичної зміни, опиняються в однакових умовах, беруть участь в цьому процесі»Цит. за: Звегинцев В. А. Історія мовознавства XIX та XX століть в нарисах та витягах. Ч. 1. 3-е изд. М.1964. С. 194.. Принцип аналогії фонетичних та морфологічних змін у мові. При цьому Остгоф та Бругман підкреслювали, що принцип аналогії може бути тільки «останнім прихистком» мовознавця, і до нього можна звертатися, тільки якщо немає переконливих фонетичних пояснень. Значення вивчення діалектів, і живих, у тому числі неписьменних мов, що мало давати матеріал для розвитку історичного мовознавства. За знаменитим висловом Остгофа та Бругмана, «тільки той є справжнім компаративістом-мовознавцем, хто залишить задушливу, повну туманних гіпотез атмосферу майстерні, де куються праіндоєвропейські праформи та вийде на свіже повітря чуттєвої дійсності»Там само, с. 191—192. зможе зрозуміти принципи фонетичних та морфологічних змін у мові та застосувати їх до давніших етапів її історії.
Бругман є автором двох з п'яти томів монументального видання Grundriß der vergleichenden Grammatik der indogermanischen Sprachen (): т. 1, «Фонологія» (1886) і т. 2, «Морфологія» (в 2 частинах, 1888—1892) Інші три томи, які були присвячені синтаксису, написав Бертольд Дельбрюк.. Багато в чому це видання досі зберігає свою цінність, оскільки в ньому був зібраний величезний фактичний матеріал. 1904 року Бругман випустив короткий варіант «Нарису» (Kurze vergleichende Grammatik der Indogermanischen Sprachen та «Коротку порівняльну граматику індоєвропейських мов»), що з того часу неодноразово перевидавалися. З 1891 року видавав журнал Indogermanische Forschungen («Індоєвропейські дослідження»).
Основні праці
Nasalis sonans in der indogermanischen Grundsprache, 1876 Ein Problem der Homerischen Textkritik und der vergleichenden Sprachwissenschaft, Lipsia, S. Hirzel, 1876 Morphologische Untersuchungen auf dem Gebiete der indogermanischen Sprachen (con Hermann Osthoff), Lipsia, S. Hirzel, 1878—1910, 6 voll. Ora in: Zum heutigen Stand der Sprachwissenschaft, Strasburg, Trubner, 1885 Griechische Grammatik. Lautlehre, Stammbildungs und Flexionslehre, Syntax in Handbuch der klassischen Altertums Wissenschaft in systematischer Darstellung, a cura di Iwan von Muller, vol. 2 (Griechische und lateinische Sprachwissenschaft), Nordlingen, C.H. Beck, 1885 Grundriss der vergleichenden Grammatik der indogermanischen Sprachen. Kurzgefasste Darstellung der Geschichte des Altindischen, Altiranischen (Avestischen und Altpersischen), Lateinischen, Umbrisch-Samnitischen, Altirischen, Gotischen, Althochdeutschen, Litauischen und Altkirchenslavischen (за співавторства Бертольда Дельбрюка), Strasburg, Trubner, 1886—1893, 5 vol.: I: Einleitung und Lautlehre, 1886 II: Wortbildungslehre (Stammbildungs-und Fexionslehre) t. I: Vorbemerkungen, Nominalcomposita, reduplicierte Nominalbildungen. Nomina mit stammbildenden Suffixen. Wurzelnomina, 1889 t. II: Zahlwortbildung, Casubildung der Nomina. Pronomina. Verbale Stammbildung und Flexion (Conjugation), 1892 [III-V: Vergleichende Syntax der indogermanischen Sprachen, Berthold Delbrück] index: Indices (Wort-, Sach- und Autorenindex), 1893
Grundriss der vergleichenden Grammatik der indogermanischen Sprachen. Kurzgefasste Darstellung der Geschichte des Altindischen, Altiranischen (Avestischen und Altpersischen), Lateinischen, Umbrisch-Samnitischen, Altirischen, Gotischen, Althochdeutschen, Litauischen und Altkirchenslavischen (з Бертольдом Дельбрюком), 2a, Strasburg, Trubner, 1897—1916 Kurze vergleichende Grammatik der indogermanischen Sprachen. Auf Grund des funfbandigen Grundrisses der vergleichenden der indogermanischen Sprachen (з Бертольдом Дельбрюком), Strasburgo, Trubner, 1902—1904, 3 vol.: I: Einleitung und Lautlehre, 1902 II: Lehre von den Wortformen und ihrenm Gebrauch, 1903 II: Lehre von den Satzgebilden, 1904
Die Demonstrativpronomina der Indogermanischen Sprachen. Eine Bedeutungsgeschichtliche Untersuchung, Lipsia, B.G. Teubner, 1904 Zur Kritik der kunstlichen Weltsprachen (з Августом Лескіном), Strasburg, Trubner, 1907 Eirene. Eine sprachgeschichtliche Untersuschung, Lipsia, B.G. Teubner, 1916 Die Syntax des einfachen Satzes im Indogermanischen, in: Indogermanische Forschungen, 43, Beiheft,1925
Примітки
Література Einhauser E. Lieber Freund…. Die Briefe Hermann Osthoffs an Karl Brugmann, 1875—1904. WVT Wissenschaftlicher Verlag Trier, 1992 ISBN 3-88476-053-X Förster M. Worte der Erinnerung an Karl Brugmann // Indogermanisches Jahrbuch. VI. Band, Jahrgang 1918, Berlin/Leipzig 1920, VII—X. The Lautgesetz-controversy: A Documentation/Ed. by T. H. Wilbur. Amsterdam: John Benjamins, 1977 ISBN 90-272-0871-9, ISBN 978-90-272-0871-2 Streitberg W. Karl Brugmann // Indogermanisches Jahrbuch. VII. Band, Jahrgang 1919, Berlin/Leipzig 1921, S. 143—152 (з бібліографією). . Sommer, Ferdinand (1955). «Brugman(n), Karl.» In: Historische Kommission der Bayrischen Akademie der Wissenschaften (Hrsg.). Neue Deutsche Biographie 2: Behaim — Bürkel. Berlin: Duncker & Humblot. 1955. S. 667. Harald Wiese: Eine Zeitreise zu den Ursprüngen unserer Sprache. Wie die Indogermanistik unsere Wörter erklärt. Logos Verlag Berlin, 2007, 2. Auflage 2010, ISBN 978-3-8325-1601-7.
Посилання
uni-frankfurt.de/personal/galeria/brugmann.htm Сторінка з фото Ed.ac.uk/people/brugmann.pdf Honeybone P. Brugmann, Karl (енциклопедична стаття для видання: Key Thinkers in Linguistics and the Philosophy of Language/Ed. by S. Chapman, C. Routledge. Edinburgh: Edinburgh University Press, 2005). Griechische und lateinische Sprachwissenschaft. Bearb. von Karl Brugmann (1890) Elements of the comparative grammar of the Indo-Germanic languages: Vol. 4 (1895) (англійський переклад, оригінал — 1888) Elements of the comparative grammar of the Indo-Germanic languages: Vol. 5 (1895) (покажчик до т. 1-4 англійської перекладу) Morphologische Untersuchungen auf dem Gebiete der indogermanischen Sprachen (1878) 4. Teil (спільно з Германом Остгофом) Nasalis sonans in der indogermanischen Grundsprache (1876), in: Winfred P. Lehmann, A Reader in Nineteenth Century Historical Indo-European Linguistics (англійський переклад) The nature and origin of the noun genders in the Indo-European languages; a lecture delivered on the occasion of the sesquicentennial celebration of Princeton university (1897) Zur Kritik der künstlichen Weltsprachen (1907) , спільно з Августом Лескіном.