Віктор Валентинович Єременко ( 26 липня 1932, Харків — 2 травня 2017, Харків) — український фізик, доктор фізико-математичних наук (1967), професор (1968). Академік Національної академії наук України (1978), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1982), академік Європейської академії наук, літератури та мистецтв (2003).
Почесний член (Fellow member) Американського Фізичного Товариства (2000), почесний працівник космічної галузі України (2007), почесний працівник Інституту металофізики імені Г. В. Курдюмова НАН України (2002), почесний доктор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, почесний професор Одеського національного університету імені І. І. Мечнікова (2010).
Біографія Народився Віктор Валентинович Єременко в 1932 році у Харкові.
Вищу освіту здобув на фізико-математичному факультеті Харківського державного університету, який закінчив у 1955 році зі спеціальністю «фізика низьких температур».
В 1955–1961 роках навчався в аспірантурі та працював у київському Інституті фізики НАН України. В ньому у 1959 р. захистив кандидатську дисертацію «Оптичні та фотоелектричні явища в кристалах CdS при низьких температурах», в якій вперше в світі було спостережено існування екситон-домішкових комплексів та вперше введено саме уявлення про них. У 1966 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеню доктора фізико-математичних наук «Оптична спектроскопія антиферомагнетиків».
У квітні 1961 року рішенням Президії НАН України був переведений у Харків до Фізико-технічного інституту низьких температур НАН України і з того часу працює в цьому інституті. За період роботи у Фізико-технічному інституті низьких температур НАН України посідав наступні посади: завідувач лабораторії електропровідності та надпровідності ФТІНТ (1961—1963), завідувач відділу магнетизму та магнітооптики ФТІНТ (1963—1986), завідувач відділу спектроскопії магнітних та молекулярних кристалів ФТІНТ (1986—1994), директор ФТІНТ (1991—2006), головний науковий співробітник та радник при дирекції ФТІНТ (2006 — 2017).
У 1966—1999 рр. викладав у Харківському державному університеті на кафедрі магнетизму, якою з 1968 р. керують його учні.
Єременко є співавтором підручника «Лекції з магнетизму» (вид. ХДУ, 1972 р.), що у розширеному вигляді був виданий у Москві (2006 р., вид. Фіз.-мат. літ.). Його викладацька робота була відмічена нагрудним знаком «Петро Могила» Міністерства освіти і науки України та присудженням йому звання соросівського професора.
З 1990 року був головним редактором журналу «Фізика низьких температур». Він також був членом редколегії видавництва «Cambridge Scientific Publishers» (Кембридж, Англія) та журналів «Космічна наука та технологія» (Київ) та «Физика твердого тела» (Санкт-Петербург).
Помер 2 травня 2017 року у Харкові. Похований 4 травня.Сайт Національної академії наук України
Родина Батько — фізико-хімік, доктор хімічних наук Валентин Єременко (1911—1992). Брат — хімік, доктор хімічних наук Борис Єременко (нар. 1938). Вітчим — фізик, доктор фізико-математичних наук Євген Боровик (1915—1966). Єдиноутробний брат — фізик, доктор фізико-математичних наук Андрій Боровик (1941—2009)Ерёменко Виктор Валентинович.
Нагороди Віктор Єременко — лауреат Державної премії України (1971), премії Президії АН УРСР ім. К. Д. Синельнікова (1985), Державної премії Азербайджанської РСР (1986), премії Президії АН СРСР та Польської Академії наук (1987), премії Президії Національної академії наук України ім. Л. В. Шубникова (2004. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2002) та Почесною грамотою Верховної Ради України (2010).
Наукова робота Єременко є видатним українським вченим у галузі фізики низьких температур, наукова діяльність якого пов'язана з дослідженням низькотемпературного магнетизму, спектральних та магнітооптичних явищ, магнітних фазових перетворень в антиферомагнетиках; надпровідності та гальваномагнітних явищ в металах; екситонних процесів в антиферомагнітних, напівпровідникових та молекулярних кристалах.
Автор понад 500 публікацій з фізики низьких температур, серед яких підручник «Лекції з магнетизму» (вид. ХДУ, 1972), що у розширеному вигляді був виданий у Москві (2006, вид. Фіз.-мат. літ.), 3 монографії («Вступ до спектроскопії магнетиків» (Наукова думка, 1975), «Магнітооптика та спектроскопія антиферомагнетиків» (Наукова думка, 1989), «Магнітні та магнітопружні явища в антиферомагнетиках та надпровідниках» (Наукова думка, 2004). Дві останні монографії перевидані англійською мовою видавництвами Springer (1992) та Cambridge Scientific Publishers (2008). Наукові праці В. Г. Єременка широко цитуються у світовій літературі, а одержані ним результати увійшли до багатьох вітчизняних та зарубіжних монографій і довідників.
Наукові результати Єременка відмічені:
Державною премією України (1971) — за відкриття, експериментальне та теоретичне дослідження проміжного стану в антиферомагнетиках при фазових перетвореннях першого роду, індукованих сильним магнітним полем. Державною премією Азербайджану (1986) — за видатні результати в галузі оптичної спектроскопії антиферомагнетиків (спостереження та дослідження резонансного розщеплення екситонних смуг поглинання світла, екситон-магнонних збуджень та інше). Премією АН СРСР та ПАН (1987) — за магнітооптичні дослідження неоднорідних станів в магнетиках поблизу фазових магнітних перетворень, індукованих зовнішнім магнітним полем. Премією ім. К. Д. Синельникова НАН України (1985) — за оптичну візуалізацію колінеарних антиферомагнітних доменів, розробку методів переключення колінеарних антиферомагнітних доменів у кристалах із різною магнітною симетрією. Премією ім. Л. В. Шубникова НАН України (2004) — за піонерські дослідження магнітопружних ефектів в шубніковській фазі надпровідників, особливо квантових магнітних осциляцій магнітострикції.
Обраний почесним членом (Fellow member) Американського Фізичного Товариства (2000) з формулюванням: «За піонерські роботи в магнітооптиці антиферомагнетиків, відкриття змішаного та проміжного станів в антиферомагнетиках поблизу магнітних фазових перетворень, відкриття фотоіндукованих довгоживучих станів в магнітних діелектриках та високотемпературних надпровідниках».
До піонерських результатів також відносяться: спостереження квантових магнітних осциляцій хімічного потенціалу в напівметалах (вісмут, сурма); спостереження та дослідження екситон-магнонних збуджень в антиферомагнетиках, в тому числі — в антиферомагнітному твердому кисні; спостереження, експериментальне та теоретичне дослідження ефекту делокалізації магнітних домішкових станів; дослідження нових магнітооптичних явищ в аниферомагнетиках, що одержали в сучасній фізичній літературі назву «лінійний магнітооптичний ефект» та «квадратичне магнітне обертання площини поляризації світла»; спостереження, експериментальне та теоретичне дослідження обмінних мод антиферомагнітного резонансу; спостереження, експериментальне та теоретичне дослідження електромагнонів — збудження змінним електричним полем обмінних магнітних коливань.
У 2006—2011 рр. отримав вагомі результати у галузі високотемпературної надпровідності, сильнокорельованих електронних систем та наномагнетизму.
Активно співпрацював з Американським Фізичним Товариством, з Американським Інститутом фізики, який перекладає та перевидає журнал «Фізика низьких температур», головним редактором якого був Єременко, з Міжнародними лабораторіями сильних магнітних полів у Греноблі (Франція) та у Вроцлаві (Польща). В останній Єременко був членом Наукової ради.
Єременко є творцем власної наукової школи. Серед його учнів понад 50 кандидатів наук, 14 з яких захистили докторські дисертації, двох (М. Ф. Харченко та С. Л. Гнатченко) було обрано академіками НАН України, а одного (А. І. Звягін) — член-кореспондентом НАН України. Серед учнів Єременка 12 лауреатів Державних премій України в галузі науки і техніки (1971, 1990, 1991, 2004, 2011).
Вибрані публікації в 20 столітті (50-х — 90-х) років Напівпровідники: поглинання світла, люмінесценція, фотопровідність
1. Броуде В. Л., Еременко В. В., Рашба Э. И. Поглощение света кристаллами CdS, Доклады Академии наук СССР, т. 114, № 3, стр. 520—524 (1957).
2. Еременко В. В. Люминесценция кристаллов CdS, Оптика и спектроскопия, т. 4, № 3, стр. 348—353 (1958).
3. Броуде В. Л., Еременко В. В., Чиковани Н. Н. Структура спектров поглощения и фотопроводимости кристаллов CdS при 20 К, Доклады академии наук, т. 119, № 5, стр. 911—913 (1958).
Спектроскопія молекулярних кристалів (органіка, твердий кисень)
4. Еременко В. В., Медведев В. С. О зависимости фотопроводимости и интенсивности люминесценции кристаллов антрацена от длины волны возбуждающего света, Физика твердого тела, т. 2, № 7, стр. 1572—1575 (1960).
5. Еременко В. В., Литвиненко Ю. Г., Огнева Э. М. Температурная зависимость интенсивности полос «кооперативного» поглощения света кристаллическим кислородом, ЖЭТФ, т. 48, № 6, стр. 1611—1617 (1965).
6. Еременко В. В., Литвиненко Ю. Г. Спектр a-кислорода в сильном магнитном поле, ЖЭТФ, т. 53, № 2(8), стр. 539—543 (1967).
7. Литвиненко Ю. Г., Еременко В. В., Гарбер Т. И. Участие магнонов в поглощении света антиферромагнитным a-кислородом, Письма в ЖЭТФ, т. 7. № 10, стр. 379—381 (1968).
8. Авдеенко А. А., Левитский И. А., Еременко В. В. Особенности взаимной аннигиляции триплетных экситонов в различных спиновых состояниях, ЖЭТФ, т. 93, № 3(9), стр. 987—993 (1987).
9. Авдеенко А. А., Еременко В. В., Карачевцев В. А. Особенности миграции триплетных экситонов в квазиодномерныхкристаллах слабых комплексов с переносом заряда: нафталин-тетрахлорфталевый ангидрид, ЖЭТФ, т. 94, № 8, стр. 281—290 (1988).
10. Еременко В. В., Карачевцев В. А., Славин В. В. Phonon thermoactivated exciton tunneling in crystals of weak charge complexes N-TCPA doped with Nd8-TCPA, Chemical Physics, т. 216, № 1-2, стр. 1-6 (1997).
11. Авдеенко А. А., Чуракова Н. П., Еременко В. В., Горбенко Н. И., Пугачев А. Т., Силаева Н. Б., Тиунов Ю. А., Зиновьев П. В. Photoluminescence of С60 thin films at low temperatures, Molecular Crystals and Liquid Crystals, т. 324, стр. 89-94 (1998).
Електронні властивості провідників (металів і полуметаллів)
12. Веркин Б. И., Пелих Л. Н., Еременко В. В. Квантовые осцилляции контактной разности потенциалов пары висмут-ниобий, Доклады АН СССР, т. 159, № 4, стр. 771—774 (1964).
13. Богод Ю. А., Еременко В. В. Магнитосопротивление висмута в сильных магнитных полях, ЖЭТФ, т. 3, № 4, стр. 180—183 (1966).
14. Цзян Ю. Н., Еременко В. В. Особенности температурной зависимости электропроводности алюминия в гелиевой области температур, ЖЭТФ, т. 3, № 2, стр. 447—452 (1966).
15. Пелих Л. Н., Еременко В. В. Смещение граничной энергии электронов висмута в магнитном поле, ЖЭТФ, т. 52, № 4, стр. 885—890 (1967).
16. Богод Ю. А., Еременко В. В. Влияние температуры на анизотропию магнитосопротивления сурьмы, ЖЭТФ, т. 53, № 2(8), стр. 473—477 (1967).
17. Цзян Ю. Н., Еременко В. В., Шевченко О. Г. Электрическое сопротивление тонких монокристаллических пластин алюминия, ЖЭТФ, т. 54, № 5 стр. 1321—1332 (1968).
18. Богод Ю. А., Еременко В. В., Чубова Л. К. Влияние поверхности на магнитосопротивление висмута, ЖЭТФ, т. 56, № 1, стр. 32-44 (1969).
19. Цзян Ю. Н., Еременко В. В., Шевченко О. Г. Температурная зависимость магнитосопротивления алюминия, ЖЭТФ, т. 57, № 6(12), стр. 1924—1935 (1969).
20. Безносов А. Б., Гнездилов В. П., Еременко В. В. d-f-обменный резонанс и j-полярон в металлическом гадолинии, Письма в ЖЭТФ, т. 38, № 10, стр. 486—488 (1983).
21. Безносов А. Б., Гнездилов В. П., Еременко В. В. Электронная структура и d-f-обменный резонанс в сплавах Gd-Y, Письма в ЖЭТФ, т. 10, № 24, стр. 1490—1494 (1984).
22. Безносов А. Б., Еременко В. В., Гнездилов В. П. d-f-exchange resonance in gadolinium: theory and experiment, Journal of Magnetism and Magnetic Materials, vol. 43, pp. 243—248 (1984).