Оле́на Олекса́ндрівна Муравйо́ва (до шлюбу — Апостол-Кегіч;  , Харків — , Київ) — українська оперна співачка (сопрано), музична педагогиня. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1938).

Біографія Народилася в Харкові в сім'ї музиканта. Почала навчатися з семи років грі на скрипці і фортепіано, з 16 років — співу. Зростала у творчій атмосфері, в квартирі батьків проводилися музично-літературні вечори, в яких брали участь співаки, музиканти, поети.

В 1886—1888 роках навчалася співу в Московській консерваторії (клас О. Александрової-Кочетової). Також навчалась приватно співу у професора Леграна, Емілії Павловської, С. Арнольдсон. Розпочала творчу кар'єру на сценах Петербурга, де співала в оперній трупі О. Церетелі, в російсько-італійській опері А. Труффі, в антрепризах С. Шейна. У 1890—1901 роках — солістка московського Большого театру.

Мала лірико-колоратурне сопрано широкого діапазону, легке, рухливе зі «сріблястим» тембром.

Підтримувала творчі контакти з композиторами М. Лисенком, Б. Лятошинським, Л. Ревуцьким, В. Косенко, М. Мясковським, С. Прокоф'євим, Р. М. Глієром, А. Хачатуряном, Ю. Шапоріним.

Викладацька діяльність Впродовж багатьох років викладала у навчальних закладах Дніпропетровська і Києва, де виховала більше 400 співаків і педагогів. У 1900 році розпочала викладацьку діяльність в московській школі Буніної. З 1901 року працювала в Катеринославському музичному училищі (тепер — Дніпропетровська консерваторія). З 1906 по 1920 рік викладала в київській Музично-драматичній школі М. Лисенка (з 1917 року — професор), де також організувала класи оперного та камерного ансамблю, ставила учнівські вистави. У 1920—1939 роках вела клас сольного співу в Київській консерваторії (з 1934 року — заслужений професор).

Серед учнів: Д. Антонович, В. П. Борищенко, В. Г. Будневич,  З. М. Гайдай, Д. Г. Євтушенко, Б. Я. Златогорова, І. С. Козловський, М. Кор'юс, А. З. Левицька, І. Мар'яненко, О. Д. Петляш, О. А. Петрусенко, Р. А. Разумова, Л. А. Руденко, С. А. Стадникова, В. Т. Старостинецька, М. І. Машир, О. Д. Ахматова.

Репертуар Оперний репертуар включав лірико-колоратурні і драматичні партії.

Найкращі партії: Людмила і Горислава («Руслан і Людмила» М. Глінки) Наташа («Русалка» О. Даргомижського) Ярославна («Князь Ігор» О. Бородіна) Тамара («Демон» А. Рубінштейна) Снігуронька («Снігуронька» М. Римського-Корсакова) Тетяна («Євгеній Онєгін» П. Чайковського) Ізабелла («Роберт-Диявол» Дж. Мейєрбера) Інеса («Африканка» Дж. Мейєрбера) Маргарита Валуа («Гугеноти» Дж. Мейєрбера) Маргарита («Фауст» Ш. Ґуно) Євдоксія («Юдейка» Ж. Ф. Галеві) Джильда («Ріголетто» Дж. Верді)

Література Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.II. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.195, 207—209 Вік К. Ветерани Київської консерваторії // Радянська музика (Київ). 1938. № 3. — С. 33—34; Довженко В. О. О. Муравйова. (Некролог) // Радянська музика (Київ). 1939. № 3. — С. 54—55; Кузнецова А. Народный артист: Страницы жизни и творчества И. С. Козловского. — М., 1964. — С. 25—27; Евтушенко Д. Г. Выдающийся педагог-вокалист // Вопросы вокальной педагогики: Сб. статей. Вып. 3. — М., 1967; Філіпенко Г. Талановитий педагог // Мистецтво (Київ). 1968. № 6; Філіпенко Г. Згадаючи педагога // Музика (Київ). 1979. № 6; Михайлова Т. Виховання співаків у Київській консерваторії. — Київ, 1970. — С. 48—52; Олена Муравйова. Спогади. Матеріали. — Київ, 1984; Лисенко Іван. Словник співаків України. — Київ. 1997. — С. 211

Джерела Пружанский А. М. Отечественные певцы. 1750—1917: Словарь. — Изд. 2-е испр. и доп., электронное. — М., 2008.

Посилання