Юліа́н Макаре́вич (, також Юліуш ; 1 серпня 1854, Верхнє Синьовидне, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія — 4 липня 1936, Краків, Польська Республіка) — живописець, графік, ре­ставратор. Батько польських художників Єжи та Стефана Мацея Макаревичів.

Життєпис Народився 1 серпня 1854 року в селі Верхнє Синьовидне (тепер Стрийського району Львівської області). Вивчав архітектуру у Цісарсько-королівськійї політехнічній школі у Львові. У 1878—1879 роках навчався у Віденській академії мистецтв (майстерня С. Гріпенхерла), а потім у Мюнхені та Римі. Вивчав техніку настінного живопису та можливості її реставрації. Відвідав Грецію, Єгипет і Константинополь. 1909 року входив до складу журі конкурсу проєктів розписів каплиці Собеського на Каленбергу у ВідніKonkursy // Architekt. — 1909. — № 12. — S. 220. . Член Товариства опіки над польськими пам'ятками мистецтва і культури. 8 березня 1912 року обраний до правління товаристваKronika // Architekt. — 1912. — № 3—4. — S. 38. . Помер 4 липня 1936 року та похований на Раковицькому цвинтарі у Кракові.

Творча і реставраційна діяльність Виставлявся з 1881 року — в основному у Кракові, Варшаві, Львові, а також в Берліні (1895) та Лондоні (1906). Посмертна виставка художника відбулася в Кракові у 1936 році. Малював пейзажі й сцени з Гуцульщини, у тому числі портрети. Співпрацював з Краківською фабрикою вітражів Станіслава Ґабріеля Желенського, проєктуючи вітражі для храмів Львова і Кракова. Займався також ілюстраціями.

Брав участь у реставрації: Костелу Петра й Павла ордену Єзуїтів у Львові (1879). Іконостаса з церкви Сходження Святого Духа в Рогатині (1880-ті). фрескових розписів Ягеллонської каплиці на Вавелі в Кракові. фресок замкової каплиці Святої Трійці в Любліні. Фресок у Латинській катедрі в Сандомирі. Іконостаса церкви Воздвиження Чесного Хреста в монастирі Манявського скиту (Богородчанський іконостас, 1883–1885). Як художник-монументаліст відомий: настінними розписами приміщення Наукової бібліотеки Львівського Національного університету імені Івана Франка на вул. Драгоманова, 5 (1904). Участь у оздобленні комплексу монастиря кармеліток босих (тепер церква святого Климентія папи) на Кастелівці у Львові. Ним виконано зображення святої Терези з Авіля та святого Івана Хрестителя на бічних рухомих крилах головного вівтаря храму (1890-ті). Автор проєкту вітражів «Святі Костянтин і Олена» та «Христос і Святий Дух» для Латинського кафедрального собору у Львові (1890-ті). Автор настінних розписів в Катедральному соборі святого Воскресіння у Станіславові (1899–1905). Член конкурсного журі проектів пам'ятника Адаму Міцкевичу в Львові (1899). Реставраційні роботи в каплиці Святого Хреста на Вавелі у Кракові (1904–1905). Розписи на тему святого Мартина та святого Роха в парафіяльному костелі святого Роха містечка Слотина, поблизу Ряшева (1921). Розписи в костелі святого Станіслава в містечку Берестя-Куявське (1925–1927). Керував реставрацією вівтаря, авторства Віта Ствоша, в Маріяцькому костелі у Кракові (1934). Рисунки і обмірні креслення Бучацького, Богородчанського та Рогатинського іконостасів в процесі передреставраційних досліджень, які ініціював Войцех Дідушицький.

Родина син Єжи Макаревич (1907—1944) — польський художник. Створив поліхромії, що прикрашають інтер'єри костелів у Суліславиці та Слотині (костел святого Роха; 1936), а також настінні розписи в громадському центрі в Мшаній-Дольній. Загинув в концентраційному таборі Плашув. син Стефан Мацей Макаревич (1912—2009) — польський художник-графік, ілюстратор, дизайнер плакатів, викладач Академії образотворчих мистецтв у Кракові.

Див. також Список польських художників

Примітки

Джерела

Dzieduszycki W. Ikonostas Bogorodzanski // Przegląd Archeologiczny: organ c. k. Konserwatoryi Pomników i Towarzystwa Archeologicznego Krajowego we Lwowie Z. 4. — Lwów, 1888. — S. 91—130.

Посилання