Троцьке воєводство (, ) — адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського, утворена 1413 року. Центр — місто Троки. Площа воєводства становила близько 31 200 км². Ліквідовано в 1795 році.
Воєводство межувало з Курляндским герцогством на півночі, Віленським воєводством на сході, Новогрудським воєводством на південному сході, Королівством Польським на південному заході, зі Жмуддю та Пруссією на заході. Територію воєводства на дві частини (західну і східну) ділила річка Німан. Великими містами були Троки (), Поневежь, Ковно, Гродно, Біржай, Волковішкі, Рейжі, Сувалки, Сейни, Меречь, Заблудів.
Історія Воєводство було створено на підставі Городельської унії 1413 року з Гродненського і Троцького князівств. Тоді ж з'явилися посади воєводи і каштеляна, які за значенням поступалися лише віленським воєводі і каштеляну.
За люстрації (переписі) 1775 року на території Троцького воєводства налічувалося 55 614 димів. Станом на 1790 рік у воєводстві було близько 288 000 жителів.
У 1791 за Конституцією Речі Посполитої був створений Мерецький повіт, який в 1793 разом з Гродненським повітом за рішенням Гродненського сейму утворив окреме Гродненське воєводство.
В 1795 у зв'язку з Третім поділом Речі Посполитої Троцьке воєводство було ліквідоване, а його територія поділена між Віленською та Слонімською губерніями Російської імперії та Пруссією.
Адміністративний поділ В 1413–1566 воєводство було дуже великим, поширювалося від кордонів Лівонського ордена до річки Прип'ять і поділялося на безліч одиниць: Повіти: Троцький, , Ковенський, Гродненський, Бєльський, Волковиський, Слонімський, Новогрудський, Дорогичинський, Мельницький, Брестський, Каменецький, Здітовський і Туровський; Князівства: Кобринське, Пінське, Дубровицьке, Городецьке, Галушки, Слуцьке і Глуське.
Посадові особи
Воєводи
Каштеляни
Див. також Герб Троцького воєводства
Примітки
Джерела Gloger, Zygmunt. Województwo Trockie // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.