Григорій Омелянович Грудина (? — †?) — начальник дивізії Дієвої армії УНР.
Закінчив військове училище (1909), вийшов підпоручиком до 43-го піхотного Охотського полку, у складі якого брав участь у Першій світовій війні. Був нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеня (20 листопада 1915 р., за бій 10 жовтня 1914 р.). Останнє звання у російській армії — підполковник.
Наприкінці 1917 р. — навесні 1918 р. — в. о. командира 43-го піхотного Охотського полку. З 10 вересня 1918 р. — помічник командира 26-го пішого Козелецького полку Армії Української Держави. З 15 грудня 1918 р. — начальник 9-ї пішої дивізії військ Директорії, згодом — Дієвої армії УНР. З 5 вересня 1919 р. — начальник 4-ї Сірожупанної дивізії Дієвої армії УНР.
2 жовтня 1919 р. перейшов до білих. У складі Збройних Сил Півдня Росії та Російської армії П. Врангеля очолював окремий український партизанський загін. Зник безвісти під час одного з партизанських рейдів на Херсонщині навесні 1920 р.
Джерела інформації
Янов М. Кіш УВК в Чернігові//Українське Козацтво. — 1973. — Ч. 1(23). — С 15–19; Ч. 2(24). — С. 28-35; Янов М. Сторінка виправлень//За Державність. — Варшава — 1939. - № 9. — С. 240–242; Прохода В. Записки до історії Сірих або Сірожупанників//Табор. Варшава. — 1928. — Ч. 6. — С 34–39.