Жлу́кто, також зільни́ця, зваря́льня, злу́кто, жлук — видовбана зі стовбура дерева чи із пня старовинна висока посудина, в якій золили (відбілювали) білизну, полотно. Бочка для зоління.
Слово жлукто вважається запозиченим (очевидно, через посередництво білоруської) з балтійських мов: пор. («замочена білизна», «бочка для замочування білизни»).
Процес прання був тривалим, ретельним: спочатку білизну заливали гарячою водою, клали гарячий камінь для підтримки температури, додавали подрібнений попіл. Білизна відмокала. Потім жінки йшли на помости на озера, полоскали білизну і вивішували її на сонці. Так білизна ставала білою, як крейдаУ Криму відкриють музей української їжі Тетяна Авдашкова. Газета «День», № 125-126, 20 липня 2012.
Див. також Діжка Балія
Примітки
Галерея
Посилання Жлукто // Жлукто